RSS Taxoport пїЅпїЅ Facebook Taxoport пїЅ Twitter Taxoport пїЅ VK 
Главная
Публичные заявления министра инфраструктуры
Общественные объединения
Каталог такси в Украине
Таксометры (счётчики) для такси
Продажа и сервис таксометров
Полезные решения, оборудование
Легализация частного такси
Нормативная база, ПДД
Официальные разъяснения
Официальные "разборки"
Нормативные новости
Аналитика, публикации и ТВ
О такси за рубежом
Происшествия, ДТП с такси
Пассажирам о такси
Не только за рулём и клавой
Всякая всячина
Правовая защита водителей
Автомобили для такси
Калькулятор себестоимости
Таксо-дискотека
Приколы от такси
Фотогалерея такси
Автоэротика (вход)
Рекламодателям
Архив публикаций
Обмен ссылками с Таксопорт™
О проекте Портал Таксопорт™
Обратная связь
Содержимое основных разделов
Поиск по содержимому
Архив предложений в нормативку
Архив инициативы ВАСП

Последние 20 ответов в таких темах форума:

Вход (кроме форума)






Забыли пароль?
Вы не зарегистрированы. Регистрация

Программа развития отрасли такси от АИДВСТ Версия для печати Отправить на e-mail

 ПРОГРАМА ВІДРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ТАКСОМОТОРНОЇ ГАЛУЗІ В МІСТІ КИЄВІ ДО 2013 РОКУ

Київ-2010р.
 
     Науково-дослідна робота проведена з урахуванням важливості завдань згідно з вимогами підготовки проведення в Україні фінальної частини ЕВРО-2012 по футболу.
     Ця    програма    може    бути    запроваджена    як експериментальна та базова для міст приймаючих ЕВРО-2012. Ефективність результатів програми надасть можливість впровадження програми на всій території держави.

     Об'єкт аналізу та відродження - ринок таксомоторних послуг міста Києва станом на 2010 рік.

     Мета програми - Розробка механізмів створення в м. Києві цивілізованого ринку таксомоторних послуг, подальшого розвитку таксі, як легального, безпечного та доступного для широких верств населення виду міського пасажирського транспорту загального користування у відповіності до вимог Європейського співтовариства.

     Методи дослідження: комплексний аналіз діючої системи перевезення пасажирів та їx багажу на таксі в мicтi Києві; системний аналіз поточного стану якості надання послуг таксомоторів населенню; системний аналіз виконання та відповідності існуючого Законодавства.
 
     ВСТУП
     Сьогоді ситуація на ринку таксомоторних послуг міста Києва, як i держави в цілому достатньо складна. Серед багатьох невирішених проблем різноманітного характеру слід виділити неврегульованість законодавчої бази, відсутність прозорої та правової системи контролю за нелегальними перевізниками та іншими учасниками ринку таксомоторних послуг, відсутність та невідповідність розвиненої інфраструктури, неконтрольований розвиток ринку таксомоторних перевезень. Існуючі недоліки в контролі та розбіжності транспортного законодавства України у сфері таксомоторних послуг зумовили вихід з-під державного контролю даного сектора пасажирських перевезень, що призвело до виникнення недобросовісної конкуренції та суттевого зниження рівня якості та безпеки послуг з перевезення пасажирів та їx багажу на таксі та автомобілями на замовлення. Механізми, які відповідають сучасним ринковим відношенням в умовах гострої конкуренції, не дають ефективності у сфері таксомоторних перевезень.

     Сьогодні легально, тобто з дотриманням вимог чинного законодавства України, перевезення пасажирів та їx багажу на таксі в м. Києві здійснюють близько 800 суб'ектів підприємницької діяльності різноі форми власності з загальною кількістю автомобілів до 4500 одиниць. В той самий час неконтрольовано зростає число нелегальних перевізників, які здійснюють таксомоторні перевезення в столиці без дотримання вимог законодавства (без державної реестрації, не сплачують податки, не мають ліцензії тощо). Кількість нелегальних легкових таксі в м. Києві згідно експертних оцінок коливається в межах 20 000-25 000 одиниць. Це, як правило, власники легкових автомобілів, технічний i санітарний стан яких не контролюється та не відповідає встановленим нормам до транспорту загального користування. Немало серед них малодосвід ч ених, непрофесійних водіїв, я кі не в змозі забезпечити пасажирам належну безпеку i якість наданої послуги.

     Таксомоторні перевезення пасажирів у м. Києві на 95% відбуваються за участю інформаційно-диспетчерських служб (надалі ІДС) таксі, діяльність яких з боку транспортного законодавства є неврегульованою. Відсутність належного контролю, правил та умов щодо надання інформаційно-диспетчерських послуг призвело до неврегульованої появи ІДС та дає їм змогу співпрацювати з нелегальними перевізниками та не перейматися якістю та безпекою наданих послуг з перевезення споживачеві. На початок 2010 року у м. Києві налічується близько 160-200 ІДС, з яких тільки біля 40-50 служб частково дотримуються діючого законодавства, переймаються безпекою наданих інформаційно-диспетчерських послуг, правовою співпрацею з перевізниками та якістю послуг з перевезення.

     Необхідно підкреслити, що абсолютна більшість розвинених країн визнали, що ефективні правила, регулюючі допуск до господарської діяльності з перевезення пасажирів та їx багажу на таксі, є гарантією високої якості послуг, що надаються на цьому ринку. Також ситуація загострюється катастрофічним станом відповідної інфраструктури, зокрема практично повною відсутністю спеціально виділених та обладнаних стоянок таксі.

     Київська міська влада постійно намагається впорядкувати роботу легкових таксомоторів за рахунок удосконалення нормативно-правової бази його діяльності. У 2001 та 2009 роках Київською міською владою проведено низку заходів, спрямованих на впорядкування роботи легкових таксомоторів.

      Проект КМДА від 2009 року.
     Відповідно до пункту 2 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 1, 3 - 7, 10, 12, 13 Закону України "Про транспорт", статей 1, 7, 28, 35, 39, 40, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", статей 9, 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", з метою впорядкування перевезень пасажирів та їх багажу на таксі в місті Києві, забезпечення необхідного рівня та якості наданих послуг Київська міська рада

     ВИРІШИЛА:
     1.    Встановити Правила надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі в м. Києві згідно з додатком та ввести їх в дію з «____»      2009 року.
     2.    Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):

     2.1.    До 1 вересня 2009 року визначити нормативну кількість таксі та їх стоянок відповідно до вимог Державного класифікатора соціальних стандартів і нормативів.
     2.2.    Спільно з районними державними адміністраціями визначити місця зупинок і стоянок таксі на вулично-шляховій мережі м. Києва та розробити вимоги до їх обладнання.
     2.3.    Забезпечити обладнання місць зупинок і стоянок таксі в місцях підвищеного попиту на перевезення таксі: аеропорти, залізничні вокзали, автовокзал, автостанції, готелі, ресторани, ринки та інших.
     2.4.    Забезпечити проведення інвестиційних конкурсів щодо залучення інвесторів до
процесу забезпечення надання якісних та сучасних послуг таксі.
     2.5.    Створити комунальне підприємство, на яке покласти обов‘язок створити сучасну та якісну службу місцевого муніципального таксі в тому числі, враховуючи потреби фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
     2.6.    Розробити систему планування та організації перевезень, обліку роботи таксі, порядок проведення контролю за дотриманням нормативно-правових актів в галузі автомобільного транспорту.
     2.7.    До 1 вересня 2009 року відповідно з цим рішенням провести аналіз стану справ за 2008 рік по забезпеченню перевезень пасажирів та їх багажу на таксі.
     2.8.    При проектуванні об'єктів нового будівництва передбачати місця зупинок і стоянок таксі в зручних для пасажирів місцях.
     2.9.    Розробити Програму розвитку таксі в м. Києві до 2012 року.
     2.10.    Створити робочу групу із представників заінтересованих органів державної влади та
місцевого самоврядування щодо вжиття комплексу заходів, спрямованого на усунення
порушень у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі в місті
Києві.
     3.    Дія рішення поширюється на всі установи, підприємства і організації, які здійснюють контроль за виконанням законодавства в галузі автомобільного транспорту, та суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, що надають послуги з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі в м. Києві.
     4.    Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань транспорту та зв'язку.

     Київський міський голова
 Л. Черновецький
 
     Однак, впровадження цього рішення Київради не знайшло підтримку учасників ринку таксомоторних перевезень м. Києва та профільних громадських організацій, а вжиті заходи щодо прискорення його реалізації, не дали потрібного позитивного ефекту. Основними причинами цього є відсутність ефективної нормативно-правової бази на pівнi законів України, яка б чітко регламентувала механізм (порядок) організації таксомоторних перевезень органами місцевого самоврядування та контролю за перевезеннями пасажирів та їx багажу на таксі та автомобілями на замовлення.

     Впорядкування роботи таксомоторного транспорту в м. Києві та в Україні в цілому в край необхідне як для цивілізованих відносин всередині держави, так і на етапі підготовки до проведення фінальної частини ЕВРО-2012 по футболу. Приведення його до цивілізованого та європейського рівня можливо тільки при тісній співпраці державних та місцевих органів влади з учасниками ринку таксомоторних перевезень, а також формування сучасної інфраструктури таксомоторних перевезень.

     Розробка програми розвитку таксі  у м. Києві до 2013 року  передбачає створення аналітично-прогнозного документа, реалізація основних положень якого має забезпечити покращення якості обслуговування пасажирів таксомоторним транспортом за рахунок налагодження та систематизування законодавчої бази даної сфери діяльності з урахуванням думки державних органів влади, органів місцевого самоврядування та всіх учасників цього ринку перевезень, упорядкування та ліцензування діяльності інформаційно-диспетчерської служби, здійснення комплексу заходів для розвитку легального ринку таксомоторних послуг в м. Києві, створення умов для виведення нелегальних перевізників з «тіні», впровадження обґрунтованого порядку ліцензування цього виду діяльності, обов'язкового технічного оснащення автомобілів таксі згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» та за європейськими стандартами, забезпечення безумовного страхового захисту пасажирів та суттєвого підвищення рівня безпеки дорожнього руху. Зазначимо, що реалізація заходів програми передбачається на період до 2013 року в три етапи.

     На першому (І-ІІ квартал 2010 p.) основна увага зосереджуватиметься на створені нормативно-правового забезпечення у сфері таксомоторних послуг, заходах організаційного і регуляторного характеру, системах і механізмах здійснення контролю за таксомоторними перевезеннями, тобто заходах, які не вимагають капіталовкладень.

     Другий етап (ІІІ-ІV квартал 2010р. – І-ІІІ квартал 2011р.), з урахуванням коригування за наслідками виконання заходів першого етапу, передбачає завершення створення цивілізованого ринку таксомоторних послуг, з рівнем європейських стандартів обслуговування.

     Третій етап (ІV квартал 2011р. – 2013р.) – інформаційне та агітаційне забезпечення життєдіяльності галузі.
В результаті поетапного та послідовного виконання програми та впровадження конкретних заходів буде самостійне першочергове ринкове квотування кількості учасників ринку таксо перевезень у м. Києві, які будуть відповідати певним вимогам щодо якості, обладнання та безпеки надання послуг, визначена економічно обґрунтована тарифна політика на послуги, що дозволить забезпечити якісні зміни у технічному стані рухомого складу та якості і безпеці наданих транспортних послугах. Після приведення ринку таксомоторних перевезень у відповідність до законодавства ми матимемо можливість аналізувати відповідність та кількість таксомоторів згідно потреби населення м. Києва та його гостей, підіймати питання щодо квотування таксомоторів.

     Необхідність поетапного вирішення проблемних питань ринку перевезення пасажирів та їх багажу на таксі та автомобілями на замовлення продиктована особливостями еволюції ринку таксомоторних послуг, загальними проблемами, що існують в законодавчій сфері, питаннях проведения добровільної акредитації операторів послуг i власне реалізації самої концепцції по перевезенню пасажирів. Досліження прогресивних методів i піддходів до рішення даного питания в різних країнах світу дозволить сформувати загальні проблеми, що існували у цих країнах у цій сфері бізнесу та виробити конструктивні пропозиції щодо вирішення багатьох проблем, що існують на вітчизняному ринку таксомоторних послуг. Особливості є у вcix країнах, i пов'язані вони, зокрема, із специфікою регулювання відносин муніципальних органів i представників приватного сектора.

     Якість послуг, питання забезпечення безпеки пасажирів залежать від ступеня взаємодії державних та місцевих органів влади, перевізників таксі та їxнix всеукраїнських та місцевих громадських організацій в питаннях регулювання ринку таксомоторних перевезень.
 
     1. Терміни та їх визначення в програмі.

-    автомобільний транспорт — галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами;
-    автомобільний транспортний засіб — колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі транспортний засіб);
-    автомобіль легковий — автомобіль, який за своєю конструкцією та бладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно;
-    автомобільний перевізник — фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
-    автомобільний самозайнятий перевізник — це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв;
-    багаж — вантаж, розміри якого не перевищують 100х50х30 сантиметрів, вагою від 10 до 40 кілограмів;
-    внутрішнi перевезення — перевезення пасажирів і вантажів по території України;
-   водій тaкci — особа, яка керує автомобілем таксі та/чи автомобілем на замовлення інформаційно-диспетчерської служби таксі, отримала необхідну професійну підготовку та має відповідне посвідчення;
-    інформащйно-диспетчерська служба тaкci (ІДС) — фізична або юридична особа, яка приймає від громадян замовлення на перевезення та передає їx на виконання у встановлені терміни перевізникам, самозайнятим перевізникам, надає інформацію громадянам про наявний рухомий склад, ціни та тарифи на послуги з перевезень, регулює рух таксі та автомобілів на замовлення у транспортній мережі міста та здійснює рекламу послуг таксі та автомобілів на замовлення;
-    інформаційно-диспетчерські послуги — це послуги з прийняття та оформлення замовлень, надання інформації про ціни та тарифи на послуги таксі та автомобілів на замовлення, які надаються з допомогою професійного УКХ або транкінгового радіозв’язку чи іншого виду зв’язку, який сертифікований і дозволений для використання на території держави, та виконання диспетчерського управління транспортними засобами в дорожньому русі.
-    мережа стоянок таксі — мережа стоянок таксі - територіально визначена сукупність спеціально обладнаних стоянок, на яких таксі перебувають під час очікування пасажира;
-    перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення — перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін;
-    таксомоторні перевезення на замовлення — перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим    суб’єктом господарювання (інформаційно-диспетчерською службою) з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін;
-    таксі — легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом,     розташованим у верхньому  правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі в індивідуальному порядку;
-    автомобіль на замовлення — автомобіль загального призначення, який за своїми ознаками не може бути схожий (частково або повністю) на таксі, а у випадку договірних відносин з інформаційно-диспетчерською службою під час виконання замовлення повинен бути обладнаний ліхтарем відповідної служби таксі.
-    ліхтар інформаційно-диспетчерської служби таксі (ІДС) – інформаційний ліхтар вільної форми білого або жовтого кольору, який має стаціонарне чи автономне живлення та на якому розміщена назва та номера телефонів ІДС.
-    інформаційна картка автомобіля на замовлення — картка вільної форми, в якій повинно зазначатися найменування інформаційно-диспетчерської служби, телефон для довідок та звернення споживачів послуг, прізвище, ім’я, по батькові водія/їв чи самозайнятої особи, телефон для довідок та звернення територіального управління у справах захисту прав споживачів, інформація про належність інформаційно-диспетчерської служби до профільного громадського об’єднання (за бажанням) та яка в обов’язковому порядку повинна знаходитись в автомобілі у зручному для ознайомлення пасажира місці.
-    таксометр — прилад, призначений для інформування пасажирів про вартість поїздки та реєстрації параметрів роботи автомобіля таксі, визначених законодавством;
-    таксомоторні перевезення — перевезення пасажирів та їх багажу на таксі самостійно чи за участі інформаційно-диспетчерських служб та перевезення пасажирів та їх багажу автомобілями на замовлення тільки за участі інформаційно-диспетчерських служб.

      2. Аналіз   сучасного    стану    та   основні    напрями    удосконалення   перевезень пасажирів та їх багажу на таксі та автомобілями на замовлення в м. Києві.
 
     2.1. Дослідження сучасного стану ринку таксомоторних послуг в місті Києві таксомоторним перевезенням притаманна значна i відчутна роль в соціально-економічній cфepi міста.

     Функціонування ринку таксомоторних послуг характеризує показники рівня транспортної цивілізованості міста -задоволення потреб у таксомоторних перевезеннях, культура їx виконання i витрати часу на пересування пасажирів. В порівнянні з столицями інших європейських країн ці показники по Києву значно відстають.

     За часів Радянського союзу на ринку таксомоторних послуг м. Києва існувала монополія 4_х державних таксомоторних підприємств (які згодом були реформовані в акціонерні товариства - ЗАТ "Транспортник", ВАТ "АТП 13002", ВАТ "АТП 13003", ЗАТ "АТП 13004") 3 використанням ними автомобілів-таксі моделі ГАЗ-24 "Волга" i налічували 3,5 тис. одиниць. При середньому коефіцієнті використання парку 0,740, щоденно в місці працювали 2,6 тис. таксомоторів.

     Стагнація цих підприємств зумовила необгрунтоване зростання тарифів на таксомоторні послуги й, як відповідь, масову появу на ринку таксомоторних перевезень нелегальних перевізників.

     В 1998 Р- в м. Kиєвi були організовані нові акціонерні товариства: ЗАТ "АвтоСвіт – таксі“ i ЗАТ "ТЕП "Укрпромінвест" з використанням сучасних автомобілів-таксі моделей "Нексія", KIA "Кредос", "Субару". Реформування таксомоторних підприємств, створення нових товариств i приватних підприємств ліквідували монополію на таксомоторні послуги з одночасним виникненням i загостренням конкуренції.

     З 2000 року на ринку таксомоторних послуг м. Києва широко розповсюджена практика використання автомобілів-таксі та автомобілів на замовлення, які обладнані засобами радіоелектронного зв'язку (РЕЗ), що зумовило появу на ринку інформаційно-диспетчерських служб замовлень таксі (ІДС), які використовують радіочастотний ресурс України (РЧР). На сьогодні практика використання автомобілів-таксі та автомобілів на замовлення обладнаних РЕЗ є найбільш eкономічно-вигідною та мобільною для перевізників такci та зручною для пacaжиpiв.

     За даними операторів радіочастотного ресурсу у м. Києві налічується 37 суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують радючастотний ресурс України для надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі та автомобілями на замовлення в м. Києві. Загальна кількість дозволів на використання рацій (РЕЗ) цими автомобілями, що видані операторами РЕЗ Києва цим 37 організаціям становить 4290 одиниць. Додамо приблизно 10 служб, які використовують власні частоти з середньою кількістю автомобілів близько 150 автомобілів в кожній. Виходить, що 47 суб'єктів підприємницької діяльності співпрацюють з 5800 одиницями радіофікованих автомобілів. Використання радіочастотного ресурсу по м. Києву складає на сьогодні лише 50%. Тому перспективи у цього виду зв’язку у майбутньому залишаються дуже високими.

     За даними Центру "Укрчастотнагляд" у 2005 році в м. Києві налічувалося 69 суб'єктів підприємницької діяльності, які використовували радіочастотний ресурс України для надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі в м. Києві. Загальна кількість дозволів на використання рацій (РЕЗ) в автомобілях таксі, що видані Центром "Укрчастотнагляд" цим 69 організаціям становила 5460 одиниць. Тобто за чотири роки ми стали свідками 30% зменшення використання РЕЗ суб'єктами підприємницької діяльності (службами таксі) але майже 46% збільшення використання РЕЗ на таксі та автомобілях на замовлення і відповідно збільшення парку у суб'єктів, які продовжують використовувати радіозв’язок. Спад у використанні РЕЗ зумовлений на сам перед дуже активним використання мобільного зв’язку та Інтернет технологій. Але радіозв’язок залишається одним із самих надійних, безпечних та оперативних видів зв’язку як в Україні, так і у світі.
 
     З загальної кількості інформаційно-диспетчерських служб м. Києва (приблизно 160-200) тільки 10% становлять підприємства, які інформаційно обслуговують власний рухомий склад, здебільшого, це підприємства - юридичні особи, інші ІДС, які на підставі договорів на інформаційне забезпечення, залучають до роботи перевізників - власників легкових автомобілів, більшість з яких не є суб'єктами підприємницької діяльності (СПД) і не мають необхідної дозвільної документації, тобто здійснюють господарську діяльність з перевезень пасажирів та їх багажу на таксі та автомобілями на замовлення нелегально.

     Ліцензування послуг таксі запроваджено з 01.02.2004 р. За даними Управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Києві, станом на лютий 2010р., управлінням видано 777 ліцензії на перевезення пасажирів та їх багажу на таксі та автомобілями на замовлення і 4692 ліцензійні картки (з яких 406 ліцензій і 2190 ліцензійних карток видано на перевезення на замовлення, а 371 ліцензія і 2502 ліцензійні картки видані на перевезення на таксі). Також зазначимо, що на кінець 2005 року у м. Києві було видано 272 ліцензії на таксі та 1329 ліцензійних карток. Тобто, за чотири роки збільшення видачі ліцензій на таксі сягнуло 33% (134 одиниці) та 39% (861 одиниць) ліцензійних карток. А кількість нелегальних перевізників з 8,5 тис. 2005 року збільшилось для 15-16 тис. 2010 року, тобто на 46%. Відсотки майже однакові, тільки одиниці відрізняються тисячами.

     За експертними даними, в м. Києві, крім 5800 радіофікованих автомобілів, працює ще близько 15-16 тис. автомобілів, власники яких займаються нелегальним таксо перевезенням з використання як засобів зв'язку мобільних телефонів з системами SMS та Java.

     Таким чином, можна достатньо обґрунтовано стверджувати, що на ринку таксомоторних перевезень в м. Києві працює понад 20 тис. автомобілів, які здійснюють таксомоторні перевезення мешканців та гостей столиці (з них легально працює лише до 4,6 тис. автомобілів).

    Неконтрольована діяльність нелегальних перевізників завдає значних збитків бюджету міста. Середня сума відрахування до бюджету на місяць від одного легкового таксі підприємства - юридичної особи, яка знаходиться на загальній системі оподаткування, складає 500 грн. і 200 грн. єдиного податку з СПД - фізичної особи.

      Тобто, якщо на ринку таксомоторних послуг м. Києва працює близько 15-16 тис. автомобілів таксі та автомобілів на замовлення нелегально, то за попередніми підрахунками в бюджет не надходить мінімум від 16 млн. гривень.

    Внаслідок не контрольованості розвитку ринку таксомоторних послуг за останні роки кількість автомобілів-таксі, автомобілів на замовлення та кількість інформаційно-диспетчерських служб в м. Києві зросла в десятки разів.

    Сьогодні на 1000 мешканців та гостей м. Києва приходиться 5 таксомотора. Для порівняння в Берліні цей показник складає - 2, Гамбурзі - 2.4, Мюнхені та Франкфурті - 2,6.

     Порівняно з окремими країнами Європи зростання кількості легкових таксі в Україні вражає. Так порівняно з 1998 роком кількість легкових таксі у Великій Британії і Австрії збільшилась в 1,6 рази; Нідерландах і Швеції - в 1,2. Зростання кількості таксомоторів пояснюється ліберізацією у цих країнах, як правило тимчасовою, процедур надання дозволів (ліцензій) на зайняття цим видом діяльності.

     У переважній більшості інших європейських країн кількість таксі залишилася стабільною, що пояснюється незмінною, добре зваженою обов'язковою системою квотування та ліцензування таксомоторної діяльності, а головне постійний контроль та жорстка відповідальність.

     Одною з негативних тенденцій формування ринку таксомоторних перевезень є та обставина, що починаючи з 2000 р. майже призупинились інвестиції з боку великих таксомоторних підприємств у оновлення рухомого складу - закупівлю сучасних легкових таксі. Основних причин декілька. Одна з них - зниження рентабельності діяльності легальних перевізників в умовах недобросовісної конкуренції, перевищення пропозиції на цьому сегменті ринку перевезень над попитом, яке виникло внаслідок масової присутності на ринку нелегальних перевізників. Наступна причина - нерівні економічні умови функціонування на ринку навіть легальних перевізників. У надзвичайно невигідних умовах опинилися насамперед великі підприємства - юридичні особи, які не можуть застосовувати спрощену систему обліку та оподаткування.

     2.2. Аналіз та стан виконання чинного законодавства України у сфері таксомоторних перевезень, розробка нормативно-правових заходів з підвищення ефективності роботи таксі.

     На   сьогодні   діяльність   суб'єктів   господарювання   у   сфері   таксомоторних   послуг регламентується наступними законодавчими актами:
     1.    Законом України «Про автомобільний транспорт»;
     2.    Законом України «Про дорожній рух»;
     3.    Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
     4.    Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;
     5.    Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
     6.    Законом України «Про транспорт»;
     7.    Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";
     8.    Кодексом України про адміністративні правопорушення;
     9.    Указом Президента України від 03-07-1998 року № 727 «Про спрощен у си ст ему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»;
     10.    Постановою Кабінету міністрів України від 18.02.1997 р. № 176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту»;
     11.    Постановою Кабінету міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування»;
     12.    Постановою Кабінету міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування»;
     13.    Постановою Кабінету міністрів України від 08.11.2006 р- № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті»;
     14.    Постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2004 р. № 1190 «Про створення головної державної інспекції на автомобільному транспорті»;
     15.    Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв’язку України від 01.02.2008 р. № 9\119, «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт»;
     16.    Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв’язку України від 01.02. 2008 р. № 10/120 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»;
     17.    Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 24.11. 2005 р. № 803 «Про затвердження Положення про ліцензійну картку, яка додається до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та до ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі».
 
     Загальні засади організації та експлуатації автомобільного транспорту в державі визначаються Законом України "Про автомобільний транспорт". Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані з діяльністю у сфері автомобільного транспорту, до якої відносяться і таксомоторні перевезення. Тобто, цей закон є базовим нормативно-правовим актом, що регулює питання організації та здійснення таксомоторних перевезень в Україні.

     На превеликий жаль, положення цього закону в частині, що стосується таксомоторних перевезень не визначають або в достатній мірі не конкретизують багатьох питань, які стосуються організації таксомоторних перевезень на місцях, що на думку фахівців транспортної галузі, разом з недосконалими системами ліцензування і контролю у цій сфері, призвело до тінізації ринку таксомоторних послуг в державі.

     На даний час згідно положень чинних законів України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та "Про автомобільний транспорт" для впровадження господарської діяльності з внутрішніх перевезень пасажирів та їх багажу на таксі, суб'єкту господарської діяльності необхідно отримати ліцензію на цей вид діяльності та ліцензійні картки на кожен автомобіль-таксі. Однак, відповідно до цього Закону внутрішні перевезення в межах населеного пункту ліцензуванню не підлягають і під дію ліцензійних умов не підпадають і взагалі ніяким чином чинним законодавством не регулюються, що негативно відображається на якості та безпечності послуг. Таких перевізників в м. Києві більше 80 %, а здійснених перевезень більше 95 % від загальної кількості. Таким чином, для здійснення перевезень пасажирів на таксі та автомобілями на замовлення достатньо лише зареєструватися в якості фізичної особи-підприємця або створити юридичну особу.

     Для усунення прогалини законодавства та з метою поширення ліцензування на всі внутрішні перевезення в державі, в тому числі в межах населених пунктів, на даний час підготовлено Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо упорядкування внутрішніх перевезень)» № 5530 від 18.01.2010 р. Цей законопроект з 18.01.2010 р. знаходиться на розгляді Верховної Ради України і коли він буде прийнятий невідомо. Однак, даний законопроект є доцільним і ймовірно буде прийнятий найближчим часом і відповідно всі види внутрішніх перевезень автомобільним транспортом на території України підлягатимуть ліцензуванню та підпадатимуть під дію ліцензійних умов.

       Відповідно до постанови КМУ від 14.11.2000 р. №1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" органом ліцензування послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті - урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті.

     Згідно положень ст.ст. 3 та 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензія на перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, що видається органами Міністерства транспорту та зв'язку України є єдиним документом дозвільного характеру на цей вид господарської діяльності та дійсна на всій території України. Згідно діючого законодавства така ліцензія надається на необмежений термін.

     На даний час поширеною є практика отримання перевізниками одночасно декількох ліцензій, а саме надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі та надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення. Наявність одночасно двох ліцезій дозволяє перевізнику користуватися перевагами кожного виду перевезень уникаючи контролю чи обмежень в своїй діяльності, а також за бажанням обладнувати автомобіль таксі необхідним обладнанням.

     На сьогодні, перевізників, які здійснюють таксомоторні перевезення в м. Києві, можливо умовно поділити на дві групи:

     нелегальні перевізники – користувачі та власники легкових автомобілів, які працюють без ліцензій та не зареєстровані в якості фізичних осіб-пі дприємці в чи не є найманими працівниками - близько 80 %; 

     легальні перевізники, які зареєстровані в якості суб’єктів господарювання - близько 20 %. Серед легальних перевізників близько 90 % отримали ліцензії на відповідний вид діяльності.

     Найбільш поширеним способом господарювання є набуття статусу фізичної особи-підприємця, що надає право користуватись всіма перевагами статусу «самозанятого перевізника» згідно Закону України «Про автомобільний транспорт». В зв’язку з простотою створення, спрощеною системою оподаткування та звітності, повною підприємницькою самостійністю особи, цей спосіб господарювання набуває все більшого поширення і має значні переваги перед автопарками, які на даний час з умовою про обов’язкове використання таксометрів як РРО позбавлені можливості конкурувати на ринку та не є привабливими для інвестування коштів та створення додаткових робочих місць. При існуючих тенденціях у найближчому майбутньому самозайняті перевізники будуть здійснювати більше 80% всіх перевезень на таксі. Крім того, ставши фізичною особою-підприємцем перевізник має право здійснювати свою діяльність на свій території України, а податки сплачувати за місцем державної реєстрації. Саме тому, в м. Києві переважна більшість самозайнятих перевізників не зареєстровані в м. Києві і відповідно не сплачують податків до місцевого бюджету.

      На сьогодні, згідно ст. ст. 3 та 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензія, що видається органами Міністерства транспорту та зв'язку України, дозволяє перевізникам таксі здійснювати перевезення будь-де на території України і не реєструватись в органах місцевого самоврядування чи державного управління.

     На даний час і в найближчому майбутньому основною організуючою силою самозайнятих перевізників в їх підприємницькій діяльності є і будуть інформаційно-диспетчерські служби. На даний час діяльність інформаційно-диспетчерських служб нічим не врегульована та не обмежена, не потребує будь-яких дозволів чи ліцензій. Інформаційно-диспетчерські служби надають різноманітні послуги від реклами та пошуку пасажирів до юридичного супроводу діяльності перевізників. Саме інформаційно-диспетчерські служби на даний час в основному визначають кількість перевізників, цінову політику, рівень якості послуг і при цьому вони не несуть жодної відповідальності за перевезення перед пасажиром чи перевізником. На даний час для врегулювання діяльності інформаційно-диспетчерських служб підготовлено Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування господарської діяльності з надання транспортно-експедиторських та інформаційно-диспетчерських і автостанційних послуг» № 4215 від 17.03.2009 р. Однак, цей законопроект має певні недоліки і в запропонованій редакції прийнято напевне не буде.

     Оскільки, підприємницька діяльність інформаційно-диспетчерські служби не обмежена по території, то наявність новітніх технологій дозволяє надавати їм послуги перевізникам м. Києва будучи зареєстрованими, маючи персонал та обладнання поза межами м. Києва і навіть в іншій країні. Саме тому, в 2009 р. значно зросла кількість інформаційно-диспетчерських служб з інших регіонів, які надають послуги перевізникам в м. Києві, однак звітність подають та сплачують податки за місцем державної реєстрації.

     На даний час основною проблемою таксі в місті Києві є відсутність належного контролю за діяльністю перевізників та інформаційно-диспетчерських служб, відсутні ефективні інструменти виявлення осіб, які порушують чинне законодавство і механізмів притягнення їх до відповідальності і припинення їх незаконної діяльності. Органи державного управління на автомобільному транспорті в зв’язку з браком співробітників та не пріоритетності напрямку не можуть організувати належний нагляд за сферою, не можуть скоординувати свої дії з іншими органами.

     На жаль, у зв'язку з вищезазначеним та відсутністю мір впливу до порушників міська влада не має повної інформації щодо перевізників таксі та їх рухомого складу, що працюють на території м. Києва. Місцева влада не може встановлювати будь-які обмеження в діяльності     перевізників     чи     інформаційно-диспетчерських     служб.     Всі     обмеження (ліцензування, квотування та інше) можуть бути встановлені лише законами України, а прийняття відповідних законів чи змін до них процес тривалий.

     Однак відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ» у зв’язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, мають право встановлювати правила транспортного обслуговування, в тому числі і для таксі. До сфери транспортного обслуговування також відноситься діяльність інформаційно-диспетчерських служб відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 18.02.1997 р. № 176 „Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту".

     Таким чином Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація прийнявши необхідні рішення має право зобов’язати перевізників та інформаційно-диспетчерські служби повідомляти місцеві органи про свою діяльність на території міста та надавати різну інформацію. Це надасть можливість міській владі ефективніше організувати контроль за перевезеннями та захистом прав споживачів у сфері таксі, протидіяти співробітництву інформаційно-диспетчерських служб з нелегальними перевізниками, надасть необхідну інформацію про стан ринку таксі, кількість перевізників та автомобілів, тарифну політику, склад послуг, пасажиропотоки та іншу інформацію, яку в подальшому можливо буде використати при визначенні майбутнього формату послуг таксі і встановлення необхідної та достатньої кількості таксі. Надання такої інформації не є обмеженням в діяльності господарюючих суб’єктів.

     Лише при наявності достатньої інформації про ринок таксі можливо розробити та впровадити ефективні заходи впливу на нього та продуктивно протидіяти нелегальним перевізникам. Громадські організації, профспілки, та більшість легальних перевізників столиці підтримують ідею обліку діяльності інформаційно-диспетчерські служби та перевізників, як інструменту боротьби з нелегальними перевізниками.

     На даний час початкових змін по упорядкуванню сфери таксі в місті Києві можливо досягти вже просто прийнявши рішення Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації з даного питання. Значних змін в діяльності таксі та інформаційно-диспетчерських служб можна досягти внісши необхідні зміни до постанови Кабінету міністрів України від 18.02.1997 р. № 176 „Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту", встановивши вимоги стосовно реєстрації (акредитації) перевізників та інформаційно-диспетчерських служб в органах місцевої влади та самоврядування, а також додаткові вимоги, наприклад обов’язкове використання професійного радіозв’язку чи сертифікованого зв’язку, який дозволений до використання на території держави, та інше. Також ці вимоги можливо передбачити для перевізників внісши зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт». Дані зміни будуть доцільними та підтримані в зв’язку з підготовкою до фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року.

     Однак, цих заходів не буде достатньо якщо значно не зменшити кількість нелегальних перевізників, а цього можливо досягти лише налагодивши постійну роботу з обліку та проведення перевірок за перевізниками та інформаційно-диспетчерськими службами з боку органів місцевої влади, підрозділів ДАІ, податкової служби, служб захисту прав споживачів, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та зацікавлених громадських організацій. Лише зменшивши кількість нелегальних перевізників на половину можна досягти того, що їх частка в загальній кількості перевезень не буде перевищувати 20-30%, що значно підвищить рентабельність легальних перевізників та сприятиме оновленню їх автопарку, засобів звязку, якості та безпеці надання послуг. При ефективній боротьбі з нелегальними перевізниками за 6-8 місяців можливо досягти зменшення кількості автомобілів, що задіяні в перевезеннях на таксі приблизно в двічі.
 
     3. Основні проблеми та напрями удосконалення таксомоторних перевезень в м. Києві

     Головними причинами існування багатьох проблем в сфері таксомоторного бізнесу є відсутність повного та прозорого нормативно-правового регулювання багатьох питань з організації таксомоторних перевезень та функціонування перевізників таксі і вихід з-під державного (та будь якого іншого) контролю цього сектору пасажирських перевезень. Досвід зарубіжних країн свідчить, що для вирішення аналогічних проблем розробляються та впроваджуються комплексні цільові програми розвитку на середньо та довгострокову перспективу.

     Уряд Москви у 1995 р. прийняв постанову «Про впорядкування використання легкових автомобілів, які здійснюють таксомоторні перевезення в м. Москві», мотивованою різким погіршенням обслуговування населення легковим таксі. Постановою були затверджені «Правила користування легковим таксі в м. Москві», а у березні 2009 р. постанову «Про затвердження Правил перевезення пасажирів і багажа автомобільним транспортом та наземним електричним транспортом».

     В 1997 р. у Польщі введено в дію закон "Про умови здійснення місцевого дорожнього перевезення осіб", яким передбачена видача дозволів на перевезення легковим таксі (на засіб пересування і на територію надання послуг), а також визначення ліміту (квоти) на кількість дозволів та оснащення всіх таксомоторів функціонуючими пристроями для видачі пасажирам чеків. У випадку порушення перевізником обов'язкових при наданні послуг положень місцевого права або положень закону, він може бути позбавлений дозволу на перевезення.
В 2001 р. Адміністрацією Санкт-Петербурга була затверджена міська комплексна програма "Відродження таксі Санкт-Петербурга". В цьому місті склалась аналогічна київській ситуація на ринку таксомоторних послуг. При потребі міста в 4,5 - 5 тис. автомобілів-таксі таксомоторні перевезення здійснювали близько 15 тис. автомобілів-таксі.

     Сучасний стан організації перевезень легковими таксі в Києві з урахуванням зарубіжного досвіду вказує на доцільність розробки і реалізації програми розвитку таксомоторних перевезень у м. Києві до 2013 року, як складової частини Концепції «Державної цільової економічної програми розвитку автомобільного транспорту на 2010— 2014 роки» та «Транспортної стратегії України на період до 2020 року».
Основні цілі програми:

•    створення в столиці сучасного і прозорого ринку таксомоторних послуг та розвиток ринку таксомоторних перевезень як якісного, безпечного та доступного для населення виду міського пасажирського транспорту;
•    покращання рівня якості і безпеки таксомоторних послуг;
•    врегулювання законодавчої та нормативної бази щодо діяльності всіх учасників ринку;
•    удосконалення та постійне виконання системи контролю за діяльністю у сфері перевезення пасажирів та їх багажу на таксі та автомобілями на замовлення;
•    впровадження системи навчання водіїв та диспетчерів таксі;
•    створення умов, які сприятимуть оновленню та модернізації міського парку легкових таксі;
•    збільшення податкових надходжень до місцевого бюджету ;
•    покращання екологічної ситуації в місті;
•    усунення криміногенної обстановки на таксомоторному транспорті;
•    покращання зовнішнього вигляду столиці за рахунок впровадження однакового зовнішнього оформлення легкових таксі та автомобілів на замовлення згідно внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт».
 
     4.    Доцільність створення мережі стоянок таксі в м. Києві

     Сучасні вимоги до якості таксомоторних перевезень вимагають створення загальноміської мережі стоянок таксі, визначення порядку їх утримання та експлуатування. Відсутність розвиненої інфраструктури таксі незадовільно впливає на забезпечення безпеки руху на вулицях міста, знижує пропускну спроможність вулично-шляхової мережі, якість та ефективність надання послуг перевізниками (само зайнятими перевізниками) таксі, тощо.

     Метою створення мережі стоянок таксі є виділення необхідних площ (територій) для паркування автомобілів таксі з метою очікування пасажирів, забезпечення безпечної посадки та висадки пасажирів. Стоянки таксі мають бути розміщенні в місцях найбільшої концентрації ділової та соціальної активності населення (аеропорт, залізничні вокзали, автовокзали, транспортні розв'язки, ринки, готелі, виставкові центри, гіпер та мега маркети).

     Опираючись на досвід Європейських країн, пропонується створення стоянок таксі двох типів.

    1)    Стаціонарні стоянки легкових таксі, які розташовані в стратегічних пасажиро-генеруючих та пасажиро-поглинаючих центрах міста. Для таких стоянок виділяється територія (майданчик) поза проїжджою частиною вулиць. Стоянка має бути оснащена інформаційними покажчиками згідно вимогам державного стандарту, обладнана засобами зв'язку і позначена відповідними дорожніми знаками та розміткою. Стоянки призначенні для очікування, посадки та висадки пасажирів. Стаціонарна стоянка таксі передбачає наявність технічного паспорту стоянки. Технічний паспорт стоянки містить: адресу стоянки таксі (схему розташування стоянки таксі), підпорядкованість стоянки таксі, ємність стоянки (кількість машино-місць), режим роботи (цілодобово, години роботи), оснащення стоянки таксі засобами зв'язку з інформаційно-диспетчерською/кими службою/бами. Наявність технічного паспорту обов'язкове тільки для стаціонарних стоянок.

     2)    Притротуарні стоянки таксі розміщуються на проїжджій частині вулиць, уздовж тротуарів, позначається відповідними дорожніми знаками і розміткою для визначеної кількості машино-місць. Притротуарні стоянки таксі розміщуються в місцях, де немає можливості виділення території для облаштування відокремленої стоянки таксі. Створення притротуарних стоянок також має позитивно вплинути на якість надання послуг та впорядкування дорожнього руху. Для облаштування такої    стоянки достатньо визначити місце та обладнати відповідними дорожніми знаками та дорожньою розміткою.

Розміщення стоянок не повинне створювати перешкод для руху і парковки інших видів транспорту. Схема розташування стоянок таксі узгоджується з Управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві. Подальший розвиток притотуарних стоянок таксі також може передбачати поетапне обладнання стаціонарними засобами зв'язку з інформаційно-диспетчерськими службами. Досвід інших європейських країн свідчать про доцільність створення мережі стоянок в м. Києві. Введення в дію мережі стоянок таксі значно покращить якість надання послуг даного виду діяльності, посилить контроль за виконанням правил перевезень пасажирів та їх багажу на таксі в м. Києві.

     5.    Стратегічні (пріоритетні) напрями розвитку таксомоторних перевезень в м. Києві

     1) Формування дієвої нормативно-правової бази, згідно якої державні органи та органи місцевого самоврядування мали б змогу ефективно організовувати перевезення пасажирів та їх багажу на таксі та автомобілями на замовлення на своїх територіях, та забезпечити добросовісну конкуренцію на ринку таксомоторних послуг між усіма його учасниками – перевізники, самозайняті перевізники та інформаційно-диспетчерські служби таксі;

     2)    Організаційно-управлінські заходи, які передбачали б створення дійової системи і механізмів контролю за діяльністю таксомоторного транспорту та інформаційно-диспетчерських служб таксі;

     3)    Реалізація перевізниками своїх інвестиційних проектів оновлення та модернізації парку легкових таксі, забезпечення населення супровідними послугами, вдосконалення технології транспортних процесів.

Реалізація заходів програми передбачається на період до 2013 р. в три етапи.

     Перший етап (І-ІІ квартал 2010 p.) передбачає проведення маркетингових досліджень ринку таксомоторних перевезень у м. Києві, вивчення передового досвіду організації таксомоторних перевезень в столицях європейських країн, які дозволять оцінити поточний стан ринку таксомоторних послуг в м. Києві та його очікуваний розвиток на найближчій рік ( 2010 p.), та середньострокову перспективу (до 2013р.), посилення контролю за нелегальними перевізниками шляхом спільних дій Департаменту ДАІ МВС України (ДАІ) та Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (ГАТІ), визначення кількості отриманих ліцензій на діяльність таксі та перевезення пасажирів на замовлення, перевірка з боку ГАТІ та ДАІ відповідності обладнання перевізниками автомобілів таксі, згідно отриманої ліцензії та ліцензійних карток до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», впровадження єдиного стандарту стосовно розмірів та вигляду (кольори) композицій, які повинні бути нанесені на дверцятах автомобіля таксі з обох боків, введення стандарту на обладнання автомобілів які здійснюють діяльність перевезення пасажирів на замовлення по договору з інформаційно-диспетчерською службою таксі (обов’язкове обладнання автомобіля ліхтарем з телефонами та назвою ІДС). Розробка міністерствами та відомствами за участю учасників ринку таксі системи навчання та підвищення кваліфікації водіїв та диспетчерів таксі шляхом створення програми та розробки методики отримання останніми знань щодо відповідності кваліфікаційного рівна підготовки для надання правових, якісних та безпечних таксомоторних послуг з обов’язковим включенням до програми вивчення мінімального для надання послуги рівня знання іноземної мови. Підготовка нормативної бази щодо визначення професії «водій таксі» та внесення її до Класифікатора професій України.

     Другий етап (ІІІ-ІV квартал 2010р. – І-ІІ квартал 2011р.)- це формулювання стратегічного бачення розвитку сектору таксомоторних послуг, врегулювання діючого законодавства щодо діяльності всіх учасників ринку таксомоторних перевезень в м. Києві внесенням змін у відповідні законодавчі та нормативні акти, зміна Законодавства щодо надання інспекторам ДАІ частини необхідних повноважень від інспекторів ГАТІ для здійснення у повному обсязі контролю за нелегальними перевізниками та правомірного встановлення факту нелегального перевезення пасажира, розробка системи спільних та узгоджених дій між державними контролюючими органами, органами місцевого самоврядування, ДАІ та ГАТІ щодо контролю та притягненні до відповідальності порушників законодавства у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та їх вантажу на таксі та автомобілями на замовлення, посилення контролю за діяльністю та реєстрація (акредитація) інформаційно-диспетчерських служб таксі (ІДС) в органах місцевого самоврядування, визначення цілей та перспективних завдань, досягнення яких дозволить повністю задовольнити потреби населення Києва у послугах таксомоторних перевезень європейського рівня.

     Внесення зміни у відповідні законодавчі акти, що при умові створення повноцінного таксомоторного автотранспортного підприємства на спрощеній системі оподаткування непотрібно використовувати таксометри автомобілів таксі як реєстратори розрахункових операцій.

     Впровадження системи навчання та підвищення кваліфікації водіїв та диспетчерів таксі шляхом створення на базі департаментів Міністерства транспорту та зв’язку та сертифікованих навчальних центрів курсів водіїв та диспетчерів таксі з отриманням свідоцтва встановленого зразка.
 
     Державне та місцеве мотивоване впровадження системи сертифікації підприємств перевізників та інформаційно-диспетчерських служб таксі відповідно міжнародному стандарту якості ISO 9001.

     Співпраця з Київською міською державною адміністрацією (КМДА) щодо розробки плану організації, впровадження та обладнання стоянок таксі в м. Києві шляхом фінансування з міського бюджету та залученням коштів інвесторів. Розробка та впровадження прозорої системи користування стоянками таксі та економічно обґрунтованої системи оплати за користуванням стоянками таксі перевізниками та самозайнятими перевізниками.
Третій (останній) етап (ІІІ-ІV квартал 2011р. - 2013р.)- створення КМДА спільно з учасниками ринку таксо перевезень міста системи інформування населення м. Києва та гостей столиці щодо правил та тарифів з надання послуг з перевезення пасажирів на таксі та автомобілями на замовлення, системи агітації користування послугами легального перевезення.

     Загально визнано, що на сьогодні, таксомоторні перевезення є важливою ланкою в логістичному ланцюзі, що забезпечує транспортну мобільність населення в цілому, а не є доповненням до інших видів транспорту. Як свідчать результати дослідження, проведеного Інститутом економіки транспорту Норвегії щодо регулювання ринку послуг таксомоторів в Європі, ефективні правила, що визначають допуск суб'єктів підприємницької діяльності до здійснення господарської діяльності з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, є гарантією якості послуг та безпеки таких перевезень.

     Слід визнати, що представники державних і місцевих органів управління мають недостатній досвід в організації та регулюванні таксомоторних перевезень, особливо за умов присутності на цьому ринку послуг великої кількості приватних таксомоторів. Необхідно як скоріше заповнити цю прогалину і надати можливість фахівцям відповідних структурних підрозділів органів місцевого самоврядування ознайомитися з досвідом організації таксомоторних перевезень та їх регулювання в країнах Західної Європи та спільно з учасниками ринку та їх профільними громадськими організаціями створити прозору та конкурентну сферу послуг таксомоторних перевезень м. Києва, а можливо і всієї України.

     Серед найбільш важливих проблем, які потребують свого вирішення, слід виділити наступні:

>    удосконалення законодавчої бази;
>    розробка   та    впровадження    сучасних   організаційних,    фінансово-економічних   і управлінських механізмів;
>    впровадження    науково-обґрунтованих    методик ліцензування діяльності учасників ринку та методик тарифікації послуг;
>    підвищення безпеки і якості наданих послуг;
>    організація підготовки кваліфікованих водіїв та диспетчерів таксі;
>    організація постійного державного контролю.

     Безперечно за останні 19 років економічних реформ на автомобільному транспорті відбулися глобальні зміни в цій галузі.

     Приватизація таксомоторної галузі, що відбулася на початку 90-х років, мала цілий ряд наслідків як позитивного, так і негативного характеру. При цьому динаміка перевезень таксомоторів слідувала за загальним розвитком макроекономічної ситуації в країні. З урахуванням ситуації, що склалась на таксомоторному ринку держави, виникають об'єктивні умови використання в керівництві галуззю передових управлінських рішень, що добре зарекомендували себе в країнах Західної Європи та досвіду ефективних менеджерів транспортної галузі України.

     Для забезпечення нормального функціонування та стабільного розвитку ринку таксомоторних послуг в м. Києві, як і в державі в цілому, необхідно здійснити наступні заходи:

     5.1.    В області державного регулювання:
—    створення дієвої нормативно-правової бази, впровадження ефективних організаційних, фінансово-економічних і управлінських механізмів згідно діяльності всіх учасників ринку таксомоторних перевезень;
—    стимулювання надходжень приватних інвестицій в розвиток таксі з боку місцевих органів управління шляхом створення стабільних і привабливих умов для роботи на цьому ринку;
—    забезпечити допуск суб'єктів підприємницької діяльності до здійснення перевезення
пасажирів та їх багажу на таксі та автомобілями на замовлення через ефективні системи
ліцензування діяльності та економічно обґрунтованої тарифікації послуг цього виду
господарської діяльності.

     5.2.    В області безпеки та екології:
—    контроль єдиного державного стандарту щодо автомобілів таксі та розробка єдиного державного стандарту щодо автомобілів на замовлення;
—    забезпечення пріоритету в розвитку таксомоторного транспорту, виступаючого як альтернатива особистого транспорту, як необхідна умова зниження транспортного завантаження магістралей.

     5.3.    В області науки, освіти і професійної підготовки:
—    створення логістичних центрів з проблем таксомоторних перевезень в ринкових умовах;
—    забезпечення підготовки кадрів управлінського персоналу для роботи в таксомоторних підприємствах у провідних вузах Києва, зокрема через укладення цільових персональних контрактів із студентами;
—    розробка спеціалізованої єдиної для всіх регіонів України програми підготовки водіїв та диспетчерів таксі та автомобілів на замовлення;
—    формування єдиного інформаційного банку даних про функціонування ринку таксі в м. Києві та України в цілому.

     Сьогодні необхідно зрозуміти, що без вирішення проблем, які існують на ринку таксомоторних перевезень, неможливо вирішити інші соціально-економічні завдання, які визначені планом підготовки України до проведення чемпіонату ЕВРО-2012 по футболу та входження України до єдиного європейського транспортного комплексу. А це можливо лише при об'єднанні зусиль органів влади, бізнесу, громадських і професійних об'єднань.

     6. Програма поетапного відродження таксомоторних перевезень в м. Києві до 2013 року.

     6.2.     Основні завдання програми.

     1)    Створити робочу групу при міській державній адміністрації за участю представників Міської державної адміністрації, виконавчого органу Київради Головного управління транспорту, Міністерства транспорту та зв’язку, Державного комітету регуляторної політики та підприємництва, Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України, територіальних відділень Департаменту ДАІ МВС України, територіальних відділень Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, Федерації роботодавців України, профільних міських та всеукраїнських громадських організацій учасників ринку перевезень пасажирів та їх багажу на таксі та автомобілями на замовлення.

     2)    Визначити особливості ринку послуг таксомоторних перевезень у столиці нашої держави – місті Києві.

     3)    З'ясувати основні параметри ринку:

•    Види послуг;
•    Якість та безпека послуг;
•    Різновид учасників таксомоторних перевезень;
•    Характеристика парку автомобілів таксі та автомобілів на замовлення.

     4)    Визначити розмір ринку.

     5)    Визначити рівень конкуренції (різновид учасників ринку, основні гравці та ін.)
 
     6)    Виявити основні тенденції і оцінити перспективи розвитку українського ринку послуг таксі.

     7)    Охарактеризувати основні проблеми ринку таксі.

     8)    Спланувати поетапне вирішення проблемних питань та врегулювання діяльності та взаємовідносин між учасниками ринку.

     9)    Визначити та підготувати для розгляду та  прийняття  зміни до законодавчих та нормативних актів щодо вирішення проблемних питань галузі.

     10)    Своєчасне виконання етапів програми та звітування до керівного та контролюючого органу.

     11)    Аналіз та перевірка виконання кожного з завдань програми та створення статистики зміни та розвитку таксомоторної галузі з моменту початку виконання програми.

     6.3.    Джерела інформації:

     Аналіз та виконання програми проводитимуться з допомогою та використанням інформації, наданої органами центральної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
     Попередній аналіз проводився на основі аналізу вторинних даних:
•    Інформація органів виконавчої влади та учасників ринку послуг України;
•    Аналіз преси;
•    Аналіз програми створення муніципального таксі у м. Києві 2005 року;
•    Публікації інтернет-порталів;
•    Аналіз інформації з сайтів учасників ринку таксі;
•    Аналіз прайс-листів учасників ринку таксомоторних перевезень.

     6.4.    Механізми реалізації програми.

     Реалізація заходів Програми здійснюється учасниками ринку та їх громадськими організаціями при дієвій підтримці органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

 Робоча група при необхідності в реалізації програмних заходів має можливість додатково залучати представників підприємств, організацій, установ та вищих навчальних закладів, які своїми товарами, послугами та знаннями сприятимуть суттєвому прискоренню та якості виконання завдань програми.

     6.5.    Управління реалізацією програми і контроль за її виконанням.

     Загальний контроль за своєчасною та повною реалізацією заходів Програми здійснює виконавчий орган Київської міської державної адміністрації Головне управління транспорту.

     Управління реалізацією Програми та контроль за її виконання здійснює Відділ з питань підготовки транспортно-дорожньої галузі та сфери інформатизації до проведення Євро-2012 при Міністерстві транспорту та зв’язку України.

     6.6.    Оцінка ефективності реалізації програми.

     Основним критерієм оцінки ефективності реалізації Програми є створення цивілізованого ринку таксомоторних послуг і розвиток таксі, як ефективного, безпечного та доступного для населення виду міського пасажирського транспорту загального користування європейського рівня.

     6.7.    Об'єктивними чинниками оцінки можуть служити:

•    Радикальне поліпшення якості надання таксомоторів послуг населенню;
•    Поліпшення зовнішнього іміджу м. Києва за рахунок впровадження єдиної зовнішньої
атрибутики легкових таксі та автомобілів на замовлення та облаштування міських мереж
стоянок легкових таксі єдиного зразка;
•    Збільшення податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів;
•    Підвищення безпеки діяльності водіїв легкових таксі;
•    Зниження криміногенної обстановки на таксомоторному транспорті;
•    Поліпшення екологічної обстановки в місті.

     6.8.     Висновки

     Найголовнішою передумовою організації сучасного і цивілізованого ринку таксомоторних послуг є необхідність створення дієвої нормативно-правової бази, яка б враховувала сучасні особливості таксомоторних перевезень в Україні та забезпечувала рівні умови конкуренції на ринку послуг.

     Сьогодні законодавчо неврегульований механізм (порядок) організації таксомоторних перевезень на місцях - спрощений і прозорий порядок допуску перевізників різних форм власності до здійснення таксомоторних перевезень.

     Присутність на ринку таксомоторних послуг великої кількості нелегальних перевізників свідчить про низький рівень ліцензування, а в більшій своїй частині неефективності контролю, які проводяться у сфері таксомоторних перевезень органами Мінтрансзв'язку України, Державтоінспекції та іншими.

     В сфері таксомоторних перевезень не впроваджена єдина методика економічно обґрунтованих тарифів, внаслідок чого перевізники застосовують різні ставки за проїзд, часто завищуючи чи занижуючи тарифи. А невідповідність тарифної політики якості та безпеці послуг в свою чергу зумовлює недобросовісну конкуренцію з спекуляцією та демпінгом як наслідок.

     Відсутнє єдине зовнішнє оформлення таксі та автомобілів на замовлення в частині екіпіровки та дизайну. Не визначені найбільш прийнятні марки автомобілів для виконання таксомоторних перевезень та кінцевого терміна їх експлуатації. Масова присутність застарілих легкових автомобілів нелегальних перевізників в аеропортах, на вокзалах і біля готелів створює негативний імідж для столиці та інших міст держави.

     Відсутня система спеціальної підготовки та атестації водіїв таксі та диспетчерів служб, внаслідок чого культура таксомоторного сервісу і професійність водіїв досить часто низька, а ризик дорожньо-транспортних пригод підвищений через малу кількість водіїв-професіоналів.

     В місцях найбільшої концентрації ділової та соціальної активності населення (аеропорт, залізничні вокзали, автовокзали, готелі, транспортні розв'язки, торгові центри тощо) відсутні стоянки таксі, а територія цих місць корумпована за участю органів влади та має доступ тільки вузькому колу перевізників, що не дає мешканцям та гостям столиці можливості постійно реалізовувати принцип найму таксі - "у визначеному місці та у визначений час". Автомобілі-таксі здійснюють стоянку на зупинках наземного транспорту загального користування і тротуарах, що створює незручності іншим учасникам дорожнього руху і пасажирам та призводить до дорожньо-транспортних пригод.

     З року в рік загострюється проблема падіння пропускної спроможності вулично-шляхової мережі, яка збільшує витрати часу населення на транспортне пересування містами і створює вкрай незадовільну екологічну ситуацію щодо забруднення повітряного басейну шкідливими викидами та надмірним шумом. Збільшується потреба у використанні дорожнього простору внаслідок збільшення кількості приватних автомобілів.

     Сьогодні на 1000 мешканців та гостей столиці приходиться 5 таксомотора. Для порівняння в Берліні цей показник складає - 2, Гамбурзі -2.4, Мюнхені і Франкфурті - 2,6.

     Тому, на сьогодні дуже актуальним є питання щодо доцільності такої кількості автомобілів-таксі та необхідності обґрунтованого, на сам перед законодавчого та ринкового квотування їх кількості залежно від співвідношення «легальність-якість» та «попит-пропозиція».

     З урахуванням ситуації, що склалась на таксомоторному ринку Києва і держави в цілому, виникають об'єктивні умови використання в керівництві галуззю передових управлінських рішень, що добре зарекомендували себе в країнах Західної Європи, а саме:
 
•    організація на місцях ефективного контролю за виконанням перевізниками (водіями) таксі вимог законодавства про автомобільний транспорт та ліцензійних умов;
•    стимулювання притоку приватних інвестицій в розвиток таксомоторної галузі;
•    створення відповідної інфраструктури;
•    забезпечення    підготовки    кадрів    управлінського    персоналу    для    роботи    в таксомоторних підприємствах у відповідних вищих навчальних закладах;
•    розробка спеціалізованої єдиної для всіх регіонів України програми підготовки водіїв таксі та диспетчерів інформаційно-диспетчерських служб.

     Програма   підготовлена   робочою   групою   за   участі   членів   двох   громадських організацій.
Склад робочої групи:

Голова Робочої групи
Президент громадської організації
«Асоціація інформаційних диспетчерів
а водіїв служб таксі»  
 Головченко О.В.
Віце-президент
громадської організації
«Асоціація інформаційних диспетчерів
а водіїв служб таксі»  
 Савіцкас С.В.
Голова ревізійної комісії
громадської організації
«Таксисти Києва»  
Король С.О.
Член
громадської організації
«Таксисти Києва»    
Корнієнко В.А.
 
Обсуждение в теме  Программа таксомоторной отрасли на нашем форуме

Administrator, 06-03-2010, hits: 12043












 
< Пред.   След. >
 
! Все права защищены. Цитирование, копирование материалов или их частей без текстовой ссылки на Портал Таксопорт (для печатных изданий) или гиперрсылки на taxoport.com (для интернет-ресурсов) запрещено. Примечание: точка зрения администрации может не совпадать с мнением авторов публикаций.
Rambler's Top100 пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ.пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ