Верховна Рада проголосувала в першому читанні за урядовий законопроєкт про оподаткування таксі (діяльності на цифрових платформах). Документ стосується як українських, так і міжнародних сервісів, зокрема Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інших. Він охоплює надання послуг, а також оренду нерухомості чи транспорту.
За законопроєкт проголосували 234 народні депутати. До другого читання текст планують доопрацювати.
Документ представляв міністр фінансів Сергій Марченко. Він пояснив, що законопроєкт передбачає гармонізацію українського законодавства із ЄС, а також виконання зобов’язань України перед МВФ.
«Наразі в Україні відсутнє спеціальне законодавство для оподаткування цифрових платформ, що має системний вплив на всю економіку країни. На сьогодні на платформах Glovo, Uklon, Bolt та Uber дохід отримують близько 400 000 українців, переважно – кур’єри та водії. Через відсутність правового механізму такі особи працюють поза податковим полем. Їхній дохід залишається в тіні. Законопроєктом передбачається запровадити з 1 січня 2027 визначення основних вимог до встановлення операторів платформ, підзвітних продавців та подання звітів про доходи, отриманих продавцями через платформи», – сказав він.
Законопроєкт встановлює 5% ставки оподаткування ПДФО від доходів з цифрових платформ (зараз вона 18 %), коли дохід перевищить 2000 євро на рік. Ухвалення дозволить легалізувати діяльність самозайнятих громадян і зменшити тіньову економіку. Після набуття чинності документу очікується залучення до 400 млрд гривень.
Голова податкового комітету Данило Гетманцев заявив, що документ має замінити «недолугий механізм» податків з цифрових платформ на ефективний і простий для людей.
«Зараз він оподатковується за ставкою 23 % від першої гривні прибутку. А після ухвалення оподаткування буде лише після того, як людина заробить 2000 євро, і за ставкою в 5%. Він сказав, що це законопроєкт “про зниження податків”, його підтримує бізнес, а також він відповідає вимогам МВФ».
Заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк наголосив, що саме платформи утримуватимуть 5 % податку з діяльності.
Урядова редакція передбачає запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи користувачів таких платформ. Це означає, що податкові органи отримуватимуть дані про заробітки українців за кордоном і навпаки – починаючи із 2027 року.
Ключова новація проєкту – оператори платформ стають податковими агентами. Вони самостійно утримуватимуть 5% податку на доходи фізичних осіб та передаватимуть інформацію до податкової служби – за аналогією з роботодавцями.
Водночас закон встановлює винятки. Податок не сплачуватиметься за разові, некомерційні продажі особистих речей, якщо річний дохід не перевищує 2 тисячі євро. Крім того, під регулювання не підпадають електронні дошки оголошень, які виконують лише функцію реклами або інформування.
В уряді вважають, що такий підхід стимулюватиме декларування доходів, спростить адміністрування податків і дозволить поступово вивести цей сегмент економіки з тіні без надмірного навантаження на громадян.
Ярослав Железняк окремо звернув увагу, що фінальна версія законопроєкту була суттєво доопрацьована.
«Народні депутати, разом з колегами з опозиції та з комітету, буквально за тиждень змогли перетворити жахливу версію уряду на справді гарний законопроєкт», – зазначив він.
Серед ключових змін у фінальній редакції:
- самозайняті особи зможуть оподатковувати доходи на загальних підставах;
- скасовано вимогу відкривати спеціальні рахунки для продавців;
- відмовились від обов’язкового розкриття банківської таємниці;
- замість подання декларації у разі перевищення ліміту передбачено податкове повідомлення-рішення.
Нардеп також наголосив на строках запуску реформи: вона запрацює не раніше 2027 року, а фактичне оподаткування може розпочатися лише у 2028-му.
Членкиня податкового комітету Ольга Смаглюк-Василевська підтвердила, що фінальна версія законопроєкту суттєво відрізняється від початкової урядової і враховує як вимоги ЄС (DAC7), так і зауваження бізнесу.
«Було багато дискусій, чи обмежитись лише послугами, але ми рухаємось в логіці DAC7, а вона прямо передбачає охоплення і товарів. Водночас додали пільгу – 2000 євро на рік для продажу товарів. Тобто дрібні продавці не підпадають під податкове навантаження, але платформи все одно звітують», – пояснила вона.
Депутати також відмовились від однієї з найбільш конфліктних норм.
«Ми прибрали спецрахунки. Це була одна з найбільш конфліктних ідей. Зважили ризики і ефект – і дійшли висновку, що ускладнення для бізнесу значно перевищують потенційну користь», – сказала Смаглюк-Василевська.
Щодо самозайнятих і ФОПів вона зазначила:
«Обмеження для самозайнятих прибрали. Для ФОПів залишили логіку: якщо діяльність відповідає КВЕДу – працюєш як ФОП. Все інше можна робити як звичайна фізособа через платформу. Це знімає хаос з адмініструванням».
Для міжнародних платформ звітність спростили і дозволили сплату в іноземній валюті.
«Це важливо, бо інакше великі міжнародні платформи просто не заходять у регулювання», – додала нардепка.Для громадян закон значно спрощує взаємодію з податковою.«Жодних декларацій від фізичних осіб. Якщо є перевищення чи порушення – податкова сама, на основі даних від платформи, формує податкове повідомлення-рішення».
Штрафи до 17 000 грн та нові правила: Уряд готує чергову легалізацію таксі. – Taxoport.com
Податкова вимагає від водіїв онлайн-таксі сплати 18% податку – Taxoport.com
Полювання на таксистів: чому послуга таксі може подорожчати – Taxoport.com