Главная arrow Содержимое основных разделов
 RSS Taxoport пїЅпїЅ Facebook Taxoport пїЅ Twitter Taxoport пїЅ VK 

Последние 20 ответов в таких темах форума:

Вход (кроме форума)






Забыли пароль?
Вы не зарегистрированы. Регистрация

Розділ 06. Акцизний податок Версия для печати Отправить на e-mail
Розділ VІ. Акцизний податок

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього розділу терміни вживаються у такому значенні:

1.1) аваль – вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність перед векселедержателем за оплату податкового векселя у разі нецільового використання підакцизних товарів і яке оформляється шляхом проставлення гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя;

1.2) акцизний податок – непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції);

1.3) акцизний склад – спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників органу державної податкової служби розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

1.4) алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД;

1.5) біоетанол – спирт етиловий зневоджений, який виготовлений з біомаси для використання як біопалива та належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД;

1.6) векселедавець – суб'єкт господарювання – виробник підакцизних товарів (продукції), який одержує:

- спирт етиловий з акцизного складу для переробки на іншу підакцизну продукцію або для виробництва продукції, зазначеної у пункті 7.5 статті 7 цього розділу;

- нафтопродукти для їх використання у якості сировини для виробництва палива та продукції нафтохімічної промисловості.

1.7) векселедержатель – орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця;

1.8) виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені), шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду;

1.9) давальницька сировина – сировина, яка є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передається іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виготовлення підакцизних товарів (продукції) без передачі права власності на таку сировину;

Термін давальницька сировина використовується не лише в цьому розділі, а й в інших, наприклад, ПДВ. Тому визначення треба дати в 1 розділі.

1.10) давальницькі умови – будь-які умови, що визначені в договорах, укладених між суб'єктом господарювання (замовником) і суб'єктом господарювання (виробником), за яких виготовляються підакцизні товари (продукція), що є власністю замовника;

1.11) добавки на основі біоетанолу - біокомпоненти моторного палива, отримані шляхом синтезу із застосуванням біоетанолу або змішуванням біоетанолу з органічними сполуками та паливом, одержаними з вуглеводневої сировини, в яких вміст біоетанолу відповідає вимогам нормативних документів та які належать до біопалива;

1.12) електрична енергія (активна) - енергоносій, який виступає на ринку як товар, що відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

1.12) електроенергія, вироблена з відтворювальних джерел – це електроенергія, першоджерелом якої є сонячна енергія, енергія вітру, води, біомаси;

1.13) компоненти палива - нафтопродукти (легкі дистиляти), що використовуються для виробництва товарних нафтопродуктів;

1.14) кузови, що використовувалися для транспортних засобів, визначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД – кузови, які вже були встановлені на транспортних засобах або з моменту виготовлення яких минуло більше одного року;

1.15) максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів), за якими здійснюється продаж підакцизних товарів (продукції) у роздрібній торгівлі. Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом;

1.16) марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, захищений від підроблення голографічними захисними елементами, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів;

1.17) маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів – наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку;

1.18) паливо моторне сумішеве - види палива, отримані в результаті змішування палива, одержаного з нафтової сировини, з біоетанолом та добавками на основі біоетанолу, біодизелю або іншими біокомпонентами, вміст яких відповідає вимогам нормативних документів на паливо моторне сумішеве;

1.19) підакцизна сировина – сировина, на яку цим Кодексом встановлені ставки акцизного податку;

1.20) підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку;

1.21) пиво – алкогольний напій, одержуваний шляхом зброджування рідини (сусла), приготовленої з осолодженого ячменю чи пшениці, води та хмелю, а також виготовлений з концентрату солодового екстракту або іншим способом, який містить більше як 0,5 відсотків алкоголю та зазначений у товарний позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД також будь-який товар, що містить суміш пива з неалкогольними напоями;

1.22) плата за марки акцизного податку – плата, що вноситься вітчизняними виробниками та імпортерами алкогольних напоїв і тютюнових виробів за покриття витрат з виробництва, зберігання та реалізації марок акцизного податку. Розмір плати за марки акцизного податку встановлюється Кабінетом Міністрів України;

1.23) податковий вексель, авальований банком (податкова розписка)
(далі – податковий вексель), – простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем до отримання з акцизного складу спирту етилового або з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений підпунктами 7.1.1, 7.5.3, 7.6.5, 7.7.6, 7.8.5 статті 7 цього розділу;

1.24) податковий пост – пост, що утворюється на території підприємств, де виробляються продукти, з використанням підакцизних товарів, на які встановлено нульову ставку податку, що визначені у статті 7 цього розділу. На податковому посту здійснюють постійний безпосередній контроль постійні представники органу державної податкової служби за місцем його розташування;

1.25) податок, платник податку, оподаткування, ставка податку – акцизний податок, платник акцизного податку, обкладання акцизним податком, ставка акцизного податку;

1.26) постійний представник (представники) органу державної податкової служби на акцизному складі – посадова особа органу державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу, призначена наказом цього органу, яка здійснює постійний безпосередній контроль за дотриманням установленого порядку виробництва, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі підакцизних товарів (продукції) у порядку, затвердженому центральним органом державної податкової служби;

1.27) природний газ – газ горючий природний (метан), у тому числі стиснений (компримований), який за якісними характеристиками відповідає вимогам міжнародних (міждержавних), державних або галузевих стандартів, а також стандартів підприємств (технічних умов) які зазначені у товарній позиції 2711 11 00 00 згідно з УКТЗЕД

1.28) продавець марок акцизного податку – органи державної податкової служби;

1.29) розпорядник акцизного складу – суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв;

1.30) спирт етиловий – спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями; усі товари, фактична

1.31) транспортні засоби, що використовувалися, – транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби;

1.32) тютюнові вироби – сигарети, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з тютюну і його замінники, що впливають на фізіологічний стан людини під час вживання, які зазначені у товарних позиціях 2402, 2403 згідно з УКТ ЗЕД;

Стаття 2. Платники податку

2.1. Платниками податку є:

2.1.1) особа, в тому числі нерезидент, яка виготовляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

2.1.2) юридична особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

2.1.3) особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

2.1.4) фізична особа – резидент або нерезидент, який ввозить підакцизні товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, відповідно до митного законодавства;

2.1.5) особа, яка придбаває у володіння або/та у користування або/та у розпорядження транспортні засоби, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування відповідно до підпункту 3.2.3 статті 3 цього розділу, якщо зазначена у цьому підпункті особа не має права на звільнення від оподаткування;

2.1.6) особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, що передбачають звільнення від оподаткування, у разі недотримання таких вимог;

2.1.7) юридична особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання підакцизних товарів, на які встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, 0 євро за 1 тонну, у разі порушення таких умов;

2.1.8) особа, на яку покладається виконання умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких на митну територію України було надано звільнення від оподаткування, у разі порушення таких умов;

2.1.9) видобувачі природного газу;

2.1.10) виробники електроенергії.

2.2. Замовники, за дорученням яких виготовляються підакцизні товари (продукція) на давальницьких умовах, сплачують податок виробнику.

2.3. Реєстрація осіб як платників податку

2.3.1. Суб'єкти господарювання, що виробляють спирт етиловий коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої і тютюнові вироби, нафтопродукти підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку органами державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб'єктів у п'ятиденний строк із дня одержання ліцензії на виробництво.

2.3.2. Імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів реєструються під час придбання марок акцизного податку у продавців марок.

2.3.3. Інші платники податку сплачують його відповідно до вимог цього Кодексу без реєстрації.

Стаття 3. Об'єкти оподаткування

3.1. Об'єктами оподаткування є операції з:

3.1.1) постачання виготовлених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги), безоплатної передачі товарів (продукції) чи з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовлених з давальницької сировини;

3.1.2) постачання підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, а також своїм працівникам;

3.1.3) ввезення підакцизних товарів на митну територію України;

3.1.4) постачання конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

3.1.5) придбання у володіння підакцизних товарів, що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування відповідно до підпункту 3.2.3 статті 3 цього розділу в разі, коли зазначені у підпункті особи не мають права на звільнення від оподаткування.

Примітка. Терміни, що застосовуються в цьому розділі, мають бути уніфіковані з термінами, що застосовуються в розділі про ПДВ.

3.2. Операції з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню

Не оподатковуються операції з:

3.2.1) вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією;

3.2.2) постачання легкових автомобілів спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов'язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

3.2.3) ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для використання дипломатичним представництвом, консульською установою іншої держави чи представництвом міжнародної організації в Україні, іноземцем, який є службовцем чи посадовою особою будь-якої з таких місій чи організацій або членом сім'ї такого службовця чи посадової особи, що проживає разом з ним, відповідно до встановленого законодавством порядку, виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

У разі постачання на митній території України транспортних засобів, що були ввезені зі звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, податок сплачується особами, зазначеними у підпункті 2.1.5 статті 2 цього розділу, не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість;

3.2.4) ввезення підакцизних товарів на митну територію України, якщо при цьому згідно із законодавством України не справляється податок на додану вартість у зв'язку з розміщенням товарів у митних режимах: транзиту, митного складу, знищення або руйнування, відмови на користь держави, магазину безмитної торгівлі, тимчасового ввезення, переробки на митній території України. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана сплатити суму умовно нарахованого податкового зобов’язання не пізніше дати такого порушення. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування чи інша вимога, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку. Податок справляється, якщо в подальшому щодо таких товарів виникають зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;

3.2.5) постачання шляхом безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника,) якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

3.2.6) постачання підакцизних товарів (крім нафтопродуктів), виготовлених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів за умови надання органу державної податкової служби податкового векселя;

3.2.7) ввезення на митну територію України підакцизних товарів (крім спирту та нафтопродуктів), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів за умови надання митному органу довідки органу державної податкової служби про те, що імпортер є виробником підакцизних товарів (продукції);

3.2.8) ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції), в обсягах, що не перевищують норми безмитного ввезення, встановлені законом;

3.2.9) постачання безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі. Підставою для звільнення від сплати податку продукції, яка призначена для постачання магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена вантажна митна декларація, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника;

3.2.10) ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) як технічної або гуманітарної допомоги згідно з нормами міжнародних договорів України (крім алкогольних напоїв та тютюнових виробів), згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу".

Стаття 4. База оподаткування

4.1. У разі обчислення податку із застосуванням адвалерних ставок базою оподаткування є:

4.1.1) вартість реалізованого товару, виготовленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

4.1.2) вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку).

4.2. При визначенні бази оподаткування перерахунок іноземної валюти на національну валюту здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на дату подання митному органу митної декларації до митного оформлення.

4.3. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначається відповідно до Митного кодексу України.

4.4. У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з вироблених на митній території України або ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару, об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

4.5. У разі обчислення податку із застосуванням змішаних ставок податку базою оподаткування є база, визначена відповідно до пунктів 4.1 та 4.4 цієї статті.

4.6. У разі обчислення податку за наявності наднормативних втрат підакцизної сировини, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виготовити з наднормативно втраченої підакцизної сировини. Визнач КМУ

Стаття 5. Підакцизні товари та ставки податку

5.1. До підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, в тому числі пиво;

тютюнові вироби та тютюнова сировина;

нафтопродукти;

електроенергія;

природний газ;

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

5.1.1. Виготовлення підакцизних нафтопродуктів здійснюється підприємствами, які мають всі стадії технологічного процесу з їх виготовлення, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

5.1.2. Виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється підприємствами, які мають всі стадії технологічного процесу з їх виготовлення, та отримали відповідну ліцензію.

5.1.3. Виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв на давальницьких умовах забороняється, крім виробництва спирту етилового, коньячного і плодового з давальницької сировини нерезидентами за умови повного вивезення готової продукції за межі митної території України.

5.2. Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється податок

5.2.1) Ставки податку встановлюються цією статтею і є єдиними на всій території України.

Ставки податку можуть встановлюватися як:

5.2.2) адвалерні (у відсотках до бази оподаткування;

5.2.3) специфічні (у твердих сумах, установлених на одиницю виміру бази оподаткування;

5.2.4) змішані (одночасно у відсотках до бази оподаткування та у твердих сумах з одиниці виміру бази оподаткування.

5.3. Податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками:

5.3.1) спирт етиловий та алкогольні напої, пиво:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Одиниця виміру

Ставки податку

2203 00

Пиво із

солоду (солодове)

гривень за 1 літр

0,74

2204

(крім 2204 10,

2204 21 10 00,

2204 29 10 00)

Вина виноградні натуральні

гривень за 1 літр

0,10

2204

(крім 2204 10, 2204 21 10 00,
2204 29 10 00)

Вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені), крім марочних вин

гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту

39,4

2204

(крім 2204 10, 2204 21 10 00,
2204 29 10 00)

Тільки марочні вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені)

гривень за 1 літр

2,90

2204 10,

2204 21 10 00,

2204 29 10 00

Вина ігристі

Вина газовані

гривень за 1 літр

2,90

2205

Вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів

гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту

39,4

2206 00
(крім 2206 00 31 00, 2206 00 51 00,
2206 00 81 00 – сидр і перрі (без додання спирту)

Інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені (з додаванням спирту)

гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту

39,4

2206 00 31 00

2206 00 51 00

2206 00 81 00

Сидр і перрі (без додання спирту)

гривень за 1 літр

0,39

2207

Спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації

гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту

39,4

2208

Спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт

гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту

39,4

5.3.2) щорічно, починаючи з 2010 року, ставки акцизного податку на спирт етиловий та алкогольні напої підлягають індексації на індекс споживчих цін за минулі 12 календарних місяців (за період з червня року, в якому проводиться індексація, до червня попереднього року).

Кабінет Міністрів України не пізніше 1 серпня публікує в офіційних друкованих виданнях ставки акцизного податку на спирт етиловий та алкогольні напої, визначені з урахуванням індексу споживчих цін.

За наслідками індексації ставки акцизного податку підлягають округленню до двох знаків після коми.

Проіндексовані ставки акцизного податку набирають чинності з 1 січня кожного наступного року, починаючи з 1 січня 2011 року.

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

 

Одиниця виміру

Ставки податку

2401

Тютюнова сировина

Тютюнові відходи

у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні)

гривень за 1 кілограм

12

  

у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції)
(адвалерні)

відсотків

0

2402 10 00 00

Сигари, включаючи сигари з відрізаними кінцями, та сигарили (тонкі сигари), з вмістом тютюну

у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні)

гривень за 1кг

140

  

у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції)

(адвалерні)

відсотків

25

2402 20 90 10

Сигарети без фільтра, цигарки

у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні)

гривень за 1000 штук

40,25

  

у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції)

(адвалерні)

відсотків

20

  

мінімальне акцизне податкове зобов’язання

гривень за 1000 штук

85

2402 20 90 20

Сигарети з фільтром

у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні)

гривень за 1000 штук

69

  

у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції)

(адвалерні)

відсотків

36

  

мінімальне акцизне податкове зобов’язання

гривень за 1000 штук

170

2403

(крім 2403 99 10 00, 2403 10)

Тютюн та замінники тютюну, інші, промислового виробництва; тютюн "гомогенізований" або "відновлений"; тютюнові екстракти та есенції

у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні)

гривень за 1 кілограм

28,75

  

у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції)

(адвалерні)

відсотків

36

2403 10

Тютюн для куріння, з вмістом або без вмісту замінників у будь-якій пропорції

у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні)

гривень за 1 кілограм

40,25

  

у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції)

(адвалерні)

відсотків

36

2403 99 10 00

Жувальний і нюхальний тютюн

у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) (специфічні)

гривень за 1 кілограм

11,5

  

у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції)

(адвалерні)

відсотків

36

мінімальне акцизне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку з сигарет, виражена у твердій сумі за 1000 штук сигарет одного найменування, реалізованих (переданих) на митній території України чи ввезених на митну територію України; до 1 статті

5.3.4) щорічно специфічні ставки акцизного податку, які обчислюються у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), та мінімальне податкове зобов'язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби підлягають індексації на індекс споживчих цін за минулі 12 календарних місяців (за період з червня року, в якому проводиться індексація, до червня попереднього року).

Кабінет Міністрів України не пізніше 1 серпня публікує в офіційних друкованих виданнях ставки акцизного податку та мінімальне податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби, визначені з урахуванням індексу споживчих цін.

За наслідками індексації ставки акцизного податку та мінімальне податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби підлягають округленню до двох знаків після коми.

Проіндексовані ставки акцизного податку та мінімальне податкове зобов'язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби набирають чинності з 1 січня кожного наступного року, починаючи з 1 січня 2010 року.

5.3.5) нафтопродукти, електроенергія, природний газ:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Ставки акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції)

 

Легкі дистиляти:

 

2710 11 11 00

для специфічних процесів переробки

12 євро за 1000 кілограмів

2710 11 15 00

для хімічних перетворень у процесах, крім зазначених у товарній підкатегорії 2710 11 11 00

12 євро за 1000 кілограмів

 

Бензини спеціальні:

 

2710 11 21 00

уайт-спірит

12 євро за 1000 кілограмів

2710 11 25 00

інші спеціальні бензини

172 євро за 1000 кілограмів

 

Бензини моторні:

 

2710 11 31 00

бензини авіаційні

20 євро за 1000 кілограмів

 

бензини моторні

з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше:

 

2710 11 41 11

2710 11 41 31

2710 11 41 91

2710 11 45 11

із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або не менш як 5 мас. % етил-трет-бутилового етеру або їх суміші: А-76 Ек, А-80 Ек, А-92 Ек, АІ-93 Ек, А-95 Ек,

172 євро за 1000 кілограмів

2710 11 49 11

з октановим числом 98 або більше: із вмістом не менш як 5 мас. % біоетанолу або етил-трет-бутилового ефіру або їх суміші: А-98 Ек

200 євро за 1000 кілограмів

2710 11 41 19

2710 11 41 39

2710 11 41 99

2710 11 45 99

А-72, А-76, А-80, А-90, А-91, А-92, АІ-93,

А-95, А-96 та бензини моторні інших марок

110 євро за 1000 кілограмів

2710 11 49 99

з октановим числом 98 або більше А-98

200 євро за 1000 кілограмів

2710 11 51 00

2710 11 59 00

бензини моторні з вмістом свинцю більш як 0.013 г/л:

А-72, А-76, А-80, А-90, А-91, А-92, АІ-93,

А-95, А-96 А-98 та бензини моторні інших марок

172 євро за 1000 кілограмів

2710 11 70 00

Паливо для реактивних двигунів

20 євро за 1000 кілограмів

2710 11 90 00

Інші легкі дистиляти

172 євро за 1000 кілограмів

 

Середні дистиляти:

 

2710 19 11 00

для специфічних процесів переробки

20 євро за 1000 кілограмів

2710 19 15 00

для хімічних перетворень в процесах, не зазначених у позиції 2710 19 11 00

12 євро за 1000 кілограмів

 

Гас:

 

2710 19 21 00

паливо для реактивних двигунів

20 євро за 1000 кілограмів

2710 19 25 00

інший гас

20 євро за 1000 кілограмів

2710 19 29 00

Інші середні дистиляти

20 євро за 1000 кілограмів

 

Важкі дистиляти (газойлі)

із вмістом сірки:

 

2710 19 31 40

2710 19 35 40

2710 19 49 00

більш як 0,2 мас. %

65 євро за 1000 кілограмів

2710 19 31 30

2710 19 35 30

2710 19 41 30

2710 19 45 00

більш як 0,035 мас. %; але не більш як 0,2 мас. %

50 євро за 1000 кілограмів

2710 19 31 20

2710 19 35 20

2710 19 41 20

більш як 0,005 мас.%, але не більш як 0,035 мас.%

45 євро за 1000 кілограмів

2710 19 31 10

2710 19 35 10

2710 19 41 10

не більш як 0,005 мас. %

30 євро за 1000 кілограмів

 

Тільки паливо пічне:

із вмістом сірки:

 

 

2710 19 61 00

не більш як 1 мас. %

15 євро за1000 кілограмів

2710 19 63 00

більш як 1 мас., але не більш як 2 мас. %

20 євро за 1000 кілограмів

2710 19 65 00

більш як 2 мас., але не більш як 2,8 мас. %

25 євро за1000 кілограмів

2710 19 69 00

більш як 2,8 мас. %

30 євро за 1000 кілограмів

Стаття 6. Дата виникнення податкових зобов’язань

6.1. Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх відвантаження (передачі) особою, що їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, передбачених пунктами 7.1, 7.5, 7.6, 7.7, 7.8 статті 7 цього розділу.

6.2. Датою виникнення податкового зобов'язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) є дата встановлення його втрати. У цьому пункті втраченим підакцизним товаром (продукцією) є товар, місцезнаходження якого платник податку не може встановити.

6.3. Відповідно до підпункту 6.1.2 цієї статті податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які встановлюються Кабінетом Міністрів України.

6.4. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання митним органом у визначених законодавством випадках. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення маркованої підакцизної продукції є дата придбання марок акцизного податку.

Стаття 7. Порядок обчислення податку з товарів (продукції), вироблених на митній території України

7.1. Суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.

7.2. Власник готової продукції, на яку встановлено ставку податку у твердих сумах і яку виготовлено на давальницьких умовах, сплачує податок виробнику (переробнику) не пізніше дати відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі.

7.3. Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми податку на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

7.4. Податок з товарів (продукції), на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

7.5. Забороняється сплата сум податку шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов’язань, векселями та в інших формах, що не передбачають сплату сум такого податку коштами.

Стаття 8. Порядок обчислення податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України

8.1. Суми податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

8.2. Податок, обчислений із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, сплачується у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату подання митному органу митної декларації до митного оформлення.

Стаття 9. Порядок обчислення податку в разі тимчасового ввезення на митну територію України та переміщення через митну територію України транзитом підакцизних товарів

9.1. Ввезення на митну територію України підакцизних товарів, що переміщуються через митну територію України транзитом, проводиться без сплати податку за умови здійснення заходів щодо гарантування доставки товарів (продукції) у порядку, визначеному митним законодавством.

9.2. Підакцизні товари, які тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для показу чи демонстрації під час проведення виставок, конкурсів, нарад, семінарів та ярмарків, якщо вони залишаються у власності нерезидентів та їх використання на території України не має комерційного характеру, пропускаються через митний кордон України без сплати податку під зобов'язання, узяте перед митними органами, про вивезення таких товарів у тому самому стані, в якому вони ввозилися, крім змін внаслідок фактичного природного зношення, на строк тимчасового ввезення за умови надання гарантій (грошової застави) митним органам.

Стаття 10. Особливості обчислення податку у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції) за максимальними роздрібними цінами

10.1. Установлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів шляхом декларування таких цін.

10.2. Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (далі – декларація), встановлені виробником або імпортером товарів, подається відповідно центральному органу державної податкової служби або центральному митному органу у формі, визначеній такими органами за погодженням з комітетом Верховної Ради України, який відповідає за проведення податкової політики.

10.3. У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари, що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари, що імпортуються ним в Україну, а також окремо визначені суми податку та податку на додану вартість у цих цінах і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни.

10.4. Декларація повинна бути подана виробником або імпортером підакцизних товарів відповідно центральному органу державної податкової служби або центральному митному органу не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дати встановлення максимальних роздрібних цін.

10.5. Декларація не приймається у разі:

подання пізніше ніж за п'ять календарних днів до дати встановлення у ній максимальних роздрібних цін;

невідповідності її форми тій, що визначена центральним органом державної податкової служби та центральним митним органом.

10.6. Декларація подається у двох примірниках уповноваженою особою виробника або імпортера підакцизних товарів (продукції), один з яких повертається у день її подання виробнику або імпортеру із зазначенням дати прийняття та реєстраційного номера прийнятої декларації та засвідчений печаткою центрального органу державної податкової служби або центрального митного органу.

10.7. Установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари запроваджуються з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано відповідно центральному органу державної податкової служби або центральному митному органу, і діють до їх зміни у порядку, встановленому цим Кодексом.

10.8. У разі потреби у зміні будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, поданій їх виробником або імпортером відповідно центральному органу державної податкової служби або центральному митному органу, виробник або імпортер повинен подати таким органам нову декларацію.

10.9. Зміна будь-яких відомостей, що містяться у декларації, поданій їх виробником або імпортером відповідно центральному органу державної податкової служби або центральному митному органу, може здійснюватися не частіше одного разу на місяць.

10.10. У суб'єкта господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами (крім роздрібної торгівлі тютюновими виробами), на які встановлено ставки податку у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами повинні бути розміщені на видному місці засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій, подані їх виробником або імпортером відповідно центральному органу державної податкової служби або центральному митному органу.

Стаття 11. Особливості обчислення податку з тютюнових виробів

11.1. Обчислення сум податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за встановленими законодавством ставками податку у твердих сумах та у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції) за максимальними роздрібними цінами.

11.2. При визначенні розміру максимальної роздрібної ціни на сигарети одного найменування сума акцизного податку в її складі, обчислена одночасно за встановленими законодавством ставками акцизного податку у твердих сумах та у відсотках до обороту з реалізації товару (продукції), не повинна бути меншою встановленого мінімального акцизного податкового зобов’язання.

11.3. За наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.

11.4. Контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів, здійснюють органи державної податкової служби.

Стаття 12. Порядок і строки сплати податку

12.1. Строки сплати податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України

12.1.1. Суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації акцизного податку.

12.1.2. Власник готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини, сплачує податок виробнику не пізніше дати отримання готової продукції.

12.2. Сплата податку в разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України

12.2.1. Податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.

У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку.

Стаття 13. Складення та подання декларації з акцизного податку

6.9.1. Базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

6.9.2. Платник податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду органу державної податкової служби за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби.

Стаття 14. Контроль за сплатою податку

Контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, здійснюється органами державної податкової служби, а у разі ввезення підакцизних товарів на митну територію України – митними органами у порядку, встановленому центральним митним органом за погодженням з центральним органом державної податкової служби.

Стаття 15. Особливості оподаткування алкогольних напоїв і тютюнових виробів

15.1. Суб'єкт господарювання зобов'язаний подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (за винятком виноматеріалів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у строк до 90 календарних днів, починаючи від дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

15.2. Під час отримання спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника державної податкової служби на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та декларацію акцизного податку виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже наданого податкового векселя із зазначенням остаточної суми податку, яка підлягає сплаті.

15.3. Скоригована сума податку в податковому векселі сплачується частково у разі придбання марок акцизного податку в період дії такого векселя.

15.4. Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

15.5. Сума податку, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених в установленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку. Розрахунок суми зменшення податку проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

15.6. У разі експорту (вивезення) підакцизних товарів (продукції) за межі митної території України сума податку для погашення податкового векселя визначається з урахуванням обсягів відвантаженої на експорт продукції згідно з п'ятим основним аркушем вантажної митної декларації.

15.7. У разі коли передбачений цією статтею податковий вексель не погашається у визначений строк, векселедержатель вчиняє протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим векселем, переказати суму, зазначену в цьому векселі, векселедержателю.

15.8. Підприємства, які виробляють вина виноградні з доданням спирту та міцні, вермути, інші зброджені напої з доданням спирту, суміші із зброджених напоїв з доданням спирту, суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, з доданням спирту сплачують податок при придбанні марок акцизного податку на суму, розраховану із ставок податку на готову продукцію, вироблену з виноматеріалів чи сусла, при виготовленні яких використовується спирт етиловий.

15.9. Виноматеріали, що реалізуються підприємствам вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції, не оподатковуються. В інших випадках реалізація виноматеріалів оподатковується за ставками податку на виноробну продукцію, встановленими пунктом 5.3 статті 5 цього розділу.

Стаття 16. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів

16.1. У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані провести їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

16.2. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку, легальності ввезення таких товарів на митну територію України та їх продажу.

16.3. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється відповідно до Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

16.4. Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором і відповідають зразкам, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

16.5. Маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об’ємних одиниць. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції. Порядок запровадження марок акцизного податку нового зразка встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється.

16.6. Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер квартал і рік випуску марки.

16.7. Вважаються немаркованими:

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюється виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції.

16.8. Не підлягають маркуванню алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому митне оформлення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється у момент відвантаження такої продукції від виробника.

16.9. Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.

16.10. Продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, провадиться на підставі:

довідок про сплату суми податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію;

заявки-розрахунку кількості марок акцизного податку (далі – заявка-розрахунок), які може отримати суб’єкт господарювання відповідно до сплаченої суми податку, та звіту про використання марок, придбаних у попередньому місяці, за затвердженою Державною податковою адміністрацією формою у двох примірниках, один з яких залишається у продавця марок, другий (з відміткою продавця) – у виробника;

платіжного документу з відміткою установи банку, що підтверджує внесення плати за марки;

оригіналу і копії ліцензії, що підтверджує право підприємства-виробника на виробництво продукції.

Форма довідок та заявки-розрахунку затверджується центральним органом державної податкової служби.

16.11. Продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам алкогольних напоїв, для виробництва яких не використовується спирт етиловий неденатурований, а також тютюнових виробів провадиться з урахуванням планових щомісячних обсягів реалізації такої продукції відповідно до заявки-розрахунку.

16.12. Для одержання марок акцизного податку імпортер повинен подати продавцю таких марок заявку-розрахунок у трьох примірниках за встановленою продавцем марок формою, платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки та сплату податку до відповідного бюджету. Один примірник заявки-розрахунку залишається у продавця марок акцизного податку, другий – з відміткою продавця марок про сплату податку повертається імпортеру для передачі митним органам, третій – з відміткою продавця марок залишається у покупця (імпортера).

16.13. Продаж (передача) придбаних марок акцизного податку покупцем марок іншим особам забороняється, крім випадків, передбачених у підпункті "б" підпункту 7.3.2 цієї статті.

Стаття 17. Ввезення на митну територію України імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів

17.1. Суб’єкти господарювання – юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої і тютюнові вироби, якщо:

а) ввезення їх на митну територію України здійснюється виключно через визначені Кабінетом Міністрів України пункти пропуску через державний кордон, які зазначені покупцями марок (імпортерами) у заявці-розрахунку;

б) реєстрація проводиться у продавця марок акцизного податку як покупця марок (імпортера) з одержанням відповідного посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

в) маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється в установленому порядку марками акцизного податку встановленого зразка;

г) алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється митними органами;

ґ) покупець марок (імпортер) подав митному органу вантажну митну декларацію та примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату сум податку до відповідного бюджету у повному обсязі;

д) покупець марок (імпортер) подав митному органу платіжний документ з відміткою банку про сплату суми податку до відповідного бюджету у повному обсязі.

17.2. У разі ввезення покупцем марок (імпортером) на територію України за контрактом (договором) про постачання алкогольних напоїв і тютюнових виробів кількома партіями у такому контракті (договорі) робляться відмітки про кількість виданих марок акцизного податку із зазначенням дати їх видачі та про кількість кожної партії ввезених маркованих товарів із дотриманням таких вимог:

а) строк одержання марок акцизного податку для кожного контракту визначається покупцями марок (імпортерами) за погодженням із продавцем марок залежно від обсягу товарів, що ввозяться;

б) придбані марки акцизного податку передаються покупцями марок (імпортерами) іноземним виробникам для маркування імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів у процесі їх виробництва.

17.3. Транзитні перевезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів через митну територію України здійснюються з додержанням вимог, установлених підпунктом 6.4.1. цього розділу.

17.4. У разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або неповної сплати податку товар (продукція) не допускається до митного оформлення, і ввезення його на митну територію України забороняється.

17.5. Підакцизні алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться на митну територію України, не підлягають розміщенню на митних ліцензійних складах.

Стаття 18. Контроль за надходженням податку з алкогольних напоїв і тютюнових виробів

18.1. Контроль за сплатою податку на митній території України з алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюють органи державної податкової служби.

18.2. Контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення цих товарів на митну територію
України – митні органи.

18.3. У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи, зазначені у підпункті 7.4.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

18.4. Виконання постанови суду про вилучення в дохід держави (конфіскацію) алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється відповідно до законодавства України.

18.5. Вилучені в дохід держави (конфісковані) підакцизні товари (крім спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів) у разі їх реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку обкладаються акцизним податком та іншими податками відповідно до законів України.

18.6. Вилучені в дохід держави (конфісковані) спирт етиловий та алкогольні напої підлягають знищенню або промисловій переробці у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

18.7. Вилучені в дохід держави (конфісковані) тютюнові вироби підлягають знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

18.8. У разі виявлення нестачі марок акцизного податку у їх покупця (у зв’язку з їх розкраданням, знищенням, маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів, призначених для продажу на експорт, тощо) виробники такої продукції несуть повну майнову відповідальність у розмірі розрахункової суми податку, яка повинна бути сплачена до бюджету в разі реалізації підакцизних товарів, для маркування яких придбавалися марки акцизного податку. Зазначені суми стягуються з виробника в установленому порядку.

18.9. Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи згідно з цим Кодексом та законодавством України.

Стаття 19. Особливості оподаткування спирту етилового залежно від напряму його використання

19.1. Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр
100-відсоткового спирту із:

а) спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виготовлення виноградних та плодово-ягідних виноматеріалів і сусла;

б) спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських-засобів (у тому числі компонентів крові і виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;

в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб'єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1 відсотка залишкового етанолу;

г) біоетанолу, який реалізується суб'єктам господарювання з метою його використання для виготовлення бензинів моторних сумішевих з добавками на основі біоетанолу, вміст якого в зазначених бензинах становить від 2 об'ємних відсотків або з вмістом етил-трет-бутилового ефіру (ЕТБЕ) від
5 об'ємних відсотків;

д) біоетанол, який використовується для виробництва біопалива.

19.2. До отримання спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу з акцизного складу, що використовується для виготовлення окремих видів продукції та на який підпунктом 7.5.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за
1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у підпункті 5.3.1 статті 5 цього розділу.

19.3. Строк, на який видається податковий вексель підприємствами-виробниками для виготовлення окремих видів продукції, не може перевищувати 90 календарних днів, а підприємствами первинного
виноробства та виробниками лікарських засобів – 180 календарних днів.

19.4. Видача податкового векселя здійснюється до моменту отримання спирту етилового з акцизного складу.

19.5. Податковий вексель може бути виданий:

а) підприємством первинного виноробства, яке є виробником виноградних, плодово-ягідних та інших виноматеріалів і сусла;

б) виробником лікарських засобів;

в) виробником продуктів органічного синтезу;

г) нафтопереробними заводами (чи іншими суб'єктами господарювання), які використовують біоетанол для виготовлення бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу в обсязі понад 2 відсотки або етил-трет-бутилового ефіру (ЕТБЕ) понад 5 відсотків;

д) виробниками біопалив;

19.6. Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх відносин з векселедавцем.

19.7. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

19.8. Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виготовлення продукції, визначеної в підпункті 7.5.1 цієї статті.

19.9. У разі коли передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

19.10. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, що видаються до отримання спирту етилового з акцизного складу, який використовується суб'єктами господарювання для виготовлення окремих видів продукції, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

19.11. Переліки виробників біоетанолу та спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

19.12. Відвантаження спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу, проводиться в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України.

19.13. Відвантаження спирту етилового для виробництва лікарських засобів, проводиться в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України. Перелік лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий, затверджується Кабінетом Міністрів України.

19.14. На підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости, порядок роботи яких визначається центральним органом державної податкової служби.

19.15. Під час виробництва біоетанолу на спиртових заводах забороняється:

а) одночасне виробництво спирту етилового та біоетанолу;

б) зберігання біоетанолу на складах виробника без денатурації його бензином (1 відсоток бензину);

в) зберігання на складах виробника спирту етилового.

19.16. У разі нецільового використання суб'єктами господарювання спирту етилового та біоетанолу, що отримані в якості сировини для виробництва продукції, зазначеної в пункт1 19.1 цієї статті, з таких суб'єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи із обсягів використаних не за призначенням спирту етилового та біоетанолу та ставки акцизного збору, передбаченої підпункту 5.3.1 цього розділу, збільшеної в 1,5 рази

Стаття 20. Особливості оподаткування нафтопродуктів, вироблених в Україні, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості

20.1. Легкі дистиляти (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важкі дистиляти (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) можуть бути реалізованими у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного збору.

20.2. У разі використання цих нафтопродуктів у якості сировини для виробництва етилену за нульовою ставкою акцизного збору органами державної податкової служби здійснюється контроль за їх цільовим використанням.

20.3. До отримання легких дистилятів (код 2710 11 11 00 згідно УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно УКТ ЗЕД), які використовується суб’єктами господарювання в якості сировини для виробництва етилену, виробниками видається податковий вексель, авальований банком, на суму акцизного збору, нарахованого на обсяг нафтопродуктів, що отримуються, виходячи із ставки, яка визначається як різниця між повною ставкою акцизного збору, що передбачена чинним законодавством, та ставкою 0 євро за 1000 кг.

20.4. Податковий вексель, авальований банком, може бути виданий лише суб'єктом господарювання - виробником етилену.

20.5. Строк, на який видається авальований податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів.

20.6. Обов'язки з погашення податкового векселя, авальованого банком, не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

20.7. За користування податковим векселем, авальованим банком, не нараховуються проценти або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

20.8. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.

20.9. На підприємствах, що використовують легкі та важкі дистиляти в якості сировини у виробництві етилену встановлюються податкові пости. На податковому посту представники органу державної податкової служби за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для виробництва етилену.

20.10. Податковий вексель, авальований банком, вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання легких та важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену.

20.11. Для погашення податкового векселя, авальованого банком, векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, погоджена представником податкового посту, встановленого на підприємстві.

20.12. У разі, якщо передбачений пунктом 7.6. цього розділу податковий вексель, авальований банком, не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем, переказати суму, яка вказана у цьому векселі, векселедержателю.

20.13. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються при отриманні легких та важких дистилятів для використання у якості сировини для виробництва етилену, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

20.14. Перелік підприємств, що отримують легкі та важкі дистиляти для використання у якості сировини для виробництва етилену, затверджується Кабінетом Міністрів України.

20.15. Відвантаження легких та важких дистилятів, що використовуються в якості сировини для виробництва етилену, здійснюється в межах квот,
встановлених Кабінетом Міністрів України.

20.16. У разі нецільового використання суб'єктами господарювання легких та важких дистилятів, що отримані в якості сировини для виробництва етилену, з таких суб'єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи із обсягів використаних не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного збору, передбаченої підпунктом 5.3.5 статті 5 цього розділу, збільшеної в 1,5 рази.

Стаття 21. Особливості оподаткування нафтопродуктів, ввезених в Україну, що використовуються в якості сировини для нафтохімічної промисловості

21.1. Легкі дистиляти (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важкі дистиляти (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) можуть ввозитися в Україну у якості сировини для виробництва етилену без сплати акцизного збору.

21.2. У разі використання цих нафтопродуктів у якості сировини для виробництва етилену без сплати акцизного збору органами державної податкової служби здійснюється контроль за їх цільовим використанням.

21.3. Для ввезення на митну територію України легких дистилятів (код 2710 11 11 00 згідно з УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно з УКТ ЗЕД) з метою використання їх в якості сировини у виробництві етилену, виробник етилену оформлює податковий вексель, авальований банком, у трьох примірниках. Один примірник подається органу державної податкової служби за місцезнаходженням виробника, другий – органу митного контролю, яким здійснюється митне оформлення зазначених товарів, третій залишається платнику податку.

21.4. Податковий вексель, авальований банком, видається на суму акцизного збору, що справляється при ввезенні товарів відповідно до законодавства.

21.5. Податковий вексель, авальований банком, може бути виданий лише суб’єктом господарювання – виробником етилену.

21.6. Строк, на який видається авальований податковий вексель, не може перевищувати 90 календарних днів з дати оформлення вантажної митної декларації.

21.7. Підставою для митного оформлення легких дистилятів (код 2710 11 11 00 згідно УКТ ЗЕД) та важких дистилятів (код 2710 19 31 30 згідно УКТ ЗЕД), що ввозяться на митну територію України з метою використання у виробництві етилену, є подання виробником етилену органу митного контролю другого примірника податкового векселя, авальованого банком та взятого на облік органом державної податкової служби за місцезнаходженням виробника.

21.8. Обов’язки з погашення податкового векселя, авальованого банком, не можуть передаватись іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.

21.9. За користування податковим векселем, авальованим банком, не нараховуються проценти або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

21.10. Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця.

21.11. На підприємствах, що використовують легкі та важкі дистиляти в якості сировини у виробництві етилену встановлюються податкові пости. На податковому посту представники органу державної податкової служби за місцем його розташування здійснюють постійний безпосередній контроль за цільовим використанням нафтопродуктів в якості сировини для виробництва етилену.

21.12. Податковий вексель, авальований банком, вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання легких та важких дистилятів виключно як сировини у виробництві етилену без сплати суми акцизного збору коштами.

21.13. Для погашення податкового векселя, авальованого банком, векселедержателю подається довідка векселедавця про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, погоджена представником податкового посту, встановленого на підприємстві. Копія довідки про цільове використання подається органу митного контролю.

21.14. У разі, якщо передбачений цією статтею податковий вексель, авальований банком, не погашається у визначений термін, векселедержатель здійснює протест такого векселя у неплатежі згідно з чинним законодавством та протягом одного робочого дня з дня здійснення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, наступного за днем звернення векселедержателя з опротестованим векселем, переказати суму, яка вказана у цьому векселі, векселедержателю.

21.15. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються при ввезенні легких та важких дистилятів для використання у якості сировини для виробництва етилену, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

21.16. Перелік підприємств, що здійснюють ввезення легких та важких дистилятів для використання у якості сировини для виробництва етилену, затверджується Кабінетом Міністрів України.

21.17. Ввезення легких та важких дистилятів, що використовуються в якості сировини для виробництва етилену, здійснюється в межах квот,
встановлених Кабінетом Міністрів України.

21.18. У разі нецільового використання суб'єктами підприємницької діяльності легких та важких дистилятів, що ввезені в якості сировини для виробництва етилену, з таких суб'єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи із обсягів використаних не за призначенням легких та важких дистилятів та ставки акцизного збору, передбаченої статтею 5 цього розділу, збільшеної в 1,5 рази.

Стаття 22. Акцизні склади (окрема стаття)

22.1. Акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

22.2. На акцизних складах постійно діють представники органу державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу.

22.3. Орган державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу призначає свого постійного представника (представників) на такому складі.

22.4. Копія наказу про призначення представника (представників) органу державної податкової служби надсилається у день прийняття такого рішення розпоряднику акцизного складу.

22.5. Представник (представники) органу державної податкової служби здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням установленого порядку відпуску спирту етилового та сплати податку з нього.

22.6. При цьому розпорядок роботи представників органу державної податкової служби повинен відповідати режиму роботи акцизного складу, встановленому його розпорядником.

22.7. Посадові особи органу державної податкової служби, які призначаються представниками державної податкової служби на акцизному складі, повинні пройти спеціальне навчання або інструктаж щодо специфіки контролю за виробництвом та обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, методикою користування вимірювальними приладами та непрямими методами контролю.

22.8. Порядок проведення спеціального навчання або інструктажу затверджується центральним органом державної податкової служби.

22.9. У наказах про призначення керівник органу державної податкової служби визначає режим роботи представника державної податкової служби з урахуванням режиму роботи акцизного складу, порядок контролю за роботою представника державної податкової служби, розробляє заходи матеріально-технічного забезпечення представника державної податкової служби, транспортного обслуговування, інші умови, необхідні для забезпечення ефективності контролю.

22.10. Копія наказу надсилається розпоряднику акцизного складу, який зобов’язаний видати у триденний строк відповідний наказ, передбачивши створення належних умов для ефективної роботи представника державної податкової служби.

22.11. Основним завданням представників органів державної податкової служби на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.

22.12. Представники органів державної податкової служби на акцизному складі відповідно до покладених на них завдань:

а) здійснюють контроль за виробництвом, зберіганням, відпуском та обліком спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів за даними бухгалтерського обліку акцизного складу;

б) здійснюють контроль за обліком, зберіганням та використанням марок акцизного податку і маркуванням;

в) здійснюють контроль за обліком надходження, витрачання сировини, яка використовується для виробництва спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і кількістю виготовленої продукції;

г) здійснюють контроль за додержанням установленого порядку обчислення та сплати податку;

ґ) беруть участь у проведенні інвентаризації сировини, спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, витратних матеріалів і марок акцизного податку;

д) надають у разі виявлення порушень установленого законодавством порядку ведення обліку, зберігання і відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, марок акцизного податку, сировини і витратних матеріалів розпоряднику акцизного складу пропозиції щодо усунення виявлених порушень та контролюють їх виконання;

е) вносять пропозиції щодо вдосконалення системи контролю за обліком, зберіганням, відпуском і транспортуванням горілки та лікеро-горілчаних виробів;

є) присутні у разі опломбування спиртосховища, цеху розливу та складу готової продукції після закінчення робочого дня.

22.13. Під час ввезення спирту представник органу державної податкової служби на акцизному складі підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби:

а) робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження його ввезення шляхом проставляння штампа "В'їзд дозволено" та особистого підпису, а також запис в журналі реєстрації отримання спирту етилового;

б) надсилає протягом трьох діб довідку про отримання спирту етилового представнику державної податкової служби на акцизному складі підприємства, що відпустило спирт, про що робиться відмітка у зазначеному журналі.

22.14. У разі виявлення фактів неоприбуткування або неповного оприбуткування спирту етилового органи державної податкової служби вживають відповідних заходів згідно із законодавством.

22.15. При відвантаженні горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

22.16. Усі документи, які є підставою для відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов'язково перевіряються представником органу державної податкової служби на акцизному складі.

22.17. Під час ввезення горілки та лікеро-горілчаних виробів на акцизний склад представник органу державної податкової служби робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження їх ввезення шляхом проставляння штампа "В'їзд дозволено" і особистого підпису та запис в журналі реєстрації отримання горілки та лікеро-горілчаних виробів.

22.18. Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі, забороняється.

У разі встановлення порушення даної норми продукція підлягає вилученню, а до підприємства-розпорядника акцизного складу застосовуються фінансові санкції.

22.19. Розпорядник акцизного складу зобов’язаний:

а) надати постійному представнику органу державної податкової служби окреме приміщення, яке відповідає санітарно-гігієнічним нормам, обладнане телефоном, факсимільним апаратом, персональним комп’ютером, підключеним до мережі Інтернет, а також вжити заходів для запобігання несанкціонованому втручанню в роботу представника органу державної податкової служби і користуванню службовою та іншою інформацією, що зберігається представником органу державної податкової служби на акцизному складі;

б) установлювати та підтримувати у належному стані необхідні замки, пломби, лічильники чи інші подібні пристрої, які можуть бути затребувані постійним представником органу державної податкової служби на акцизному складі з метою забезпечення повноти сплати належної суми податку із спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів, що виробляються на акцизному складі;

в) забезпечувати облік наявності та руху сировини, спирту етилового, та водно-спиртових розчинів у незавершеному виробництві горілки та лікеро-горілчаних виробів і готової продукції, розміщених на акцизному складі, та подавати постійному представнику органу державної податкової служби достовірну інформацію з цього питання у письмовому вигляді. Книга обліку повинна перебувати у визначеному місці, доступному для перевірки записів постійним представником органу державної податкової служби на акцизному складі і надаватися йому за першою вимогою. Форма книги обліку та порядок її заповнення встановлюються центральним органом державної податкової служби;

г) забезпечувати роздільне зберігання на акцизному складі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, податок з яких не сплачено, вести окремий облік товарів;

д) надавати представнику органу податкової служби за вимогою бухгалтерські документи щодо обліку виробництва продукції на всіх етапах, інші документи та інформацію для виконання завдань визначених пункті 22.12 статті 12 цього розділу.


Administrator, 11-06-2010, hits: 4800












 
< Пред.   След. >
 
! Все права защищены. Цитирование, копирование материалов или их частей без текстовой ссылки на Портал Таксопорт (для печатных изданий) или гиперрсылки на taxoport.com (для интернет-ресурсов) запрещено. Примечание: точка зрения администрации может не совпадать с мнением авторов публикаций.
Rambler's Top100 пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ.пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ