Главная
 RSS Taxoport пїЅпїЅ Facebook Taxoport пїЅ Twitter Taxoport пїЅ VK 

Последние 20 ответов в таких темах форума:

Вход (кроме форума)






Забыли пароль?
Вы не зарегистрированы. Регистрация

Витяги з Цивільного Кодексу України Версия для печати Отправить на e-mail
   Параграф 5. Найм (оренда) транспортного засобу 

Стаття 798. Предмет договору найму

1. Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути
повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні
транспортні засоби тощо.

2. Договором найму транспортного засобу може бути
встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його
обслуговує.

3. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем
наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального
використання транспортного засобу.

Стаття 799. Форма договору найму транспортного засобу

1. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій
формі.

2. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної
особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 800. Діяльність наймача транспортного засобу

1. Наймач самостійно здійснює використання транспортного
засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця
укладати від свого імені договори перевезення, а також інші
договори відповідно до призначення транспортного засобу.

Стаття 801. Витрати, пов'язані з використанням транспортного
засобу

1. Наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у
належному технічному стані.

2. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в
тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Стаття 802. Страхування транспортного засобу

1. Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

2. Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка
може бути завдана іншій особі у зв'язку з використанням
транспортного засобу, встановлюється законом.

Стаття 803. Правові наслідки пошкодження транспортного засобу

1. Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку
із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не
доведе, що це сталося не з його вини.

Стаття 804. Правові наслідки завдання шкоди іншій особі у
зв'язку з використанням транспортного засобу

1. Наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій
особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, відповідно
до глави 82 цього Кодексу.

Стаття 805. Особливості найму транспортного засобу з
екіпажем, який його обслуговує

1. Управління та технічна експлуатація транспортного засобу,
переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не
припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання
екіпажу несе наймодавець.

2. Екіпаж транспортного засобу зобов'язаний відмовитися від
виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам
договору найму, умовам використання транспортного засобу, а також
якщо вони можуть бути небезпечними для екіпажу, транспортного
засобу, прав інших осіб.

3. Законом можуть встановлюватися також інші особливості
договору найму транспортного засобу з екіпажем.

Параграф 6. Лізинг

Стаття 806. Договір лізингу

1. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає
або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у
користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і
було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем
(прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у
продавця (постачальника) відповідно до встановлених
лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на
певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

2. До договору лізингу застосовуються загальні положення про
найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим
параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні
положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки,
якщо інше не встановлено законом.

3. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються
законом.

Стаття 807. Предмет договору лізингу

1. Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ,
визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до
законодавства до основних фондів.

2. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки
та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.

Стаття 808. Відповідальність продавця (постачальника)
предмета договору лізингу

1. Якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір
продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений
лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність
перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості,
комплектності, справності предмета договору лізингу, його
доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та
запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника)
предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець
(постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем
солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу
(поставки) предмета договору лізингу.

2. Ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу
здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між
лізингоодержувачем та продавцем (постачальником).

Стаття 809. Ризик випадкового знищення або випадкового
пошкодження предмета договору лізингу

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження
предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не
встановлено договором або законом.

2. Якщо лізингодавець або продавець (постачальник)
прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу
або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору
лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового
пошкодження несе сторона, яка прострочила.
     Стаття 243. Комерційне представництво 

1. Комерційним представником є особа, яка постійно та
самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними
договорів у сфері підприємницької діяльності.

2. Комерційне представництво одночасно кількох сторін
правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках,
встановлених законом.

3. Повноваження комерційного представника можуть бути
підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він
представляє, або довіреністю.

4. Особливості комерційного представництва в окремих сферах
підприємницької діяльності встановлюються законом.
 Глава 77 
СПІЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Параграф 1. Загальні положення про спільну діяльність

Стаття 1130. Договір про спільну діяльність

1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники)
зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для
досягнення певної мети, що не суперечить законові.

2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання
вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів
учасників.

Стаття 1131. Форма та умови договору про спільну діяльність

1. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій
формі.

2. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі
координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних
справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна,
покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах
спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін,
якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної
діяльності.

Параграф 2. Просте товариство

Стаття 1132. Договір простого товариства

1. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть
зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою
одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Стаття 1133. Вклади учасників

1. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у
спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти,
інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також
ділова репутація та ділові зв'язки.

2. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше
не випливає із договору простого товариства або фактичних
обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за
погодженням між учасниками.

Стаття 1134. Спільне майно учасників

1. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві
власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності
продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є
спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено
договором простого товариства або законом.

Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах
інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх
учасників і є їхнім спільним майном.

2. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників
може бути доручено ними одному з учасників.

3. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх
спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що
встановлюється за рішенням суду.

4. Обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та
порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих
обов'язків, встановлюються договором простого товариства.

Стаття 1135. Ведення спільних справ учасників

1. Під час ведення спільних справ кожний учасник має право
діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства
не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками
або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину
потрібна згода всіх учасників.

2. У відносинах із третіми особами повноваження учасника
вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується
довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором
простого товариства.

3. У відносинах із третіми особами учасники не можуть
посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо
ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони
доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або
могла знати про наявність таких обмежень.

4. Учасник, який вчинив від імені всіх учасників правочин,
щодо якого його право на ведення спільних справ учасників було
обмежене, або вчинив в інтересах усіх учасників правочин від свого
імені, може вимагати відшкодування здійснених ним за свій рахунок
витрат, якщо вчинення цього правочину було необхідним в інтересах
усіх учасників. Учасники, яким внаслідок таких правочинів було
завдано збитків, мають право вимагати їх відшкодування.

5. Рішення щодо спільних справ учасників приймаються
учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором
простого товариства.

Стаття 1136. Право учасника на інформацію

1. Кожний учасник договору простого товариства має право
ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних справ
учасників. Відмова від цього права або його обмеження, в тому
числі за погодженням учасників, є нікчемною.

Стаття 1137. Спільні витрати та збитки учасників

1. Порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із
спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між
ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе
витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне
майно.

Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у
відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

Стаття 1138. Відповідальність учасників за спільними
зобов'язаннями

1. Якщо договір простого товариства не пов'язаний із
здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, кожний
учасник відповідає за спільними договірними зобов'язаннями усім
своїм майном пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. За
спільними зобов'язаннями, що виникли не з договору, учасники
відповідають солідарно.

2. Якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням
його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають
солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав
їх виникнення.

Стаття 1139. Розподіл прибутку

1. Прибуток, одержаний учасниками договору простого
товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється
пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше
не встановлено договором простого товариства або іншою
домовленістю учасників.

Умова про позбавлення або відмову учасника від права на
частину прибутку є нікчемною.

Стаття 1140. Виділ частки учасника на вимогу його кредитора

1. Кредитор учасника договору простого товариства має право
пред'явити вимогу про виділ частки учасника у спільному майні
відповідно до положень цього Кодексу.

Стаття 1141. Припинення договору простого товариства

1. Договір простого товариства припиняється у разі:

1) визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім,
обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між
учасниками не передбачено збереження договору щодо інших
учасників;

2) оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між
учасниками не передбачено збереження договору щодо інших
учасників;

3) смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної
особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю
між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших
учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої
юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками);

4) відмови учасника від подальшої участі у договорі простого
товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників,
якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження
договору щодо інших учасників;

5) спливу строку договору простого товариства;

6) виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо
домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору
щодо інших учасників;

7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли
досягнення мети товариства стало неможливим.

2. У разі припинення договору простого товариства речі,
передані у спільне володіння та (або) користування учасників,
повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше
не передбачено домовленістю сторін.

Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних
прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку,
встановленому цим Кодексом.

Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену
індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору
простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому
цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і
кредиторів.

3. З моменту припинення договору простого товариства його
учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними
спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб.

Стаття 1142. Відмова учасника від подальшої участі в договорі
простого товариства та розірвання договору

1. Учасник може зробити заяву про відмову від подальшої
участі у безстроковому договорі простого товариства не пізніш як
за три місяці до виходу з договору.

Умова про обмеження права на відмову від безстрокового
договору простого товариства є нікчемною.

2. Учасник договору простого товариства, укладеного на
визначений строк, або договору, у якому досягнення мети визначено
як скасувальна умова, має право вимагати розірвання договору у
відносинах з іншими учасниками через поважну причину з
відшкодуванням іншим учасникам реальних збитків, завданих
розірванням договору.

Стаття 1143. Відповідальність учасника, щодо якого договір
простого товариства припинений

1. Якщо договір простого товариства не був припинений за
заявою учасника про відмову від подальшої у ньому участі або у
разі розірвання договору на вимогу одного з учасників, учасник,
участь якого в договорі припинилася, відповідає перед третіми
особами за спільними зобов'язаннями, які виникли в період його
участі в договорі простого товариства як учасника договору.

Administrator, 03-10-2009, hits: 7447












 
< Пред.   След. >
 
! Все права защищены. Цитирование, копирование материалов или их частей без текстовой ссылки на Портал Таксопорт (для печатных изданий) или гиперрсылки на taxoport.com (для интернет-ресурсов) запрещено. Примечание: точка зрения администрации может не совпадать с мнением авторов публикаций.
Rambler's Top100 пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ.пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ