Главная arrow Содержимое основных разделов
 RSS Taxoport пїЅпїЅ Facebook Taxoport пїЅ Twitter Taxoport пїЅ VK 

Последние 20 ответов в таких темах форума:

Вход (кроме форума)






Забыли пароль?
Вы не зарегистрированы. Регистрация

Розділ 11. Плата за користування надрами Версия для печати Отправить на e-mail
Розділ ХІ. Плата за користування надрами

Стаття 1. Плата за користування надрами

Плата за користування надрами – загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

1) плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

2) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Стаття 2. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

2.1. Визначення термінів

2.1.1. Корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

2.1.2. Мінеральна сировина – товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам угод.

2.1.3. Господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.

2.1.4. Добування корисних копалин є сукупністю технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі й тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини.

2.1.5. Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини, як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства, включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, агломерацію та збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

2.1.6. Обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) – обсяг товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", обліковується гірничодобувним підприємством як запаси – активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником -суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням; та які складаються із: сировини, що призначена для обслуговування виробництва, у тому числі й шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничодобувному підприємстві, у тому числі й шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим угодою або іншим нормативно-правовим актом.

2.2. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин

2.2.1. Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці, та які у встановленому законодавством порядку отримали спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надр і набули право користування об’єктом (ділянкою) надр та здійснюють господарську діяльність з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення надр з подальшою дослідно-промисловою розробкою).

2.2.2. У випадках укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт пов’язаних з використанням надр, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є зазначені власники спеціальних дозволів.

2.2.3. Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини по кожному об’єкту надр, на який надано спеціальний дозвіл.

2.3. Об’єкт оподаткування

2.3.1. Об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг (кількість) видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини).

2.3.2. До об’єкту оподаткування належить:

а) обсяг мінеральної сировини (корисної копалини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі й весь обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

б) обсяг мінеральної сировини (корисної копалини), вилученої з відходів (втрат, хвостів і т.п.) гірничодобувного виробництва, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл.

2.3.3. До об’єкту оподаткування не відносяться:

а) невключені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів;

б) видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

в) корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об’єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

г) дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі корисних копалин, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб;

д) видобуті корисні копалини, які без набуття та збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища.

2.4. Види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)

Види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються у відповідності до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг.

2.5. База оподаткування

2.5.1) Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр.

2.5.2) Порядок визначення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено пунктом 2.6 цієї статті.

2.6. Визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)

2.6.1. Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

2.6.2. У разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов’язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов’язань (поставки) за відповідною угодою, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, коли такі господарські зобов’язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідною угодою.

Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин.

2.6.3. До витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:

а) витрати, пов'язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом;

із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням;

з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів;

з оплатою транспортно-експедиторських послуг.

б) витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства;

в) митні податки і збори (обов’язкові платежі), у разі реалізації за межі митної території України.

2.6.4. Вартість одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до підпункту 2.6.2 пункту 2.6 цієї статті, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.

2.6.5. У разі обчислення вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:

а) матеріальні витрати, що належать до валових витрат згідно із розділом ІІІ цього Кодексу, у тому числі витрати пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов'язаних із:

зберіганням;

транспортуванням;

пакуванням;

проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що підпунктом 2.1.5 пункту 2.1 цієї статті віднесені до операцій первинної переробки (збагачення), для реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг);

б) витрати з оплати праці, що належать до валових витрат згідно із розділом ІІІ цього Кодексу, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

в) витрати з ремонту основних засобів, що належать до складу валових витрат згідно із розділом ІІІ цього Кодексу, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов'язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

г) інші витрати, що належать до складу валових витрат згідно із розділом ІІІ цього Кодексу, крім витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:

які виникають в результаті формування фінансових резервів;

на сплату процентів боргових зобов'язань платника;

на плату за користування надрами для видобування корисних копалин;

на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

а) сума нарахованої амортизації, що визначається згідно із розділом ІІІ цього Кодексу, крім суми нарахованої амортизації на основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов'язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

б) сума амортизації витрат, пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), згідно із розділом ІІІ цього Кодексу.

2.6.6. У випадку, коли мають місце державні субвенції для гірничодобувних підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр.

2.6.7. Сума витрат понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, стосовно яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

У випадках, коли після виникнення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), платник у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником визнані та виконані відповідні зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань з плати для нового відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаним на створення нової товарної продукції гірничодобувного підприємства.

2.6.8. Сума витрат понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, стосовно обсягу (кількості) яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів).

2.6.9. Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:

Вмп + (Вмп х Крмпе)

Цр = ————————— ,

Vмп

де Вмп - витрати, обчислені згідно з підпунктами 2.6.5-2.6.8 пункту 2.6 цієї статті (гривень);

Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією по запасах корисних копалин (десятковий дріб);

Vмп - обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є виробленою у податковому (звітному) періоді товарною продукцією гірничодобувного підприємства.

2.6.10. Вартість руд урану та золота, видобутих з корінних родовищ, обчислюється з урахуванням ціни реалізації за податковий (звітний) період (у разі відсутності реалізації у цей період - за найближчі попередні податкові періоди) хімічно чистого металу без урахування податку на додану вартість, зменшеної на суму витрат платника на збагачення (афінаж) та доставку (перевезення, транспортування) споживачу. Вартість одиниці видобутих корисних копалин визначається з урахуванням частки (в натуральному вимірі) вмісту хімічно чистого металу в одиниці видобутих корисних копалин.

2.7. Порядок обчислення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:

Пзн = Vф х Вкк х С х Кпп,

де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму);

Вкк - вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктом 2.6 цієї статті;

С - величина визначеної у відносних значеннях ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлена у пункті 2.9 цієї статті;

Кпп – коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 2.10 цієї статті.

2.8. Порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)

Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати самостійно, у відповідності до вимог нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств. В залежності від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об’єму.

2.9. Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

Корисні копалини

Одиниця виміру

Ставка плати за користування надрами для видобування корисних копалин (С), відсотків до вартості видобутих корисних копалин (мінеральної сировини)

Корисні копалини загальнодержавного значення

  

Паливно-енергетичні корисні копалини

  

нафта, конденсат

тонн

5,0

газ природний, у тому числі газ, розчинений у нафті (нафтовий попутний газ), етан, пропан, бутан

тис. куб. м

10,0

газ (метан) вугільних родовищ

-"-

5,0

вугілля (кам'яне та буре)

тонн

1,0

уранова руда

-"-

3,0

торф, сапропель

-"-

1,0

Металічні руди

  

залізна

тонн

3,5

залізна окислена

-"-

1,5

марганцева

-"-

5,0

титанова (розсипних родовищ)

-"-

5,2

титано-цирконієва (розсипних родовищ)

-"-

5,6

руди інших кольорових металів (в тому числі нікелеві силікатні і титанові корінних родовищ), хрому, рідкісних і рідкісноземельних металів

тонн

3,5

золота

-"-

5,0

Неметалічні корисні копалини

  

глини, у тому числі глина бентонітова, глина вогнетривка, каолін вторинний, глина тугоплавка, сировина керамзитова, глина для цементної промисловості

тонн

5,0

каолін первинний, у тому числі лужний

-"-

4,5

піски (за виключенням піску для виробництва скла), у тому числі пісок формувальний; кварцит та пісок кварцовий для металургії; кварцит для виробництва кремнію; сировина абразивна (пісок кварцовий, кремінь, гранат та ін..); сировина крем'яна (діатоміт, трепел тощо)

-"-

5,0

пісок для виробництва скла

-"-

5,5

вапняк, доломіт, крейда та мергель, у тому числі вапняк флюсовий, доломіт для металургії, крейда для виробництва соди, вапняк для цукрової промисловості, сировина цементна (включаючи гіпсову)

-"-

5,0

сировина високоглиноземна (за виключенням глин), у тому числі кіаніт, дистен, силіманіт, ставроліт тощо

-"-

3,5

магнезитова сировина

-"-

3,5

флюоритова руда

-"-

4,0

сірчана руда

-"-

3,0

сіль кухонна в ропі

-"-

5,5

сіль кухонна – кам’яна і в розсолі (штучному і природному), в тому числі самосадна

-"-

5,1

сіль калійна і магнієва

-"-

3,0

бром (з ропи)

-"-

2,0

бішофіт (в ропі підземного вилуговування)

-"-

3,0

фосфоритові руди

тонн

2,0

апатитові руди

-"-

4,0

сировина для мінеральних пігментів

-"-

5,5

графітова руда

-"-

5,4

пірофілітові сланці

-"-

5,0

озокерит

-"-

5,0

сировина оптична та п'єзооптична

кілограмів

5,0

цеоліт, сапоніт, палигорськіт, глауконіт

тонн

5,0

польовошпатова сировина (пегматит)

-"-

5,0

сировина для пиляних стінових матеріалів

куб. метрів

4,0

перлітова сировина

тонн

5,5

сировина петрургійна та для виробництва мінеральної вати (андезит, андезито-базальт, базальт тощо)

-"-

6,0

бітум (для покриття доріг)

-"-

5,0

сировина ювелірна (дорогоцінне каміння) – бурштин, топаз, моріон, берил тощо

кілограмів, грамів, каратів

5,0

сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння) та виробна

кілограмів, тонн, куб. метрів

4,0

сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння)

куб. метрів

5,0

Підземні води

  

мінеральні для промислового розливу

літрів

6,0

мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання в лікувальних закладах

куб. метрів

2,0

мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання в лікувальних закладах

-"-

1,5

теплоенергетичні(термальні)

-"-

1,0

Поверхневі води і грязі лікувальні

  

ропа лікувальна

куб. метрів

1,0

грязі лікувальні

куб. метрів

1,5

Корисні копалини місцевого значення

  

сировина глиниста, у тому числі сировина цегельно-черепична

тонн,

куб. м

5,0

сировина карбонатна і гіпсова, в тому числі вапняк, крейда і мергель на вапно; крейда будівельна; гіпс та ангідрит для випалу; вапняк, крейда, гіпс для виробництва меліорантів; сировина карбонатна для кормових домішок (ракушняк)

тонн,

куб. м

5,0

сировина піщана, в тому числі пісок будівельний, пісок для пісочниць локомотивів тощо

тонн,

куб. м

5,0

сировина для бутового каменю та щебеневої продукції (камінь будівельний); сировина гравійна та піщано-гравійна

тонн,

куб. м

7,5

сировина піщано-глиниста для закладки виробленого простору, будівництва дорожніх насипів, дамб тощо

куб. м

3,0

агроруди місцевого значення – глауконіт-фосфоритова, глауконіт-фосфат-вапнякова сировина тощо

тонн,

4,0

2.10. Коригуючі коефіцієнти

До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування:

Критерії застосування коефіцієнта

Величина коефіцієнта

Видобування позабалансових запасів корисних копалин*

0,5

Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ

0,5

Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов'язаного з плановими роботами очищенням фарватерів річок)

2

Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами

0,85

Видобування запасів з родовищ, які в порядку визначеному законодавством, визнані як дотаційні запаси

0,01

* За умови, що запаси корисних копалин віднесено до такої категорії на підставі річного плану гірничих робіт або за результатами геолого-економічної оцінки, проведеної не раніше ніж за 10 років до виникнення податкових зобов'язань.

2.11. Порядок подання податкових розрахунків

Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом ІІ цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою центральним органом державної податкової служби формою податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

У разі коли місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається органу державної податкової служби за місцем обліку платника.

2.12. Порядок сплати податкових зобов’язань

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

2.13. Контроль та відповідальність платників

2.13.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 2.10 цієї статті, у встановленому законодавством порядку можуть залучати органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.

2.13.2. За фактами невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин або невиконання платником податкових зобов’язань з цієї плати центральний орган державної податкової служби порушує перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу.

2.13.3. До доходів, що виникли у платника в результаті реалізації таким платником прав користування ділянкою надр в період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, а також на період зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу, застосовується адміністративно-господарська санкція у вигляді вилучення отриманого (нарахованого) платником або відповідним контролюючим органом прибутку (доходу) від господарської діяльності з видобування корисних копалин.

Стаття 3. Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

3.1. Платники плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

3.1.1. Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:

а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

ґ) провадження інших видів господарської діяльності.

3.2. Об’єкт оподаткування

3.2.1. Об'єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:

а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);

б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);

в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

3.3. Плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:

3.3.1) з військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, що фінансуються за рахунок державного бюджету;

3.3.2) за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об'єктів міського комунального господарства;

3.3.3) за використання підземних споруд на глибині не більше 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з наступним ґрунтовим засипанням.

3.4. Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання:

Характер користування надрами

Вид користування надрами

Одиниця виміру

Ставка плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за одиницю обсягу користування надрами, гривень на рік

Використання підземного простору надр - пористих чи тріщинуватих геологічних утворень (пластів - колекторів)

зберігання природного газу та газоподібних продуктів

тис. куб. метрів активного об'єму

0,20

Використання підземного простору - спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер)

зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів

куб. метрів

0,20

 

витримування виноматеріалів, виробництво і зберігання винопродукції

кв. метрів

0,57

 

вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин

- " -

0,33

 

зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів

- " -

0,25

 

провадження іншої господарської діяльності

- " -

0,82

3.5. Індексація ставок плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

3.5.1. З 1 січня року, що настає за роком набрання чинності цим Кодексом, щороку наростаючим підсумком проводиться індексація ставок плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за формулою:

Сі = Сб ? дКі,

де Cі – проіндексована ставка плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у поточному році, гривень з копійками за 1 куб. метр (1 тис. куб. метрів);

Сб – базова ставка плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, гривень з копійками за 1 куб. метр (1 тис. куб. метрів);

дКі – добуток коефіцієнтів індексів цін виробників промислової продукції за попередні роки, починаючи з року набрання чинності цим Кодексом, а для нововведених ставок плати – починаючи з року їх введення.

Коефіцієнт індексу цін виробників промислової продукції за попередній рік розраховується за формулою:

І

Кі = ———,

100

де Кі – коефіцієнт індексу цін виробників промислової продукції за попередній рік;

І – офіційно оприлюднений індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік.

У разі коли індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100 відсотків.

3.5.2. Індекс цін виробників промислової продукції розраховується центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, а інформація про його розмір щороку до 1 лютого подається центральному органу державної податкової служби та оприлюднюється у засобах масової інформації.

3.5.3. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлені пунктом 3.4 цієї статті, а для нововведених – ставки станом на 31 грудня року їх введення.

3.6. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати

Платник плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до закінчення визначеного розділом ІІ цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою центральним органом державної податкової служби формою податкові розрахунки з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі, якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, подається органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації.

3.7. Порядок сплати податкових зобов’язань

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов’язання з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі, якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за податковий (звітний) період.

3.8. Контроль та відповідальність платників

3.8.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Контроль за правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюють органи державного гірничого нагляду в установленому порядку.

Органи державного гірничого нагляду у місячний термін з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу подають органам державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр інформацію щодо змін у переліку користувачів надр.


Administrator, 11-06-2010, hits: 5290












 
< Пред.   След. >
 
! Все права защищены. Цитирование, копирование материалов или их частей без текстовой ссылки на Портал Таксопорт (для печатных изданий) или гиперрсылки на taxoport.com (для интернет-ресурсов) запрещено. Примечание: точка зрения администрации может не совпадать с мнением авторов публикаций.
Rambler's Top100 пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ.пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ