На засіданні Кабінету Міністрів України офіційно підтримано три законодавчі ініціативи, підготовлені Міністерством фінансів. Ці документи стосуються фіскальних правил для онлайн-платформ, міжнародних поштових відправлень, а також пролонгації військового збору після припинення воєнного стану.
«Це частина системної роботи Уряду для детінізації економіки, забезпечення рівних та справедливих умов конкуренції, а також необхідність фінансування ключових потреб держави у післявоєнний період», – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
За повідомленням Мінфіну, ці проєкти стали результатом тривалих консультацій із підприємцями, фахівцями та галузевими об’єднаннями. Вони мають на меті створення чіткої та зрозумілої податкової системи, що цілком відповідає європейському вектору розвитку нашої держави.
Регулювання діяльності онлайн-сервісів та оподаткування прибутків
Запропоновані норми запроваджують механізм автоматичного обміну даними про доходи, отримані через цифрові ресурси, спираючись на вимоги ОЕСР та директиву ЄС DAC7.
Основні деталі реформи:
- зниження податкової ставки на доходи фізосіб до 5% (замість нинішніх 18%);
- статус податкового агента закріплюється безпосередньо за самою платформою;
- збут особистих вживаних речей на суму до 2 тисяч євро щороку податками не обкладається;
- правила діятимуть для українських та іноземних гравців, зокрема Bolt, Uklon, Airbnb, Uber, Glovo та інших;
- нововведення почнуть працювати з 1 січня 2027 року.
У Міністерстві переконані, що ці кроки підштовхнуть громадян до легалізації доходів, суттєво зменшать частку тіньового сектора та максимально спростять процедуру податкового обліку для приватних осіб.
Військовий збір у післявоєнний час
Урядовці передбачили продовження дії спеціального збору протягом трьох років після закінчення війни для фінансового забезпечення оборони та масштабної реконструкції країни:
- для фізичних осіб ставка складе 5%;
- для ФОП 1-ї, 2-ї та 4-ї груп – 10% від показника мінімальної зарплати;
- для платників 3-ї групи – 1% від отриманого доходу.
Згідно з позицією Мінфіну, ключове завдання законопроєкту — знайти ресурси для безпеки та відбудови, вивести фінанси з тіні та максимально наблизити національні закони до стандартів Європейського Союзу.