Ринок таксі в Україні. Реальність вражає

 Таксист VS всі інші

Таксі-пасажир

Неохайний зовнішній вигляд, хамовита і груба поведінка, відсутність елементарного знання міста, агресивний стиль водіння, голосно звучить «Шансон» з динаміків - це тільки деякі з епітетів, якими споживачі послуг пасажирських перевезень нагороджують київсь

Умовно всі проблеми, які існують на ринку таксі можна розділити на дві великі групи - технічні та етичні. Створюється враження, що таксисти вийшли на стежку війни з пасажирами, це притому, що пасажир - це основна стаття доходів водія таксі. Експерти стверджують, що причиною такого парадоксу є повний хаос і невизначеність у законодавчій сфері, яка повинна б регулювати взаємовідносини в зв'язці таксі-пасажир, але яка тільки вносить ще більше непорозумінь в ці і так непрості відносини.

Коли запитати вітчизняного споживача послуг таксі, у якого фактично розвинувся імунітет по відношенню до таксистів, з чим можна порівняти ринок taxi послуг, він відповість, що це щедрий атракціон хамства і брутальності. Тоді як іноземець, який вперше стикається з цим дивовижним для себе явищем, порівнює вітчизняне taxi з російською рулеткою, адже ніколи не знаєш, що тебе чекає в поїздці.

При порівнянні західних таксистів, які працюють за принципом «комфорт пасажира понад усе», і вітчизняних водіїв, які керуються правилом «моя машина, значить головний я», приходить розуміння, що у сфері taxi в Києві і в Україні в цілому, до цих пір живий архаїзм під назвою «ринок виробника чи постачальника послуг». Це явище мало місце бути на зорі зародження промисловості, коли виробник диктував споживачеві що і як купувати. Але часи змінилися, і сьогодні в розвиненій економіці правила диктує споживач товарів послуг. Правда, аналізуючи ринок таксі-послуг у країні, напрошується висновок, що нашій економіці до «розвиненості» далеченько.

Таксі - держава

Напевно, всі проблеми, з якими стикається пасажир таксі, включаючи бруд у салоні, сигаретний дим, хамство водія, непередбачуваність тарифів, відсутність лічильника і елементарних заходів безпеки, викликані тим, що близько 95% таксі не мають державної ліцензії і фактично працюють в тіні. Тобто, у держави просто немає можливості перевірити таксі на відповідність нормам і стандартам, переконатися у професіоналізмі та кваліфікації водіїв та підтвердити технічний стан авто.

При цьому ринок таксі розвивається (неякісно, а кількісно) зі швидкістю думки, і якщо кілька років тому в Києві працювало не більше 70-ти операторів, то сьогодні послуги таксі надають більше 400-т компаній, левова частина з яких – «компанії-одноденки».

В умовах розвиненої економіки такий достаток працював б на пасажира, так як компанії в боротьбі за споживача пропонували б кращі умови, більш вигідні тарифи. Але в умовах «дикої» економіки, таке розмаїття працює на водія. Адже при такому об'ємному job ринку «водило» зі своїм авто абсолютно не дорожить робочим місцем і не тримається за роботодавця. Ні про яку якість послуг у таких умовах йтися не може, як і про безпеку. Адже як водій не церемониться з роботодавцем, так і компанію, яка наймає таксиста зі своїм авто не цікавить ні його кваліфікація, ні досвід водіння, ні фізичний стан, ні психологічна адекватність, ні навіть технічний стан авто і його придатність для пасажирських перевезень. У рейси виходять водії, які не пройшли обов'язковий щоденний медогляд і пасажиру залишається тільки сподіватися, що йому пощастило, і водій таксі не з перепою. Те ж саме можна сказати і про транспортні засоби, більшість з яких працюють на межі фолу, так як жорстко експлуатуються по 10-15 років.
Далі буде.....

Першоджерело

Обговорення цієї теми у форумі

 


Administrator, 26-08-2014, hits: 2909