Україна посідає лідируючі позиції серед країн Європи за рівнем смертності та травматизму на автошляхах. Показники смертності на дорогах у нас в три-чотири рази більші, ніж у європейських країнах. На жаль, часто аварії відбуваються і за участі таксі. Тільки у цьому випадку за життя і безпеку пасажира ніхто не несе ніякої відповідальності, домогтися відшкодування збитків у випадку травматизму майже неможливо, технічний стан автомобіля, як і фізичний стан водія – на совісті самого водія.
Останніми місяцями разом із збільшенням кількості авто з іноземною реєстрацією, збільшується і кількість таксі на “євробляхах”. Нещодавно в Київській області був випадок, коли авто з іноземною реєстрацією і шашечкою “таксі” стало учасником дорожньо-транспортної пригоди. Водій просто вийшов із ушкодженої машини і пішов геть, навіть не дочекавшись поліції. Певна річ, авто не застраховане в Україні, не має української реєстрації та ін. Пасажир, на щастя, не отримав ушкоджень, але якби сталося інакше, за це ніхто не поніс би жодної відповідальності.
Тобто, користування таксі в Україні наразі відбувається на страх і ризик самих пасажирів. Дісталися до місця призначення цілими і неушкодженими – чудово. Ні – ніякого захисту на цей випадок немає.
95% таксі в Україні є нелегальними. Тобто, лише 5 таксі зі 100 працюють в правовому полі, сплачують податки, страхують пасажирів, відповідають за стан транспортних засобів і водіїв (наприклад, якщо водій, якій приїхав на виклик, на підпидку) тощо. Лише в 5 авто зі 100 пасажир може вимагати паски безпеки на задньому сидінні, дитяче автокрісло тощо. Лише в 5 авто зі 100 пасажир є застрахованим.
Але фактично “білих” таксі може виявитися ще менше. Національна поліція не має права перевіряти наявність ліцензій, а “Укртрансбезпека” не має достатньої кількості співробітників, щоб здійснювати такі перевірки.
Ми хочемо змінити ситуацію.
Переведення таксі з “темної” сторони на бік світла – в інтересах пасажирів, водіїв та служб таксі, а також в інтересах держави.
Проблема нелегальних таксі полягає, у першу чергу, в незацікавленості самих підприємців реєструвати легальний бізнес таксі через його бюрократичну зарегульованість, непрозору і довгу процедуру отримання ліцензії, незрозумілу політику органів місцевого самоврядування щодо визначення місць стоянок таксі та доступу до їх користування саме легальним перевізникам, відсутність дієвого контролю, як з боку правоохоронних органів, так і Укртрансбезпеки за здійсненням господарської діяльності суб’єктами або фізичними особами, які не отримали відповідних ліцензій на перевезення таксі, що, у свою чергу, занижують тарифи на перевезення і не дають розвиватись легальному ринку таксі.
Також однією з проблем нелегальних таксі є діяльність так званих диспетчерських служб, які надають інформаційні послуги з замовлення таксі, але при цьому не несуть жодної відповідальності за якість, комфорт і безпеку пасажирів. А оскільки відсутня відповідальність за їх діяльність, це дає стимул для розвитку тіньового ринку.
Законопроект про таксі дає відповіді на більшість зі зазначених вище запитань. Він визначає правила, за якими мають діяти не тільки перевізники й диспетчерські служби, а й Національна поліція, Укртрансбезпека, органи місцевої влади тощо. Це – правила, які ми хочемо запровадити для нормальної, безпечної та комфортної для всіх учасників, роботи ринку. Держава встановлює правила і не втручається. Це і є запорукою розвитку легального бізнесу.
Ці правила полягають в наступному:
1. Органи місцевого самоврядування мають затвердити мережу стоянок таксі в населених пунктах та забезпечити туди доступ виключно для легальних таксі;
2. Мають бути надані повноваження щодо можливості контролю за діяльністю автомобілів, які мають ознаки таксі, з боку співробітників Національної поліції з можливістю вилучення транспортних засобів на штраф-майданчик за здійснення діяльності без ліцензій;
3. Має бути встановлено нагляд за роботою інформаційно-диспетчерських служб шляхом проведення планових та позапланових перевірок їх діяльності;
4. Підставою для проведення позапланової перевірки інформаційно-диспетчерської служби є надання послуг з диспетчерського управління автомобільним перевізникам та водіям за умови відсутності ліцензії або таким, що не відповідають встановленим вимогам;
5. У разі відмови у проведенні перевірки, невиконанні припису, відсутності за місцезнаходженням службового приміщення тощо, за рішенням суду здійснюється припинення диспетчерського управління шляхом блокування телефонів та Інтернет-ресурсу, що використовуються інформаційно-диспетчерськими службами;
6. Легалізація роботи таксі та інформаційно-диспетчерських служб,
7. Офіційне працевлаштування працівників, що дасть надходження до бюджетів коштів у розмірі біля 20 млрд. грн.
Також однією з ініціатив Міністерства інфраструктури та Національної поліції є запровадження вимоги щодо необхідності отримання жовтих номерних знаків тим підприємцям, які легально працюють на ринку таксі, для можливості їх ідентифікації контролюючими службами та безпосередньо самими клієнтами.
Така ініціатива дасть можливість вирізнити легального таксиста, в першу чергу, самим пасажирам, органам місцевого самоврядування для надання йому доступу до користування стоянками таксі. Це зменшить кількість перевірок органами контролю таких транспортних засобів.
Окрім того, Мінінфраструктури наразі працює над внесенням змін до законодавства щодо надання можливості перереєстрації автомобіля таксі після закінчення його експлуатації в таксі з можливістю його подальшої реалізації. Наразі законодавством не передбачається можливості після реєстрації автомобіля таксі його подальшу перереєстрацію і використання для власних потреб тощо.
Ми переконані, що ініційовані зміни в законодавстві стануть тією точкою опори, яка дозволить нам якісно змінити ситуацію на ринку таксі.
Перехід таксі з “темної сторони” на бік світла – питання цивілізаційного вибору: світло і рух вперед чи довга зупинка в темряві.
Давайте рухатися в світлі.
