Закон УкраЇни

Про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування питання оскарження та виконання рішень органів державного нагляду (контролю)

 Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. До Закону України «Про автомобільний транспорт» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 32, ст. 273; 2009 р., № 10–11, ст. 137) такі зміни:

1) у статті 60:

у частині першій:

у абзаці першому слова «автомобільних перевізників» замінити словами «суб’єктів господарювання», після слова «застосовуються» доповнити словами «адміністративно-господарські»;

абзац третій викласти у такій редакції:

«перевезення пасажирів та (або) вантажів без документів або з документами, оформленими не належним чином, відмову у пред’явленні посадовим особам, уповноваженим здійснювати державний контроль (нагляд) у сфері автомобільного транспорту, документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, або перешкоджання таким посадовим особам у проведенні державного контролю (нагляду) у сфері автомобільного транспорті — штраф у розмірі п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;»;

абзац четвертий викласти у такій редакції:

«експлуатацію легкового автомобіля, що повністю або частково відповідає вимогам до автомобіля таксі, та (або) надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку без оформлення документів, перелік яких визначений  статтею 39 цього Закону, — штраф у розмірі п’ятиста  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;»;

у абзаці п’ятому слово «тридцяти» замінити словом «двохста»;

абзац шостий викласти у такій редакції:

«здійснення резидентами та нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів та (або) вантажів без документів, відмову у пред’явленні посадовим особам, уповноваженим здійснювати державний контроль (нагляд) у сфері автомобільного транспорті, документів, перелік яких визначений статтею 53 цього Закону, або перешкоджання таким посадовим особам у проведенні державного контролю (нагляду) у сфері автомобільного транспорті — штраф у розмірі п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;»;

після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

«порушення нерезидентами вимог статті 57 цього Закону — штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;»;

У зв’язку з цим абзаци сьомий — дванадцятий вважати відповідно абзацами восьмим — тринадцятим;

абзац сьомий викласти у такій редакції:

«порушення резидентами, нерезидентами України вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, у тому числі порушення режиму праці та відпочинку водіїв транспортних засобів, — штраф у розмірі п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;»;

у абзаці восьмому слово «тридцяти» замінити словом «ста»;

у абзаці дев’ятому слово «десяти» замінити словом «ста»;

абзац десятий після слів «автомобільних перевезень» доповнити словами «резидентами, нерезидентами України», після слів «режимів праці та відпочинку» — словами «, або відмова у пред’явленні таких щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку, а так само відмова роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв» відповідно, слово «сорока» замінити словом «ста»;

у абзаці одинадцятому слово «двадцяти» замінити словом «ста»;

у абзаці дванадцятому слово «сорока» замінити словом «ста»;

після абзацу дванадцятого доповнити новими абзацами у такій редакції:

«надання послуг з внутрішніх та (або) міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення без укладання письмового договору із замовником послуги або надання таких послуг пасажиру (-ам), який (-і) знаходиться (-яться) на стоянках таксі, або на шляху прямування легкового автомобіля – штраф у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

вчинення інших порушень правил провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та (або) вантажів — штраф у розмірі п’ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

у частині третій слова «фінансове стягнення» замінити словами «адміністративно-господарський штраф»;

у частині четвертій слова «стягнення у вигляді штрафів» замінити словами «застосування адміністративно-господарських санкцій»;

після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

«Адміністративно-господарські штрафи стягуються в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку державною виконавчою службою та зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.»;

У зв’язку з цим частину п’яту вважати частиною шостою;

частину п’яту викласти у такій редакції:

«Постанови у справах про правопорушення можуть бути оскаржені відповідно до положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності.».

2) у тексті Закону слова «центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту» у всіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку» у відповідному відмінку.

2. До Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Офіційний вісник України, 2007 р., № 44, ст. 1771) такі зміни:

у абзаці тринадцятому частини дев’ятої статті 7 слова «до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку» замінити словами «відповідно до цього Закону»;

статтю 21 викласти у такій редакції:

«Стаття 21. Порядок оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

Суб’єкт господарювання може оскаржити рішення органу державного нагляду (контролю) у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє права суб’єкта господарювання оскаржити рішення органу державного нагляду (контролю) до суду у встановленому законом порядку.

Суб’єкт господарювання може подати скаргу самостійно або через уповноважену особу протягом 15 днів після прийняття рішення органом державного нагляду (контролю).

До скарги додаються наявні у суб’єкта господарювання рішення або належним чином завірені копії рішень, що приймалися раніше органом державного нагляду (контролю), а також інші документи або їх належним чином завірені копії, необхідні для належного та об’єктивного розгляду скарги.

Пропущений з поважної причини (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, перебування у відрядженні суб’єкта господарювання) строк подання скарги за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого прийнято відповідне рішення органу державного нагляду (контролю), або його уповноваженої особи може бути поновлений органом державного нагляду (контролю), що розглядає скаргу.

Якщо строк оскарження рішення органу державного нагляду (контролю) пропущено без поважних причин, скарга не пізніше п’яти днів з дня її отримання відповідним органом державного нагляду (контролю) повертається суб’єкту господарювання, який подавав скаргу, або його уповноваженій особі з відповідними роз’ясненнями причин відмови у розгляді скарги.

Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання рішення органу державного нагляду (контролю) до розгляду скарги по суті.

Під час розгляду скарги перевіряється законність, обґрунтованість винесення рішення органом державного нагляду (контролю), наявність вини суб’єкта господарювання у порушенні правил провадження певного виду господарської діяльності, вивчаються документи, подані суб’єктом господарювання або його уповноваженою особою до скарги, та інші доводи, наведені суб’єктом господарювання або його уповноваженою особою як доказ того, що ним вжито усіх заходів для недопущення порушення правил провадження певного виду господарської діяльності, або що такі порушення стали результатом дії непереборної сили, та у п’ятнадцятиденний термін після надходження скарги приймається одне з таких рішень:

скарга задовольняється, а рішення органу державного нагляду (контролю) скасовується;

скарга залишається без задоволення, а рішення органу державного нагляду (контролю) підлягає негайному виконанню;

скарга задовольняється частково, а рішення підлягає перегляду.

У разі залишення скарги без задоволення, негайне виконання рішення органу державного нагляду (контролю) допускається з дати отримання суб’єктом господарюванням, який подав скаргу, або його уповноваженою особою відповіді на скаргу.

У разі часткового задоволення скарги, перегляд рішення органом державного нагляду (контролю) проводиться у термін, що не перевищує п’ятнадцятиденний термін розгляду скарги.

Рішення вищого за підпорядкуванням органу державного нагляду (контролю), який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законами України.

Рішення органу державного нагляду (контролю) не оскаржене у порядку, визначеному цим Законом, підлягає виконанню у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» органами державної виконавчої служби, якщо це прямо передбачено законом.».