Главная arrow Содержимое основных разделов
 RSS Taxoport пїЅпїЅ Facebook Taxoport пїЅ Twitter Taxoport пїЅ VK 

Последние 20 ответов в таких темах форума:

Вход (кроме форума)






Забыли пароль?
Вы не зарегистрированы. Регистрация

Розділ 05. Податок на додану вартість Версия для печати Отправить на e-mail
Розділ V. Податок на додану вартість

Стаття 1. Визначення термінів

Для цілей цього розділу терміни вживаються в таких значеннях:

1.1) податок на додану вартість – непрямий податок, який додається до ціни та сплачується на кожному етапі постачання товарів (послуг);

1.2) бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у випадках, визначених цим розділом;

1.3) особа – будь-яка із зазначених нижче осіб:

суб’єкт господарювання – юридична особа, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій;

інша юридична особа, що не є суб’єктом господарювання;

фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва відповідно до розділу XVІІІ цього Кодексу), та/або ввозить товари на митну територію України;

представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом державної податкової служби;

1.4) податок, оподаткування, платник податку, оподатковувана операція – відповідно: податок на додану вартість; оподаткування податком на додану вартість; платник податку на додану вартість; операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість;

1.5) постачання товарів – будь-яка передача права на розпорядження матеріальним активом як власником, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого майна, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, що охолоджене чи кондиційоване, вважаються матеріальним активом.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Постачанням товарів також вважається:

1.5.1) фактична передача матеріального активу іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріального активу згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальний актив передається не пізніше дати останнього платежу;

1.5.2) передача права власності на матеріальний актив за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

1.5.3) будь-яка з наведених дій платника податку щодо матеріального активу, якщо платник мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини: безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника, що використовується у господарській діяльності платника для його подальшого використання в цілях, не пов’язаних із господарською діяльністю такого платника; передача майна у межах балансу платника, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню;

1.5.4) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення.

1.5.5) умовне постачання товарів та необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувались у залишках платника, який подав заяву про скасування реєстрації платником податку або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж визначеному цим розділом;

1.5.6) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

1.5.7) передача товарів у відповідності з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю;

1.6) постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права власності на об’єкти права інтелектуальної власності та інший нематеріальний актив чи надання права користування, володіння або розпорядження ними, а також надання послуг, які споживаються в процесі вчинення певної дії або ведення певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є:

1.6.1) домовленість утримуватися від певної дії або обіцянка не конкурувати з третьою особою, або дозвіл на будь-яку дію за умови укладення угоди;

1.6.2) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку;

1.6.3) безоплатне постачання послуг іншій особі;

1.6.4) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;

1.6.5) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг, як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення.

1.6.6) послуги з розміщення відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними, коли глядачі тільки бачать продукт або бренд, продукт чи бренд згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи бренд органічно вплітаються в сюжет і є його частиною;

1.7) супутні послуги – послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються з митної території України або імпортуються на митну територію України ;

1.8) умовне звільнення від оподаткування у разі ввезення товарів на митну територію України – звільнення від сплати нарахованого податкового зобов’язання у разі розміщення товарів у митних режимах, що передбачають звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог митного режиму.

Стаття 2. Платники податку

2.1. Для цілей оподаткування платником податку є:

а) будь-яка особа, що веде господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

б) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

в) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких вимог;

особа, на яку покладається виконання умов, за яких надається звільнення в оподаткуванні при ввезенні товарів на митну територію України (щодо цільового використання товарів), у разі порушення таких умов;

г) особа, яка купує чи придбаває у володіння, та/або у користування, та/або у розпорядження транспортний засіб, що був ввезений на митну територію України із звільненням від оподаткування відповідно до пункту 19.2 статті 19 цього розділу, у разі, коли така особа не має права на звільнення в оподаткуванні.

2.2. Особою, відповідальною за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи, є особа, що веде облік результатів такої діяльності відповідно до договору.

2.3. Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

2.4. Особи, зазначені у пунктах 2.2 та 2.3 цієї статті, мають права, виконують обов’язки та несуть відповідальність, передбачену законодавством для платників податку.

2.5. Особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 3.1 статті 3 цього розділу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Стаття 3. Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку

3.1. Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням або місцем проживання з дотриманням вимог, передбачених статтею 5 цього розділу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

3.2. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, то такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники цього податку.

Стаття 4. Добровільна реєстрація платників податку

4.1. Якщо особа проводить оподатковувані операції та відповідно до пункту 3.1 статті 3 цього розділу не є платником податку у зв’язку з обсягами оподатковуваних операцій, що є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне самостійно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Стаття 5. Порядок реєстрації платників податку

5.1. Будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням або місцем проживання реєстраційну заяву.

5.2. У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж 10 числа календарного місяця після закінчення місяця, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, визначений у статті 3 цього розділу.

5.3. У разі добровільної реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

5.4. Особи, що переходять на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування, яка не передбачає сплати податку, подають реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.

Датою переходу цих осіб на загальну систему оподаткування є дата реєстрації вказаних осіб як платника податку.

5.5 Особи, зазначені у пунктах 5.3, 5.4 цієї статті, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку проведення операцій чи даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних.

5.6. У разі коли останній день строку подання заяви припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим робочий день.

5.7. Заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто представником такої особи органу державної податкової служби. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

5.8. На вимогу органу державної податкової служби під час розгляду питання щодо реєстрації особи як платника податку така особа зобов’язана надати документи, що підтверджують наявність підстав для її реєстрації як платника податку. Перелік таких документів встановлюється центральним органом державної податкової служби. Ненадання особою таких документів або надання недостовірних даних чи документів є підставою для відмови в реєстрації особи як платника податку.

Орган державної податкової служби для прийняття остаточного рішення щодо реєстрації особи як платника податку має право здійснити дореєстраційний візит до суб’єкта господарювання для підтвердження підстав для реєстрації.

5.9. Орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не задовольняє вимогам, визначеним статтею 2, пунктом 3.1 статті 3 та пунктом 4.1 статті 4 цього розділу, або якщо є обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 6 цього розділу.

5.10. Орган державної податкової служби має право відмовити в реєстрації як платника податку особі, яка добровільно подала реєстраційну заяву, якщо за результатами проведення дореєстраційного візиту (перевірки наявності ліцензій, розташування особи за її зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання)) або за даними органів державної податкової служби, встановлена хоча б одна з таких обставин:

5.10.1) відсутність у особи ліцензій на здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону;

5.10.2) відсутність особи за її зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання);

5.10.3) звільнення особи від сплати податку за рішенням суду.

5.11. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов’язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення ) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом десяти робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби.

5.12. Будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, визначений у статті 3 цього розділу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

5.13. Оригінал свідоцтва про реєстрацію платника податку повинен зберігатися платником, а копії свідоцтва, справжність яких засвідчена органом державної податкової служби, розміщуватися в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його філіях (відділеннях), представництвах.

5.14. Центральний орган державної податкової служби веде Реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

5.15. Для інформування платників податку центральний орган державної податкової служби щодекадно оприлюднює на своєму веб-сайті:

5.15.1) дані з Реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по-батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати його початку дії;

5.15.2) інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме: про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

5.16. Форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, свідоцтва про реєстрацію, порядок проведення перевірки наявності ліцензій та розташування особи за її зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання), а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом державної податкової служби.

5.17. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття платника з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

5.18. У разі зміни даних, що зазначаються у свідоцтві про реєстрацію платника податку, платник зобов’язаний провести заміну такого свідоцтва та подати до органу державної податкової служби заяву про перереєстрацію протягом 20 календарних днів після виникнення таких змін. Неподання зазначеної заяви є підставою для анулювання реєстрації за ініціативою органу державної податкової служби.

5.19. Якщо відповідно до законодавства визначено строк, на який утворено особу, або строк, після якого змінюються дані у свідоцтві про реєстрацію платника податку, зазначене свідоцтво видається тільки на такий строк.

5.20. Особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення, до якої не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи та/або не змінюється дата державної реєстрації юридичної особи), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному цим Кодексом, в тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов’язки із сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань чи податкового боргу.

5.21. Особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.

Стаття 6. Анулювання реєстрації платника податку

6.1. Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яке проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, коли:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 3 цього розділу, за умови погашення суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення (ліквідацію або реорганізацію) своєї діяльності відповідно до законодавства за умови погашення суми податкових зобов’язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчать про відсутність оподатковуваних поставок;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, рішенням суду визнані недійсними;

д) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання) або особа звільнена від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку;

і) органами державної податкової служби встановлено факт виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену пунктом 3.1 статті 3 цього розділу;

ї) платник податку, який є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 4.1 статті 4, але не підлягає обов’язковій реєстрації, має за останні дванадцять послідовних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені пунктом 3.1 статті 3 цього розділу та обсяг постачання товарів (послуг) платникам податку на додану вартість за останні дванадцять поточних календарних місяців є меншим від 75% загального обсягу постачання;

й) при зміні засновника, посадових осіб (директора, бухгалтера) платника ПДВ, якщо в електронній базі даних про платників податків міститься інформація про вказаних осіб щодо їх участі в діяльності суб’єктів господарювання, щодо яких встановлено ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку таким суб’єктом господарювання чи пов’язаними із ним особами, скоєння економічних злочинів його посадовими особами чи пов’язаними із ними особами.

к) порушено провадження у справі про банкрутство платника.

6.2. Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 6.1, здійснюється за заявою платника податку, а на підставі підпунктів "б" – "к" цього пункту може здійснюватись за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника.

6.3. Орган державної податкової служби анулює реєстрацію особи як платника податку, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 6.1 цієї статті, повністю сплатив суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету згідно з цим розділом, і повернув органу державної податкової служби свідоцтво про реєстрацію та всі засвідчені копії такого свідоцтва.

6.4. У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації орган державної податкової служби протягом 10 календарних днів після надходження заяви надає платникові вмотивоване письмове пояснення з цього питання.

6.5. З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних, отримання бюджетного відшкодування (з урахуванням положень пункту 6.7 цієї статті).

6.6. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

6.7. Якщо в останньому звітному податковому періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до складу сум, на які надається право на віднесення сум податку до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання зобов’язаний визнати умовне постачання таких товарів, необоротних активів та нарахувати податкові зобов’язання.

6.8. У разі коли на дату подання заяви про анулювання реєстрації платник податку має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується у зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності – сплачується до державного бюджету. Анулювання реєстрації особи як платника податку відбувається у день, що настає за днем проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду.

Стаття 7. Визначення об’єкта оподаткування

7.1. Об’єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 8 цього розділу, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 8 цього розділу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) та постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом;

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі – експорт) та постачання послуг міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Стаття 8. Місце постачання товарів та послуг

8.1. Місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, – у разі, коли товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, – у разі, коли товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

8.1.1. Якщо постачання товарів здійснюється для споживання на борту морських та повітряних суден або у поїздах на ділянці пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, місцем постачання вважається пункт відправлення пасажирського транспортного засобу.

Ділянкою пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, вважається ділянка, на якій відбувається таке перевезення без зупинок за межами митної території України між пунктом відправлення та пунктом прибуття пасажирського транспортного засобу.

Пункт відправлення пасажирського транспортного засобу – перший пункт посадки пасажирів у межах митної території України, у разі потреби – після зупинки за межами митної території України.

Пункт прибуття транспортного засобу на митній території України – останній пункт на митній території України для посадки /висадки пасажирів на митній території України.

8.2. Місцем постачання послуг є:

8.2.1) місце фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, а саме:

а) транспортно-експедиторських послуг в сфері, що є допоміжною в транспортній діяльності: навантаження, розвантаження перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном;

8.2.2) фактичне місцезнаходження нерухомого майна для тих послуг, які пов’язані з нерухомим майном:

а) послуг агентств нерухомості;

б) послуг експертів (із проведення експертизи та оцінки рухомого майна);

в) послуг з підготовки та проведення будівельних робіт;

г) інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна;

8.2.3) місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів.

8.3. Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - за відсутності такого місця - місце постійного або переважного його проживання. До таких послуг належать:

а) надання або передача патентів, авторських прав, ліцензій, торгових марок та інших особистих майнових прав;

б) рекламні послуги;

в) консультаційні, інженерні, консалтингові, адвокатські, бухгалтерські та інші подібні послуги, а також послуги з обробки даних і надання інформації;

г) зобов’язання повністю або частково утриматися від провадження господарської діяльності;

ґ) забезпечення персоналом;

д) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;

е) проведення банківських, фінансових та страхових операцій, включаючи перестрахування;

є) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, в тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;

ж) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;

з) послуги, що постачаються електронними каналами (створення/надання сайтів; веб-хостинг, віддалена підтримка програм та обладнання, постачання та оновлення програмного забезпечення; постачання зображень тексту та інформації; надання доступу до баз даних; постачання музики, фільмів та ігор; а також політичні, культурні, мистецькі, спортивні, наукові й розважальні передачі та заходи; дистанційне навчання; послуги із забезпечення електронного документообігу). Якщо постачальник послуги та замовник спілкуються з використанням електронної пошти, це не є послугою, наданою електронним каналом, у цілях цього підпункту.

8.4. Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 8.2 і 8.3 цієї статті.

 

Стаття 9. Дата виникнення податкових зобов’язань

9.1. Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена належним чином, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

9.2. У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов’язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

9.3. У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування ) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань в частині таких відсотків вважається дата їх нарахування, згідно умовам відповідного договору.

9.4. У разі коли постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, датою збільшення податкових зобов’язань вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти.

9.5. У разі коли постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов’язань вважається дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

9.6. Датою виникнення податкових зобов’язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

9.7. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

9.8. Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Датою виникнення податкових зобов’язань за операціями з постачання послуг нерезидентами (товарів та послуг, пов’язаних з постачанням таких товарів, визначених у статті 30 цього розділу), місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

9.9. Датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, а також на створення нематеріальних активів, пов’язаних із таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інжиніринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, що такий контракт не планується завершити раніше, ніж через дев’ять місяців із моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

9.10. У разі коли платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі – ЖЕКи), датою виникнення податкових зобов’язань є дата надходження коштів на банківський рахунок платника податку.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

9.11. Попередня (авансова) оплата вартості товарів, які експортуються чи імпортуються, не змінюють значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку – такого експортера або імпортера.

Стаття 10. Порядок визначення бази оподаткування у разі постачання товарів/послуг

10.1. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче фактичних витрат з їх виготовлення (придбання), визначених відповідно до пункту 7.9 статті 7 розділу ІІІ цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), в тому числі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, згідно з цим Кодексом (за винятком податку, а також збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів/послуг, акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарської діяльності для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операції з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів (супутніх послуг), з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита.

У разі коли постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами). До бази оподаткування включаються суми бюджетних асигнувань для компенсації витрат (без урахування податку) підприємств і організацій у зв’язку з державним регулюванням цін.

У разі постачання необоротних активів, в тому числі у разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база оподаткування визначається, виходячи з їх балансової вартості на момент їх постачання.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти, включаючи бюджетні дотації, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Стаття 11. Особливості визначення бази оподаткування у разі постачання товарів/послуг в окремих випадках

11.1. У разі постачання товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою їх вартості коштами, у межах бартерних операцій, проведення операцій з безоплатного постачання товарів/послуг, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати, які не належать до витрат згідно з правилами обкладення податком на прибуток підприємств і не підлягають амортизації при визначені прибутку, що підлягає оподаткуванню, а також у разі постачання пов’язаній з постачальником особі, суб’єкту господарювання, який не зареєстрований як платник податку, чи фізичній особі, база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче фактичних витрат з виготовлення (придбання) товарів/послуг.

Стаття 12. Порядок визначення бази оподаткування для товарів, які ввозяться на митну територію України, послуг, які надаються нерезидентами на митній території України

12.1 Базою оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України є договірна (контрактна) вартість, але не менша від митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті.

При визначенні бази оподаткування перерахунок іноземної валюти в національну валюту здійснюється за офіційним курсом національної валюти до цієї валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день подання митної декларації для митного оформлення, а у разі нарахування суми податкового зобов’язання митним органом у випадках, коли митна декларація не подавалася, – на день визначення податкового зобов’язання.

12.2. Для послуг, які поставляються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку, що включається у ціну постачання. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Стаття 13. Особливості визначення бази оподаткування для готової продукції, виготовленої з використанням давальницької сировини нерезидента, у разі її постачання на митній території України

13.1. База оподаткування при митному оформленні давальницької сировини або готової продукції, отриманої українським виконавцем в оплату за постачання послуг з переробки, визначається з урахуванням положень статті 12 цього розділу.

13.2. База оподаткування у разі постачання на митній території України готової продукції, отриманої в оплату за постачання послуг з переробки, визначається згідно із статтею 10 цього розділу.

Стаття 14. Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках

14.1. У разі коли здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за операції з постачання товарів/послуг, включаючи перегляд цін, перерахунок у результаті повернення поставлених товарів чи права власності на такі товари особі, яка їх надала, або повернення попередньої оплати (авансових платежів), то суми податкових зобов’язань та суми податку, які відносяться до податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

14.1.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту, за результатами такого податкового періоду у разі, коли він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит, у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

14.1.2. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту, за результатами такого податкового періоду у разі, коли він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

14.2. Норма пункту 14.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.

Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

14.3. Результат перерахунку податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача, надсилається органу державної податкової служби разом із податковою декларацією за звітний податковий період або у її складі у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

14.4. Вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі коли у строк не більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача.

14.5. У разі коли платник податку провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що придбані в осіб, не зареєстрованих як платники податку, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника податку.

14.6. Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів без передачі/отримання права власності на такі товари (послуги), є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 10 цього розділу.

14.7. Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту у платників податку, що здійснюють постачання/ отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, без права власності на такі товари (послуги), визначається за правилами, встановленими статтями 9 і 21 цього розділу.

14.8. Норми пунктів 14.5 – 14.7 цієї статті не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів.

14.9. У разі коли платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об’єктом оподаткування згідно із статтею 7 цього розділу, під забезпечення боргових зобов’язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі – вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому пунктом 10.1 статті 10 цього розділу, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями – така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

14.10. На номінал векселя, у тому числі без урахування дисконтів або з урахуванням процентів, податкові зобов’язання не нараховуються.

14.11. У разі коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій як платник податку, а також у разі переведення необоротних активів до складу невиробничих фондів, така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як постачання таких основних виробничих засобів або невиробничих засобів за балансовою вартістю, визначеною на дату постачання таких фондів.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

14.12. У разі коли внаслідок ліквідації необоротних активів отримуються комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховуються податкові зобов’язання.

Стаття 15. Розміри ставок податку

15.1. Ставки податку встановлюються від бази оподаткування у таких розмірах:

а) 17 відсотків;

б) 0 відсотків.

Стаття 16. Операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою

16.1. Операції, зазначені у статті 7 цього розділу, крім операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 15.1 статті 15 цього розділу, яка є основною.

16.1.1. Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Стаття 17. Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою

17.1. За нульовою ставкою оподатковуються операції з:

17.1.1) експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений належним чином оформленою митною декларацією з відповідними відмітками митного органу про перетинання державного кордону України за межі митної території України;

17.1.2) постачання товарів:

а) для заправки або забезпечення морських суден, що:

використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України;

використовуються для рятування або подання допомоги у нейтральних або територіальних водах інших країн;

входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки;

б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що:

виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату;

входять до складу Військово-Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, в тому числі у місця тимчасового базування;

в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі;

г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту військових сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством;

ґ) постачання товарів, що перебувають у вільному обігу на митній території України магазинам безмитної торгівлі, що підтверджено належним чином оформленою митною декларацією.

Постачання товарів для залізничного та автомобільного транспорту на митній території України незалежно від його належності та видів перевезень, що здійснює такий транспорт, оподатковується за ставкою визначеною підпунктом а) пункту 15.1 статті 15 цього розділу.

17.1.3) постачання таких послуг:

а) міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом ;

б) послуг, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом.

До робіт з рухомим майном відносяться роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів – монтаж, збирання, монтування та налагодження, в результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об’єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, в результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об’єкта.

17.2. У разі коли операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України у відповідності з положенням цього розділу, до операцій з експорту таких товарів (супутніх послуг) застосовується нульова ставка.

Стаття 18. Операції, що не є об’єктом оподаткування

18.1. Не є об’єктом оподаткування операції з:

18.1.1) виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, інших грошових або майнових виплат фізичним особам із будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством;

18.1.2) злиття, приєднання, поділу та перетворення за розподільчим (об’єднаним) балансом у результаті реорганізації юридичних осіб, що здійснюється без проведення розрахунків;

18.1.3) ввезення на митну територію України валюти України, іноземної валюти, цінних паперів та банківських металів;

18.1.4) випуску, обігу та погашення білетів державних лотерей, запроваджених за ліцензією спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері лотерей;

18.1.5) виплати грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород;

18.1.6) прийняття ставок, у тому числі шляхом обміну коштів на жетони чи інші замінники національної валюти, призначені для використання в гральних автоматах та на іншому гральному устаткуванні;

18.1.7) постачання негашених поштових марок України за їх номіналом, конвертів і листівок з негашеними поштовими марками України, крім колекційних марок, листівок та конвертів для філателістичних потреб;

18.1.8) постачання фінансових послуг, якими для цілей цієї статті є:

а) випуск та обслуговування обігу платіжних документів;

б) довірче управління коштами, цінними паперами та іншим майном;

в) діяльність з обміну валюти;

г) емісія платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування;

ґ) залучення вкладів та інших фінансових активів з подальшим їх поверненням;

д) надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту;

е) надання гарантій та поручительств;

є) операції з фінансовими активами, що проводяться в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, за рахунок залучених фінансових активів;

ж) операції в системі електронних платежів для клірингових операцій (клірингові договори);

з) переказ грошей;

и) послуги з проведення операцій з фінансовими активами;

і) випуск (емісія), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за гроші цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами господарювання, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи (крім деривативу, базовий актив якого пов’язаний з правом на придбання чи продажем матеріального або нематеріального активу), а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обмін зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингова, реєстраторська та депозитарна діяльність на ринку цінних паперів.

При цьому звільнення не застосовується до операцій із постачання бланків дорожніх, банківських та особистих чеків, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток, а також ювілейних і пам’ятних монет, які реалізуються для нумізматичних цілей та інших товарів/послуг за які стягується окрема плата у вигляді фіксованої суми або відсотка;

ї) послуги у сфері страхування та перестрахування;

й) управління фінансовими активами на користь третіх осіб, торгівля валютними цінностями;

к) факторинг;

л) фінансовий лізинг – у частині нарахування процентів або комісій на вартість об’єкта лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об’єкта лізингу згідно з договором лізингу) в сумі, що не перевищує потрійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на день нарахування таких процентів (комісій);

м) послуги з інкасації коштів, розрахунково-касового обслуговування, з обігу банківських металів, банкнот та монет Національного банку України;

н) надання послуг із загальнообов’язкового соціального та пенсійного страхування, недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів, адміністрування недержавних пенсійних фондів;

18.1.9) постачання товарів для схову (відповідального зберігання) та повернення товарів із схову (відповідального зберігання) його власнику; постачання товарів (об’єктів) в оперативний лізинг та їх повернення лізингодавцю; постачання майна у заставу (іпотеку) кредитору та/або у забезпечення іншої дійсної вимоги кредитора і повернення такого майна із застави (іпотеки) його власнику, якщо місце такого постачання (повернення) розташоване на митній території України;

18.1.10) передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), у розпорядження державних установ або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або постачання згідно із законодавством, а також операції з безоплатної передачі зазначеного у цьому пункті майна у випадках, визначених законодавством, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів.

Операції з подальшого постачання таких товарів оподатковуються на загальних підставах.

Стаття 19. Операції, звільнені від оподаткування

19.1. Звільняються від оподаткування операції з:

19.1.1) постачання продуктів дитячого харчування, товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

19.1.2) постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти навчальними закладами, в тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, які мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв. До таких послуг належать послуги з:

а) виховання та навчання дітей, які постачаються дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури (гра на музичних інструментах, хореографія, образотворче мистецтво, гуртки (факультативи) іноземних мов, комп’ютерного навчання);

б) утримання, виховання та навчання дітей у дошкільних навчальних закладах як в межах обсягу, установленого навчальними планами і програмами, так і понад зазначений обсяг;

в) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються загальноосвітніми навчальними закладами I – III ступеня;

г) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними навчальними закладами;

ґ) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами ІІІ – IV рівня акредитації, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти;

д) навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;

е) повторного вивчення відрахованими студентами (курсантами) окремих дисциплін і курсів з подальшим складанням іспитів;

є) навчання аспірантів і докторантів;

ж) приймання кандидатських іспитів;

з) надання наукових консультацій для осіб, що підвищують кваліфікацію самостійно;

и) довузівської підготовки;

і) проведення лекцій з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства;

ї) надання консультацій для учнів, вихованців, студентів, курсантів понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для аспірантів, докторантів;

й) організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах, плавальних басейнах, тенісних кортах для дітей, учнів і студентів;

19.1.3) постачання за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, товарів спеціального призначення для інвалідів та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України;

постачання за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, вузлів, деталей і напівфабрикатів для виготовлення товарів спеціального призначення для інвалідів та інших пільгових категорій населення;

постачання легкових автомобілів для інвалідів уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також операції з їх безоплатної передачі інвалідам;

19.1.4) постачання послуг із доставки пенсій та грошової допомоги населенню (незалежно від способу доставки) на всіх етапах доставки до кінцевого споживача;

19.1.5) постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

19.1.6) постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг, крім таких послуг:

а) надання косметологічної допомоги, за винятком тієї, що надається за медичними показаннями;

б) масаж для зміцнення здоров’я дорослого населення, корекції осанки тощо;

в) проведення профілактичних медичних оглядів із підготовкою висновку про стан здоров’я на прохання громадян;

г) проведення гігієнічної експертизи проектних матеріалів та попередніх проектних пропозицій, у тому числі щодо розміщення об’єкта, а також нормативної документації на нові технології виробництва продукції та нові види продукції за заявкою замовника, гігієнічна оцінка зразків нових видів продукції;

ґ) надання консультаційної допомоги з питань проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи;

д) обстеження за заявкою замовника об’єктів, що будуються, реконструюються або функціонують, з метою їх відповідності санітарному законодавству;

е) проведення за заявкою замовника токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних, фізіологічних та інших обстежень з метою визначення безпеки продукції для здоров’я людини;

є) видача суб’єктам господарювання дозволів на виробництво, використання, транспортування, зберігання, реалізацію, захоронення, знищення, утилізацію продукції і речовин вітчизняного та імпортного виробництва, що потенційно небезпечні для здоров’я людини;

ж) надання юридичним і фізичним особам консультаційної допомоги з питань застосування законодавства про охорону здоров’я, в тому числі щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

з) проведення медичного огляду осіб для видачі:

дозволу на право отримання та носіння зброї громадянам, за винятком військовослужбовців і посадових осіб, носіння зброї якими передбачено законодавством;

відповідних документів на виїзд громадян за кордон за викликом родичів, що проживають у зарубіжних країнах, оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у службові відрядження (за винятком державних службовців, робота яких пов’язана з такими виїздами і які мають відповідні медичні документи);

посвідчення водія транспортного засобу;

и) медичне обслуговування з’їздів, конференцій, симпозіумів, фестивалів, нарад, змагань тощо;

і) медичне обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням;

ї) організація медичного контролю осіб, які займаються фізичною культурою і спортом в оздоровчих закладах;

й) проведення профілактичних щеплень громадянам, які від’їжджають за кордон за викликом, для оздоровлення в зарубіжних лікувальних або санаторних закладах за власним бажанням, а також у туристичні подорожі (крім тих, що від’їжджають на лікування та у службові відрядження);

к) складання за заявками замовників санітарних паспортів радіотехнічних об’єктів та проведення досліджень для їх підтвердження;

л) проведення за заявками замовників державної санітарно-гігієнічної експертизи з акредитації та атестації підприємств, установ, організацій на право проведення токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень;

м) визначення за заявками замовника шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, технологічного та трудового процесів, проведення досліджень для розробки засобів і заходів щодо усунення або зменшення їх небезпечної дії;

н) навчання за заявками замовників на робочих місцях фахівців підприємств, установ, організацій в установах санітарно-епідеміологічної служби, державних науково-дослідних інститутах гігієнічного та епідеміологічного профілю, а також фахівців підприємств, установ, організацій, проведення санітарно-гігієнічних та бактеріологічних досліджень;

о) надання за заявками замовників послуг з організації роботи відомчих санітарних лабораторій, оснащення їх медичною технікою (обладнанням, апаратурою, приладами); навчання на місці фахівців таких лабораторій методики проведення санітарно-гігієнічних досліджень;

19.1.7) постачання путівок на лікування та оздоровлення (відпочинок) дітей та підлітків віком до 16 років (тих, що навчаються, – до 18 років) у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку всіх типів, розташованих на митній території України;

19.1.8) постачання послуг з:

а) утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах;

б) утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів;

в) харчування та облаштування на нічліг та надання інших соціальних послуг бездомним громадянам у центрах обліку, закладах соціального захисту для бездомних громадян, а також особам, звільненим з місць позбавлення волі, у центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

г) харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах;

ґ) харчування, забезпечення майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які утримуються в установах пенітенціарної системи, а саме:

харчування, в тому числі приготування їжі;

забезпечення одягом, білизною, взуттям та постільними речами;

користування кімнатами тривалих побачень;

послуги поштового та телефонно-телеграфного зв’язку;

постачання продуктів харчування і предметів першої необхідності;

ремонт взуття та одягу;

додаткове медичне обслуговування;

банно-пральні послуги;

прокат кіно- та відеофільмів, культурно-освітні заходи;

19.1.9) постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат);

19.1.10) постачання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення за переліком, а саме:

а) культові послуги: хрещення, укладення церковного шлюбу, похорон, молебен, панахида, освячення (помешкань, автомобілів тощо), обрізання, перше причастя, бар-міцво (повноліття);

б) предмети культового призначення: свічки, ікони (образи), хрести (натільні, погребальні, вівтарні, требні, водосвятні, ієрейські, з прикрасами тощо), вервиці, покривала (вівтарні, погребальні тощо), медальйони з релігійною символікою, вугілля кадильне, ладан, лампадне масло, миро, лампади, кадила, підсвічники (семисвічники, трисвічники пасхальні тощо), плащаниці, облачення священнослужителів (ризи, підризники, воздухи, орлиці, стихарі, скуфії, митри, камілавки тощо), вінці, граматки, приладдя для хрещення (хрестильна скринька), дароносиці, дарохранильниці (реліквіарії), купелі, печатки для просфор, кропила, копія, стрючці, чаші (потир), блюдця, звіздиці, лжиці, ковшики, дискоси, поплавки, дзвони, органи, фісгармонії, прохідні молитви, пояс "живий в помощі", мезузи, талеси, тфіліни (філактерії), скульптурні зображення святих, хоругви, фани, маца, проскури, облатки, Богослужбова література;

19.1.11) постачання послуг з поховання та постачання ритуальних товарів державними та комунальними службами, а саме:

а) виклик агента ритуальної служби для оформлення замовлення на організацію та проведення поховання;

б) оформлення медичної довідки про причини смерті;

в) доставка замовникові ритуальних атрибутів для організації поховання;

г) навантаження, розвантаження та перенесення ритуальних атрибутів;

ґ) транспортні послуги, що надаються у процесі організації поховання;

д) продаж стандартної труни;

е) продаж контейнера для перевезення оцинкованої труни; запаювання оцинкованої труни;

є) утримання тіл померлих у холодильних камерах понад норму перебування (після смерті у лікувальному закладі, а також тих, що померли вдома чи інших місцях) ;

ж) послуги з підготовки тіла покійного до поховання або кремації (послуги перукаря та косметолога, обмивання, бальзамування, укладання в труну);

з) копання могили;

и) перенесення труни з тілом покійного (додому, до квартири в багатоповерховому будинку, до моргу; з дому, квартири, моргу тощо до місця поховання);

і) музичний супровід обряду поховання;

ї) проведення громадянської панахиди;

й) послуги організатора обряду поховання;

к) виготовлення та встановлення металевої намогильної таблички, хреста, надголовника або тимчасового пам’ятного знака;

л) продаж стандартних похоронних вінків і траурних стрічок для них;

м) організація відправлення труни з тілом покійного чи урни з прахом покійного за кордон;

н) у разі проведення підпоховання в могилу послуги з демонтажу елементів існуючого надгробка (пам’ятника) та їх установка;

о) написання тексту на траурній стрічці;

п) кремація;

р) продаж урни;

с) продаж кубка для урни;

т) поховання урни з прахом у могилу, у колумбарії, розвіювання праху;

19.1.12) звільнення, зазначені у підпункті 19.1.11 цього пункту, не поширюються на операції з постачання послуг з поховання та кремації трупів тварин і пов’язану з цим діяльність;

19.1.13) безкоштовної передачі рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності.

Безкоштовна передача рухомого складу між підприємствами в межах залізниці проводиться за поданням начальника залізниці на основі рішення Укрзалізниці, а в межах Укрзалізниці – згідно з наказом її Генерального директора. Безкоштовна передача рухомого складу оформляється актом приймання-передачі, відповідно до законодавства.

Безкоштовна передача здійснюється в разі:

виробничої потреби у зв’язку з єдиним технологічним процесом;

розподілу рухомого складу у зв’язку з реструктуризацією галузі та ліквідацією окремих підрозділів.

У разі коли на дату проведення операцій з безоплатної передачі рухомого складу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям або підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності балансова вартість відповідної групи основних засобів не змінюється, податкові зобов’язання не виникають. При цьому залізниці або підприємства залізничного транспорту, які безоплатно передають рухомий склад, коригування сум податкового кредиту не провадять;

19.1.14) безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках, присадибних земельних ділянок та земельних паїв відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов’язковою передумовою приватизації житла, присадибних земельних ділянок та земельних паїв;

19.1.15) постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання.

У цьому підпункті перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Норми цього підпункту поширюються також на перший продаж дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об’єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд);

19.1.16) надання благодійної допомоги, зокрема, безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійництво та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за основними напрямами, визначеними статтею 4 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації" поширюються правила маркування.

Маркування проводиться шляхом нанесення напису "Благодійна допомога. Продаж заборонено" на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упакування товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.

Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.

Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу.

Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та органи державної податкової служби.

Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами – її набувачами з метою провадження діяльності за напрямами, передбаченими статтею 4 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації".

Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа – набувач благодійної допомоги:

визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;

повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади у галузі статистики формою, яку надсилають органам державної податкової служби.

Для бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, юридичні особи – набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов’язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:

у бухгалтерському балансі – окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;

у звіті про прибутки та збитки – окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.

У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов’язаної з благодійною допомогою.

Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням – місцеві органи виконавчої влади та органи державної податкової служби.

Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації та(або) виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню у недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI цього Кодексу підакцизних товарів, цінних паперів, нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання у господарській діяльності;

19.1.17) безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень. Норми цього підпункту поширюються також на операції з безоплатної передачі об’єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, незалежно від того, чи є суб’єкти операції платниками податку;

19.1.18) безоплатного постачання товарів/послуг власного виробництва підсобними господарствами і лікувально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів, територіальних центрів обслуговування самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів), центрів реінтеграції бездомних громадян, центрів соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, спеціалізованих лікарень, лікувально-профілактичних закладів особливого типу та диспансерів за умови, що така передача здійснюється для задоволення власних потреб зазначених закладів.

19.1.19) постачання державних платних послуг фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, уповноваженими такими органами або законодавством надавати зазначені послуги, обов’язковість отримання (надання) яких установлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, видачу ліцензії, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо;

19.1.20) постачання послуг з реєстрації актів громадянського стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством;

19.1.21) постачання бібліотеками, які перебувають у державній або комунальній власності, платних послуг з комплектування реєстраційно-облікових документів (квитків, формулярів), користування рідкісними, цінними довідниками, книгами, в тому числі нічний абонемент, тематичного добору літератури за запитом споживача та надання тематичних, адресно-бібліографічних та фактографічних довідок.

19.2. Звільняються від оподаткування операції з постачання та ввезення на митну територію України товарів/послуг, передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання особами з числа дипломатичного персоналу цих дипломатичних місій та членами їх сімей, що проживають разом із такими особами. Порядок звільнення від оподаткування та перелік операцій, що підлягають звільненню від оподаткування, встановлюються Кабінетом Міністрів України, виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

У разі постачання на митній території України транспортних засобів, що були ввезені із звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, податок сплачується особами, зазначеними в абзаці третьому підпункту "г" пункту 2.1 статті 2 цього розділу не пізніше дня такого постачання.

19.3. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України товарів морського промислу (риба, ссавці, мушлі, ракоподібні, водні рослини тощо, в охолодженому, солоному, мороженому, консервованому вигляді, перероблені на борошно або іншу продукцію), видобутих (виловлених, вироблених) суднами, зареєстрованими у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України. Операції з подальшого постачання зазначених товарів юридичними особами – судновласниками або фрахтувальниками оподатковуються в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

19.4. Звільнення від оподаткування товарів, передбачене пунктом 19.1 цієї статті, поширюються на операції з ввезення на митну територію України аналогічних товарів, крім підакцизних, зазначених у розділі VI цього Кодексу.

19.5. Звільнення від оподаткування, передбачене пунктом 19.1 цієї статті, не поширюється на операції з підакцизними товарами, зазначеними у розділі VI цього Кодексу.

19.6. Звільняються від оподаткування операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального бізнесу і лотерей та послуг з постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями інвалідів, де кількість інвалідів, які мають в таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємства.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються при виготовлені таких товарів, становить не менш як 8 відсотків ціни продажу таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному органі державної податкової служби, яка здійснюється на

підставі рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог цього підпункту платником податку орган державної податкової служби скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов’язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за результатами якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій подається в порядку, встановленому законодавством.

19.7. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України культурних цінностей згідно з кодами УКТ ЗЕД 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00, виготовлених 50 і більше років тому, які ввозяться з метою їх подальшої передачі музеям, галереям, виставковим центрам, архівам, установам культури або освіти, що знаходяться у державній або комунальній власності.

Операції з подальшого продажу зазначених культурних цінностей оподатковуються відповідно до законодавства.

Звільнення від оподаткування, передбачене цим пунктом, поширюється на операції з культурними цінностями, які ввозяться в Україну і внесені до Державного реєстру культурних цінностей України. Порядок створення і ведення цього Реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо ввезені культурні цінності відповідають нормам цієї статті але на час ввезення не внесені до Державного реєстру культурних цінностей України, платники податку на протязі 15 днів зобов’язані надати митному органу відповідну довідку про внесення зазначених цінностей до цього реєстру. До внесення змін до Державного реєстру культурних цінностей України ввезені культурні цінності знаходяться під митним контролем в порядку, визначеному митним законодавством.

19.8. Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов’язаних з таким перевезенням (переміщенням).

19.9. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України суб’єктами господарювання товарів в обсягах, що не підлягають декларуванню з поданням митної декларації відповідно до митного законодавства.

19.10. Звільняються від оподаткування операції з постачання послуг іноземним суднам, які оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

19.11. Звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України майна як технічної або гуманітарної допомоги згідно з нормами міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або відповідно до Закону України "Про гуманітарну допомогу".

Стаття 20. Податковий кредит

20.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає за фактом (датою) виникнення податкового зобов’язання та у розмірі такого зобов’язання у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України;

г) придбання товарів, зазначених у пункті 30.6 статті 30 цього розділу.

20.2. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг чи виписки відповідного документа, зазначеного в статті 23 цього розділу;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України з постачання товарів та послуг, пов’язаних із постачанням товарів, визначених у статті 30 цього розділу, датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 9.8 статті 9 цього розділу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 9.10 статті 9 цього розділу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлені актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, придбання (постачання) яких контролюється приладами обліку, факт отримання (постачання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

20.3. У тому обсязі, в якому товари (послуги) призначаються для використання у цілях оподатковуваних операцій у господарській діяльності платника, суми податку за операціями придбання відносяться до податкового кредиту.

20.4. Якщо платник податку (виготовляє) товари (послуги) та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

20.5. Якщо такі товари (послуги) використовуються в операціях, які не є об’єктом оподаткування (крім використання у операціях, передбачених у підпунктах 18.1.2 та 18.1.9 пункту 18.1 статті 18 цього розділу), або звільняються від оподаткування (крім використання в операціях, передбачених у підпунктах 19.1.14 та 19.1.18 пункту 19.1 статті 19 цього розділу), чи необоротні активи переводяться до складу засобів невиробничого призначення або встановлені факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари (послуги), необоротні активи вважаються проданими за вартістю, визначеною в порядку, встановленому пунктом 10.1 статті 10 цього розділу.

20.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені погашеними податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 23.11 статті 23 цього розділу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством.

У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом двох звітних періодів з дати виписки податкової накладної.

Стаття 21. Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту

21.1. У разі коли виготовлені та/або придбані товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх виготовлення або придбання, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

21.2. Частка використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік та застосовується протягом поточного календарного року.

21.3. Платник податку, який не проводив неоподатковуваних операцій протягом попереднього календарного року, в тому числі новостворений, проводить розрахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях у поточному році на підставі власного розрахунку планових річних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій за погодженням з органами державної податкової служби, який додається до податкової декларації за перший податковий період застосування такої частки.

21.4. Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, в тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку.

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.

21.5. Коригування сум податку, які віднесено до податкового кредиту, здійснюється на підставі перерахунку частки та відображається платником податку у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, в тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Стаття 22. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків

22.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

22.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 22.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

22.3. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 22.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а у разі відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

22.4. Якщо в наступному звітному (податковому) періоді у платників податку сума, розрахована згідно з пунктом 22.1 цієї статті, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню коштами підлягає частина такого від’ємного значення, що дорівнює перевищенню суми податку, фактично сплаченій у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України отримувачем товарів/послуг над податковими зобов’язаннями таких періодів за такими операціями: з придбання (виготовлення) товарів/послуг у попередньому податковому періоді, що в подальшому вивезені за межі митної території України; з придбання будівництва, спорудження, створення необоротних активів у попередньому звітному періоді; з придбання товарів (сировини) сільськогосподарського виробництва для сезонних видів діяльності; з придбання, будівництва, спорудження, створення товарів (необоротних активів) та послуг платником, що здійснює сезонний вид діяльності.

б) залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

22.5. Від’ємне значення суми податку, розраховане згідно з пунктом 22.1 цієї статті, яке виникло в результаті здійснення інших господарських операцій, ніж ті, що визначені в підпункті "а" пункту 22.4 цієї статті, погашається податковими зобов’язаннями, які виникли протягом 12 наступних звітних (податкових) періодів.

Якщо сума від’ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов’язань, що виникли протягом 12 наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України у сумі, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченій у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України (незалежно від дати формування податкового кредиту за такими операціями) отримувачем товарів/послуг за операціями з придбання товарів/послуг у попередніх податкових періодах.

Залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

22.6. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних звітних (податкових) періодів за наявності умов, передбачених пунктом 22.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

22.7. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При цьому платнику у п’ятиденний строк після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства копію декларації з відміткою органу державної податкової служби про її прийняття. Органи Державного казначейства здійснюють ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників, облік задекларованих до відшкодування сум податку та бюджетної заборгованості з відшкодування податку.

22.8. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України .

22.9. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

22.10. Після отримання податкової декларації орган державної податкової служби проводить перевірку заявлених у ній даних. За наявності підстав вважати, що розрахунок бюджетного відшкодування було складено з порушенням, орган державної податкової служби має право провести позапланову виїзну документальну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Загальний строк проведення перевірок (невиїзної та виїзної) не може перевищувати 60 днів, що настають за днем надходження податкової декларації.

Перелік підстав, які надають право на позапланову виїзну документальну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування, визначаються центральним органом державної податкової служби.

22.11. У разі встановлення невиїзною документальною (камеральною) або виїзною (документальною) перевіркою факту правових відносин платника податку із суб’єктом господарювання, щодо якого ухвалено судове рішення про його припинення, такий платник податку позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту і на бюджетне відшкодування податку за операціями з таким суб’єктом господарювання після набуття чинності такого судового рішення.

Органи державної податкової служби за даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних, поданого в електронному вигляді, повідомляє платника про наявність у такому реєстрі податкових накладних, виданих суб’єктом господарювання, щодо якого ухвалено судове рішення про його припинення. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов’язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

22.12. Орган державної податкової служби зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а також повідомити про суму, яка визнана недостовірною і не підлягає відшкодуванню.

22.13. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

22.14. Якщо за результатами документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 22.6 цієї статті у зменшення податкових зобов’язань з цього податку у наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, орган державної податкової служби надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

22.15. У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов’язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до дня закінчення процедури адміністративного оскарження або до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п’яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний подати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

22.16. У разі коли платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку – експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 15.1 статті 15 цього розділу, та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються.

22.17. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

22.18. Сума бюджетного відшкодування, яка не підтверджена висновком органу державної податкової служби на адресу органу державного казначейства України протягом п’яти робочих днів після закінчення строку, встановленого цією статтею для проведення перевірки, процедури адміністративного або судового оскарження, або не відшкодована органом Державного казначейства України протягом п’яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби, вважається бюджетною заборгованістю, на суму якої нараховується пеня у розмірі, встановленому статтею 105 розділу ІІ цього Кодексу, починаючи з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження.

Стаття 23. Податкова накладна

23.1. Платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписки податкової накладної, із зазначенням події (сплати або відвантаження);

в) назва юридичної особи-продавця або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

г) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах отримувача;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) умови продажу (форма цивільно-правового договору).

23.2. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

23.3. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 19 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт і підпункт статті 19 цього розділу.

23.4. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

23.5. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

23.6. Податкова накладна є податковим документом і вважається погашеною у разі її одночасного відображення у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляє платника про наявність у такому реєстрі непогашених податкових накладних. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов’язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

23.7. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг. У разі коли частка товару, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується у визначенні загальних податкових зобов’язань.

23.8. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 5 цього розділу.

23.9. Платник податку позбавляється права на складання та виписку податкових накладних якщо:

податковим органом встановлено факт виписки платником податкових накладних, які не включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, до розділу І податкової декларації з податку на додану вартість та по яких не проведено у повному обсязі розрахунків з Держаним бюджетом за цією декларацією сукупно за 12 послідовних календарних місяців у розмірі, що перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість);

місцезнаходження платника не встановлено;

порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію) платника;

прийнято рішення про припинення (ліквідацію, закриття) платника.

Відновлення права на складання та виписку податкових накладних відбувається в разі усунення зазначених обставин.

Порядок призупинення та відновлення права складання та виписки податкових накладних та інформування про це через глобальну комп’ютерну мережу (Інтернет) встановлюється центральним податковим органом.

23.9. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.

23.10. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг.

Надходження такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

23.11. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

23.12. У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

23.13. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб’єкти господарювання, що ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

23.14. Платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають обкладенню податком, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

23.15. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких встановлюються центральним органом державної податкової служби. Платник податку веде реєстри отриманих та виданих податкових накладних на паперових носіях або в електронному вигляді (за його вибором), у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку-продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу ІІ цього Кодексу.

Разом з поданням податкової звітності за відповідний звітний період платник податку подає органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за цей період в електронному вигляді.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своїй офіційній сторінці (веб-сайті) в глобальній мережі передачі даних (Інтернет) програму ведення обліку записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) шляхом надання доступу до копіювання такої програми як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

Стаття 24. Звітні (податкові) періоди

24.1. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється у інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим періодом) є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Стаття 25. Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом

25.1. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

25.2. Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 5 робочих днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 25.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Стаття 26. Порядок оподаткування ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником та вивезення виробленої з неї готової продукції

26.1. При ввезенні давальницької сировини на митну територію України іноземним замовником відповідно до митного режиму переробки на митній території України повне умовне звільнення від оподаткування застосовується у разі надання на суму податкового зобов’язання простого векселя органу державної податкової служби з відстроченням платежу на строк переробки давальницької сировини, що не перевищує максимального строку, встановленого законодавством України, яке регулює проведення операцій з давальницькою сировиною.

26.2. Простий вексель погашається без сплати умовно нарахованого податкового зобов’язання за цим векселем у разі:

вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в договорі між іноземним замовником та українським виконавцем, за межі митної території України в установлений строк;

вивезення частини готової продукції в обсязі, передбаченому умовами договору, за межі митної території України та розміщення українським виконавцем у митному режимі імпорту залишку непереробленої сировини або частини готової продукції, які отримані українським виконавцем як плата за постачання послуг з переробки, у разі підтвердження сплати податку належно оформленою митною декларацією.

26.3. Відходи чи брухт, що залишилися після зіпсуття, або обробки чи переробки давальницької сировини чи готової продукції, у разі їх постачання на митній території України підлягають розміщенню українським виконавцем у митний режим імпорту із сплатою податку.

Стаття 27. Порядок оподаткування вивезення з митної території України давальницької сировини українського замовника та ввезення виготовленої з неї готової продукції

27.1. Давальницька сировина, що вивозиться з митної території України українським замовником, за умови дотримання всіх вимог митного режиму переробки за межами митної території України податком не обкладається.

27.2. Готова продукція, вироблена з давальницької сировини українського замовника, яка ввозиться на митну територію України, обкладається податком у порядку, встановленому для операцій з ввезення товарів на митну територію України.

27.3 У разі повернення в Україну валютної виручки від постачання готової продукції за межами митної території України податок, сплачений за поставлені послуги, придбані матеріали, паливо, нематеріальні активи, відшкодовується українському замовнику в порядку, встановленому для експортних операцій.

Стаття 28. Особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон України

28.1. При ввезенні товарів на митну територію України податкове зобов’язання сплачується платниками податку до завершення митного оформлення товарів, за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування .

28.2. У разі ввезення товарів на митну територію України залежно від митного режиму, у який розміщуються ці товари, оподаткування здійснюється у такому порядку:

28.2.1) у митних режимах імпорту та реімпорту податок сплачується у повному обсязі (за винятком товарів, що звільняються від оподаткування відповідно до статті 19 цього розділу);

28.2.2) у митних режимах транзиту та відмови на користь держави податок не сплачується;

28.2.3) у митних режимах митного складу, знищення або руйнування, магазину безмитної торгівлі застосовується повне умовне звільнення від оподаткування;

28.2.4) у митних режимах тимчасового ввезення (вивезення) застосовується умовне звільнення від оподаткування, а саме:

а) повне умовне звільнення застосовується при:

тимчасовому ввезенні на митну територію України та подальшому вивезенні товарів, визначених статтями 117, 119 і 206 Митного кодексу України та Додатками В.1 - В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення;

тимчасовому ввезенні на митну територію України та подальшому вивезенні повітряних суден, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу;

тимчасовому вивезенні товарів з митної території України та їх подальшому ввезенні до закінчення строку тимчасового вивезення.

б) часткове умовне звільнення застосовується у разі тимчасового ввезення товарів, визначених згідно із статтею 4 додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (крім підакцизних та визначених підпунктом "а" цього підпункту), на митну територію України з метою виробництва чи виконання робіт.

За кожний повний або неповний місяць заявленого строку перебування цих товарів на митній території України сплачується 3 відсотки суми податку, який підлягав би сплаті у разі випуску товарів у вільний обіг відповідно до митного режиму імпорту. Сплачені суми податку включаються до складу сум податку, що відносяться до податкового кредиту періоду, в якому було сплачено податок.

У такому ж порядку сплачується податок у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до Митного кодексу України.

Без сплати податку здійснюється продовження строку тимчасового ввезення цих товарів після закінчення трирічного періоду їх перебування на митній території України та сплати податку в попередні періоди такого перебування.

Загальна сума податку, яка підлягає сплаті в разі часткового звільнення від оподаткування товарів, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті, якби товари було випущено у вільний обіг у митному режимі імпорту станом на дату, коли на них було поширено дію режиму тимчасового ввезення.

Сума податку, сплачена на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів, які тимчасово ввозилися на митну територію України для використання з метою виробництва чи виконання робіт, у разі розміщення цих товарів в інші митні режими поверненню не підлягає.

У разі припинення дії режиму тимчасового ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів та випуску їх у вільний обіг або передачі ввезених за цим режимом товарів у користування іншій особі податок сплачується в обсязі, передбаченому законодавством для ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми вже сплаченого на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів податку. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов’язань, що підлягали б сплаті, коли б стосовно таких сум надавалося розстрочення податкових зобов’язань відповідно до статті 73 розділу II цього Кодексу;

28.2.5) у разі розміщення товарів у митний режим переробки на митній території України, податок підлягає сплаті, крім випадків застосування повного умовного звільнення:

а) у разі надання на суму податкового зобов’язання простого векселя та за умови вивезення продуктів переробки з митної території України у визначений строк за такими операціями:

при ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником відповідно до статті 26 цього розділу;

при ввезенні товарів з метою ремонту, у тому числі гарантійного. Строк погашення простого векселя, який видається за бажанням платника податку, припадає на дату закінчення строку ремонту цих товарів, визначену згідно із законодавством. У разі коли платник податку не видає простий вексель, податкове зобов’язання сплачується на загальних підставах.

Випуск, обіг та погашення простих векселів здійснюються у порядку, визначеному законодавством, яке регулює здійснення операцій з давальницькою сировиною та операцій з ремонту,у тому числі гарантійного;

б) у випадках, визначених митним законодавством;

28.2.6) при ввезенні на митну територію України продуктів переробки товарів, що вивозилися у митному режимі переробки за межами митної території України, податок сплачується у порядку, встановленому для митного режиму імпорту, за винятком операцій з ввезення в Україну продуктів переробки товарів, що вивозились за її межі з метою ремонту в митному режимі переробки за межами митної території України, які не підлягають оподаткуванню.

28.3. У разі порушення умов митних режимів, під час розміщення в які надано повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надане умовне звільнення. При цьому з дня надання умовного звільнення від оподаткування на суму податкового зобов’язання нараховується пеня відповідно до розділу II цього Кодексу.

28.4. У разі ввезення на митну територію України фізичними особами особистих речей, товарів та транспортних засобів порядок стягнення податку, що підлягає сплаті у разі переміщення товарів через митний кордон України, а також умови, на яких товари підлягають звільненню від оподаткування, визначаються митним законодавством.

28.5. У разі подальшого вивезення товарів з магазинів безмитної торгівлі за межі митної території України податок не справляється (у тому числі за нульовою ставкою).

Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі без нарахування податку може здійснюватися виключно фізичним особам, які виїжджають за межі митної території України та юридичним особам, які обслуговують пасажирів міжнародних рейсів після проходження ними паспортного та митного контролю.

У разі вивезення з магазинів безмитної торгівлі або митних ліцензійних складів товарів, що перебувають у митних режимах магазину безмитної торгівлі для вільного обігу на митній території України (крім переміщення до інших магазинів безмитної торгівлі), оподаткування здійснюється у порядку, передбаченому для операцій з ввезення товарів на митну територію України.

У разі виявлення митним органом нестачі товарів у магазині безмитної торгівлі, нараховується податок згідно з пунктом 12.1 статті 12 цього розділу. Відповідальність за перерахування податку до бюджету несе власник магазину безмитної торгівлі.

Стаття 29. Порядок оподаткування туристичних послуг

29.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування туристичних послуг, що надаються особою, яка під час постачання таких послуг діє від свого власного імені, не є агентом іншої особи і використовує товари чи послуги інших осіб у процесі постачання цих туристичних послуг.

29.2. Туристична послуга – послуга з тимчасового розміщення туриста у готелі, мотелі, кемпінгу, інших місцях тимчасового проживання, а також послуги з харчування, транспортного, екскурсійно-інформаційного та іншого туристичного обслуговування, включаючи послуги із страхування життя або здоров’я такого туриста чи його цивільної відповідальності перед третіми особами, які включаються до вартості послуги з тимчасового розміщення туриста або вартості туристичного ваучера (путівки).

Зазначений комплекс туристичних послуг з метою оподаткування розглядається як єдина туристична послуга.

29.3. Туристичний оператор – особа, що безпосередньо надає послугу з тимчасового розміщення туриста чи придбаває послуги інших платників податку, що включаються до складу туристичної послуги згідно з пунктом 29.2, з метою їх надання туристам як безпосередньо, так і через туристичного агента шляхом постачання туристичного ваучера (путівки).

29.4. Туристичний агент – особа, яка згідно з умовами цивільно-правового договору, укладеного з туристичним оператором, придбаває туристичний ваучер (путівку) або проводить посередницькі операції з його постачання від імені та/або за дорученням туристичного оператора туристам або іншим туристичним агентам.

29.5. Базою оподаткування у разі проведення операції з постачання туристичної послуги туристичним оператором або туристичним агентом є вартість такої послуги (без урахування податку), яка дорівнює сумі винагороди (маржі) такого туристичного оператора (агента), тобто різниці між загальною сумою, що сплачується їх покупцем (без урахування податку), та фактичними витратами туристичного оператора з проведення оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, вартість яких включається до вартості такої туристичної послуги, а для туристичних агентів – вартість туристичного ваучера (путівки), придбаного у туристичного оператора, крім туристичних агентів, які діють у цій операції як посередники.

29.6. Базою оподаткування у разі проведення операції з постачання на території України туристичним оператором (агентом) туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки), призначеної для її споживання (отримання) за межами території України, є вартість такої послуги (туристичного ваучера (путівки). Податкове зобов’язання платника податку, пов’язане з таким постачанням, виникає за результатами податкового періоду, в якому таке постачання відбувається, а право на збільшення сум податку, що відносяться до податкового кредиту, виникає за результатами податкового періоду, протягом якого такий платник податку надає грошову або іншу компенсацію продавцю зазначеної туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки).

29.7. Ставка податку, зазначена у статті 15.1 а) цього розділу, нараховується на базу оподаткування, визначену згідно з пунктами 29.5 та 29.6 цієї статті.

29.8. У разі коли постачання туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки) здійснюється нерезидентом через резидентів, що не зареєстровані як платники податку, обов’язок із сплати податку покладається на осіб, що отримують такі послуги.

29.9. Сума податку, нарахованого (сплаченого) туристичним оператором (агентом) відповідно до цього пункту, не підлягає включенню до складу податкового кредиту та бюджетному відшкодуванню.

Стаття 30. Оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, та постачання окремих товарів на митній території України

30.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування у разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг на митній території України особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій юридичній особі- резиденту, а також у разі постачання товарів та послуг, пов’язаних із постачанням на митній території України товарів, перелік яких визначений у пункті 30.6 цієї статті.

30.2. Отримувач послуг, що постачаються на митній території України (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) нараховує податок за основною ставкою податку на суму, визначену згідно з п. 12.2 статті 12 цього розділу (суму, визначену згідно п. 10.1 статті 10 цього розділу).

При цьому отримувач послуг (товарів) – платник податку складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку у порядку, визначеному статтею 23 цього розділу, що є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту.

Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається у отримувача послуг-платника податку (товарів та послуг, пов’язаних з постачанням таких товарів).

30.3. Якщо отримувача послуг (товарів та послуг, пов’язаних з постачанням таких товарів) зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період.

30.4. Якщо отримувача послуг (товарів та послуг, пов’язаних з постачанням таких товарів) не зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку перераховується ним до бюджету відповідно до правил, що встановлюються центральним органом державної податкової служби, протягом п’яти днів із дати отримання послуг. Отримувач послуг (товарів та послуг, пов’язаних з постачанням таких товарів) подає податковий розрахунок до органу державної податкової служби відповідно до правил, що встановлюються центральним органом державної податкової служби, не пізніше ніж 20 числа місяця, що настає за місяцем, у якому отримані послуги (товари та послуги, пов’язані з постачанням таких товарів).

30.5. Отримувач послуг (товарів та послуг, пов’язаних з постачанням таких товарів) прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

30.6. Дія цієї статті поширюється на такі операції з постачання товарів:

а) постачання відходів і брухту чорних та кольорових металів, включаючи напівфабрикати, отримані внаслідок переробки, виробництва або плавлення чорних та кольорових металів та їх сплавів;

б) постачання напівфабрикатів з чорних та кольорових металів, а також певних суміжних послуг з їх переробки;

в) постачання осадів та інших матеріалів, придатних для утилізації, що складаються з чорних і кольорових металів, їх сплавів, шлаку, золи та промислових відходів, що містять метали або їх сплави, а також послуг з відбирання, різання, подрібнення та пресування такої продукції;

г) постачання, (з наданням певних послуг з обробки) відходів чорних та кольорових металів, а також обрізків, брухту, відходів;

ґ) постачання матеріалів, зазначених у цьому пункті, після обробки шляхом очищення, полірування, сортування, різання, подрібнення, пресування або відливання у зливки;

д) поставка брухту та відходів від обробки сировини.

Стаття 31. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства

31.1. Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 31.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

31.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

31.3. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

31.4. При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів (послуг) має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється у загальному порядку.

31.5. Платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари (послуги) у сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному порядку.

31.6. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоствореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність менше дванадцяти календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) розраховується за наслідками кожного звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з поставки капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі поставки не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

31.7. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб’єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

31.8. Норми цієї статті не поширюються на виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали (коди УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30).

31.9. Сільськогосподарське підприємство надає покупцю податкову накладну в порядку, встановленому цим розділом.

31.10. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 5 цього розділу для реєстрації платників податку на додану вартість.

У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

31.11. Якщо суб’єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов’язане визначити податкове зобов’язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

У разі запровадження в установленому порядку правового режиму надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного стану норми цього пункту починають застосовуватися після закінчення дії відповідного правового режиму.

Якщо суб’єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії правового режиму надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного стану у строки, зазначені у попередньому абзаці, то за поданням хоча б двох з таких суб’єктів Кабінет Міністрів України має право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування для всіх сільськогосподарських підприємств, що знаходяться у зонах такої надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного стану, без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом. Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані.

31.12. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню у разі, якщо:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб’єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником цього податку на загальних підставах;

в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації;

г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з цього податку протягом останніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів.

У таких випадках сільськогосподарське підприємство зобов’язане повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування.

31.13. Сільськогосподарське підприємство - суб’єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб’єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 23.15 статті 23 цього розділу.

31.14. Сільськогосподарське підприємство - суб’єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподаткування операцій з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції за ставкою податку 11 відсотків. Ставка податку підлягає перегляду Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України кожні три роки на підставі розрахунків, здійснених на основі макроекономічної статистики за три попередніх роки. У разі коли ця ставка не переглядається або не підтверджується в установлений термін, сільськогосподарськими підприємствами застосовується загальний порядок оподаткування з початку відповідного року.

31.15. Для цілей цієї статті застосовуються такі терміни:

31.15.1. виробничі фактори:

а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях;

б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції;

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг);

знищення бур’яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ та сільськогосподарських угідь;

розділ м’яса для товарної кондиції;

31.15.2. діяльність у сфері сільського господарства:

а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів (у відкритих або закритих ґрунтах), насіння, прянощів, саджанців;

б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, інших наземних ссавців; а також їх обробка, переробка;

31.15.3. діяльність у сфері лісового господарства (лісництва):

залісення, вирощування і догляд за деревами або чагарниками чи вирубування дерев та/або чагарників;

31.15.4. діяльність у сфері рибальства:

розведення та виловлення прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних);

31.15.5. обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).

31.16. Дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на:

31.16.1 Вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД):

вирощування зернових культур на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння

вирощування бобових культур, які підлягатимуть сушінню, лущінню на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння

вирощування картоплі для продовольчого споживання, технічних цілей, на насіння

вирощування фабричного цукрового буряку

вирощування тютюну і махорки, первинне оброблення листя (збирання, сушіння, сортування тощо), вирощування розсади

вирощування насіння та плодів олійних культур (арахісу, сої, соняшнику, кользи, рапсу, рижію тощо) для продовольчого споживання, технічних цілей, а також на насіння

вирощування однорічних і багаторічних трав на зелений корм, випас, сіно, сінаж і силос

вирощування кормових коренеплодів (буряку, брукви, турнепсу тощо)

вирощування баштанних кормових культур

вирощування зернових і зернобобових, а також їх сумішей на зелений корм, випас, сіно, сінаж, силос

одержування насіння цукрового буряку та насіння кормових культур (включаючи трави)

вирощування та первинне оброблення (замочування) прядивних культур

вирощування ефіроолійних культур

вирощування лікарських однорічних і багаторічних трав’янистих, напівчагарникових, ліано- та деревоподібних культур

вирощування садивного матеріалу ефіроолійних та лікарських культур

вирощування коренеплодів і бульбоплодів з високим вмістом крохмалю або інуліну (топінамбуру, батату тощо)

вирощування шишок хмелю, цикорію

31.16.2. Овочівництво; декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників (01.12.0 КВЕД):

вирощування овочевих та баштанних культур для продовольчого споживання: помідорів, огірків, капусти, столової моркви та буряку, кабачків, баклажанів, динь, кавунів, бобових, які не підлягатимуть лущінню, салатів, цибулі, цукрової кукурудзи та інших

вирощування зелені: кропу, петрушки, салату, шпинату тощо

вирощування овочевої розсади, насіння овочевих культур

вирощування садивного матеріалу плодово-ягідних і горіхоплідних культур та винограду

31.16.3. Вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів (01.13.0 КВЕД):

вирощування фруктів: яблук, слив тощо

вирощування ягід: суниці, малини, смородини тощо

вирощування винограду

вирощування горіхів (горіхів волоських, мигдалю, фісташок, фундука тощо)

вирощування культур для виробництва прянощів (листя, квітів, насіння, плодів)

вирощування садивного матеріалу рослин для виробництва прянощів

перероблення фруктів, ягід і винограду на вино в межах господарства, що їх вирощує

31.16.4. Розведення великої рогатої худоби (01.21.0 КВЕД):

відтворювання поголів’я великої рогатої худоби

вирощування великої рогатої худоби

одержування сирого молока корів, буйволиць, ячих

одержування сперми бугаїв

31.16.5. Розведення овець, кіз, коней (01.22.1 КВЕД):

відтворювання поголів’я овець, кіз, коней, мулів, віслюків

вирощування овець, кіз, коней, мулів, віслюків

одержування сирого овечого і козячого молока

одержування сирого кобилячого молока

одержування овечої вовни

одержування козячої вовни та козячого пуху

одержування волос тварин

одержування сперми баранів, козлів, жеребців

31.16.6. Розведення свиней (01.23.0 КВЕД):

відтворювання поголів’я свиней

вирощування свиней

одержування сперми кнурів

31.16.7. Розведення птиці (01.24.0 КВЕД):

відтворювання поголів’я свійської птиці (курей, гусей, індиків, цесарок, перепілок, страусів тощо)

вирощування свійської птиці

одержування яєць

31.16.8. Розведення інших тварин (01.25.0 КВЕД):

 

розведення тварин на фермах:

розведення кролів, одержування продукції кролівництва (шкурки)

розведення бджіл, одержування меду, воску тощо

розведення хутрових звірів, одержування хутрової сировини

розведення водоплавних тварин (нутрії, ондатри тощо)

розведення шовкопряда, одержування коконів шовкопряда

вирощування каліфорнійського червоного черв’яка та інших вермікультур

одержування біогумусу

розведення інших тварин (верблюдів, оленів, лабораторних тварин тощо)

одержування іншої продукції тварин

одержування сирої шкури свиней:

розведення тварин на фермах:

розведення кролів, одержування продукції кролівництва (шкурки)

розведення бджіл, одержування меду, воску тощо

розведення хутрових звірів, одержування хутрової сировини

розведення водоплавних тварин (нутрії, ондатри тощо)

розведення шовкопряда, одержування коконів шовкопряда

вирощування каліфорнійського червоного черв’яка та інших вермікультур

одержування біогумусу

розведення інших тварин (верблюдів, оленів, лабораторних тварин тощо)

одержування іншої продукції тварин

одержування сирої шкури свиней

31.16.9. Лісівництво та лісозаготівлі (02.01.1 КВЕД):

вирощування будівельного лісу: посадка, підсадка саджанців, охорона лісу та лісосік

вирощування молодого порослевого лісу та балансової деревини

вирощування лісосадивних матеріалів

вирощування різдвяних ялинок

лісозаготівлі, рубання лісу та виробництво ділової деревини такої як колоди, стовпи, жердини, одержування паливної деревини

вирубування (дерев) лісу з метою зробити землі придатними для сільськогосподарського виробництва

вирощування рослинних матеріалів для плетіння

31.16.10. Одержування продукції лісового господарства (02.01.2 КВЕД):

збирання лісових продуктів (жолудів, каштанів, моху тощо)

збирання соків (березового, кленового тощо)

збирання живиці, природних смол

збирання насіння дерев і чагарників для лісонасаджень

 

збирання корка, шелаку, камеді, бальзамів, дикорослих луб’яних рослин

31.16.11 Морське і прісноводне рибництво (05.02.0 КВЕД)

31.16.12. Надання послуг у рибальстві, рибництві:

послуги, пов’язані з рибальством (05.01.0 КВЕД)

надання послуг, пов’язаних з діяльністю риборозплідників та рибних ферм, обстеження стану водоймищ (05.02.0 КВЕД)

31.16.13. Надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту (01.41.0 КВЕД):

надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку

надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування

надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом

експлуатація зрошувальних і осушувальних систем

насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення

облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо)

31.16.14. Надання послуг у тваринництві (01.42.0 КВЕД):

надання послуг у тваринництві за винагороду або на договірній основі:

утримання тварин та послуги з догляду за свійською худобою і птицею

послуги з обстеження стану стада, перегону та випасу худоби, очищення та дезінфікування тваринницьких приміщень тощо

послуги із стимулювання розведення худоби і птиці та зростання їх продуктивності

штучне запліднення тварин

стриження овець

31.16.15. Надання послуг у лісовому господарстві (02.02.0 КВЕД):

послуги з лісівництва (таксація, оцінка промислового використання лісу, посадка саджанців, залісення та лісовідновлення тощо)

захист лісу від пожеж

боротьба із шкідниками та хворобами лісу

послуги з лісозаготівлі (транспортування необробленої деревини в межах лісу)

31.16.16.Такі види діяльності:

 

розведення та виловлення прісноводної (лиманної) риби (05.02.0 КВЕД)

чи інших прісноводних (лиманних) (05.01.0 КВЕД)

пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД).

31.17. Якщо сума податку, нарахована (отримана) сільськогосподарським підприємством за ставкою, встановленою пунктом 31.14 цієї статті, є меншою за суму податку, нараховану ним на ціну виробничих факторів за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 15.1 статті 15 цього розділу, то така від’ємна різниця не підлягає бюджетному відшкодуванню та не включається до складу витрат сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

31.18. Сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством внаслідок застосування ставки, визначеної пунктом 31.14 цієї статті:

а) повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету відповідно до норм цього розділу та використовується для відшкодування сум податків, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів;

б) не включається до складу доходів сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

Стаття 32. Спеціальний режим оподаткування діяльності з виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату

32.1. У випадках, визначених цією статтею, операції з постачання виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату підлягають оподаткуванню згідно з нормами цієї статті та не підлягають оподаткуванню у загальному порядку, встановленому цим розділом.

32.2. У цій статті терміни вживаються у таких значеннях:

а) культурні цінності - вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріату – товари, що належать до товарних позицій за кодами 9701 – 9706 згідно з УКТ ЗЕД;

б) дилер – платник податку, який придбаває (набуває за іншими цивільно-правовими договорами), у тому числі шляхом ввезення на митну територію України, культурні цінності з метою їх подальшого перепродажу, незалежно від того, діє така особа від свого імені або від імені іншої особи за винагороду;

У разі продажу культурних цінностей на публічних торгах (аукціонах) його організатор прирівнюється з метою оподаткування до дилера відповідно до цього підпункту.

32.3. У разі поставки культурних цінностей, застосовується спеціальна схема оподаткування маржинального прибутку, отриманого дилером, відповідно до положень цієї статті.

32.4. Маржинальна схема застосовується до поставки дилером культурних цінностей, якщо ці предмети були поставлені йому однією із зазначених нижче осіб:

а) особою, що не зареєстрова як платник податку;

б) платником податку, якщо операція з постачання ним таких культурних цінностей звільняється від оподаткування або не підлягає оподаткуванню згідно з цим розділом;

в) платником податку, якщо цим платником податку при постачанні культурних цінностей був нарахований податок за маржинальною схемою.

32.5. Базою оподаткування для операцій з постачання дилером культурних цінностей є його маржинальний прибуток (без урахування податку), якій дорівнює різниці між ціною продажу таких товарів та ціною їх придбання, розрахованих за звичайними цінами.

У разі ввезення на митну територію України дилером культурних цінностей база оподаткування визначається відповідно до норм пункту 12.1 статті 12 цього розділу.

32.6. Маржинальна схема може застосовуватися дилером для операцій з:

а) постачання культурних цінностей, що були ввезені дилером на митну територію України;

б) постачання культурних цінностей, які були поставлені дилеру авторами чи їх правонаступниками.

32.7. Спеціальний режим оподаткування культурних цінностей передбачає сплату податку за ставкою визначеною підпунктом а) пункту 15.1 статті 15 цього розділу.

У разі експорту дилером культурних цінностей нульова ставка податку не застосовується до суми податку, нарахованого на маржинальний прибуток.

32.8. Дилер, який застосовує маржинальну схему не має права включати складу податкового кредиту:

а) суми податку, сплаченого (нарахованого) при ввезенні на митну територію України культурних цінностей;

б) суми податку, сплаченого (нарахованого) таким дилером на користь платника податку, який не є дилером відповідно до підпункту "б" пункту 32.2 цієї статті, але поставляє такому дилеру культурні цінності.

32.9. Платник податку, що придбаває культурні цінності у дилера, який застосовує маржинальну схему не має права відносити до податкового кредиту, суму податку, сплаченого по таких товарах.

32.10. Дилер має право застосовувати загальний режим оподаткування податком до будь-яких поставок, що підпадають під маржинальну схему.

Дилер зобов’язаний вести окремий податковий облік операцій з культурними цінностями, якщо він застосовує як загальний режим оподаткування, так і маржинальну схему.

Стаття 33. Особливості оподаткування операцій, пов’язаних із виконанням робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему

33.1. На період виконання робіт щодо підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, які виконуються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті "Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку, Урядом України і Чорнобильською атомною електростанцією:

звільняються від оподаткування операції з імпорту товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання);

оподатковуються за нульовою ставкою операції з постачання товарів (сировини, матеріалів, устаткування та обладнання), виконання робіт та постачання послуг на митній території України, що здійснюються в рамках міжнародної технічної допомоги. Суми податку, сплачені платником податку – виконавцем робіт, послуг за контрактом, укладеним з отримувачем міжнародної технічної допомоги (реципієнтом) або з особою-нерезидентом, яка уклала контракт з реципієнтом, відшкодовуються з бюджету протягом місяця, що настає після місяця, в якому подається податкова декларація, за умови наявності належним чином оформлених документів та підтвердження їх матеріалами документальної перевірки.

33.2. Зазначені у цій статті пільги не поширюються на операції, що стосуються підакцизних товарів та товарів 1 – 24 груп згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

33.3. У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів або виконання робіт та постачання послуг платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що повинна бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів або виконання робіт та постачання послуг на митній території України, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, та за період від дати ввезення на митну територію України таких товарів або виконання робіт і постачання послуг до дати збільшення податкових зобов’язань.


Administrator, 11-06-2010, hits: 5907












 
< Пред.   След. >
 
! Все права защищены. Цитирование, копирование материалов или их частей без текстовой ссылки на Портал Таксопорт (для печатных изданий) или гиперрсылки на taxoport.com (для интернет-ресурсов) запрещено. Примечание: точка зрения администрации может не совпадать с мнением авторов публикаций.
Rambler's Top100 пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ.пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ