Главная
 RSS Taxoport пїЅпїЅ Facebook Taxoport пїЅ Twitter Taxoport пїЅ VK 

Последние 20 ответов в таких темах форума:

Вход (кроме форума)






Забыли пароль?
Вы не зарегистрированы. Регистрация

Закон України "Про внесення змін.. ." від 24.09.2008 (с2) Версия для печати Отправить на e-mail
страница 2

     Від імені  органів  Міністерства  аграрної  політики  України 
розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право начальник Державної
інспекції нагляду за технічним станом машин, обладнанням та якістю
пально-мастильних матеріалів Міністерства аграрної політики
України та його заступники, начальники інспекцій державного
технічного нагляду Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій та їх заступники або уповноважені ними посадові
особи";

44) друге речення статті 251 після слів "технічних приладів"
доповнити словами "та технічних засобів, що мають функції фото- і
кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки,
відеозапису";

45) у статті 254:

доповнити частиною другою такого змісту:

"Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його
оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під
розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної
відповідальності".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою і
викласти в такій редакції:

"Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258
цього Кодексу";

46) у статті 255:

у частині першій:

в абзаці другому пункту 1 слово і цифри "статті 121, 122,
122-1, 122-2, 123, 124, 130, 132" замінити словами і цифрами
"частини третя і шоста статті 121, частини третя і четверта статті
122, стаття 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, частина
четверта статті 127, стаття 130", після слів і цифр "стаття 136
(про порушення на автомобільному транспорті)" доповнити словами і
цифрами "стаття 139, частина четверта статті 140", а після цифр
"186-5 - 188" доповнити цифрами "188-28";

у пункті 3 та в абзаці другому пункту 9 цифри "132"
виключити;

у пункті 11 слово та цифри "(стаття 212-3)" замінити словами
та цифрами "(частина друга статті 127-1, стаття 212-3)";

у частині другій:

у пункті 2 цифри і слова "121-128, частини перша і друга
статті 129, частини перша і друга статті 130, статті 139, 140"
виключити;

у пункті 3 слова і цифри "частини перша і друга статті 131"
виключити;

у пункті 11 слова і цифри "частина перша статті 132"
виключити;

пункт 12 виключити;

47) у статті 256:

у частині першій слова "особу порушника" замінити словами
"особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у
разі її виявлення)", а слова "пояснення порушника" - словами
"пояснення особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності";

у частині другій слова "особою, яка вчинила адміністративне
правопорушення" замінити словами "особою, яка притягається до
адміністративної відповідальності";

у частині третій слова "відмовлення особи, яка вчинила
правопорушення" замінити словами "відмови особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності", а слова "Особа, яка вчинила
правопорушення" - словами "Особа, яка притягається до
адміністративної відповідальності";

у частині четвертій слово "порушникові" замінити словами
"особі, яка притягається до адміністративної відповідальності";

48) у статті 258:

у частині першій слова і цифри "частинами третьою, четвертою
і п'ятою статті 133-1" виключити;

частину третю замінити чотирма частинами такого змісту:

"У випадках, передбачених частиною першою цієї статті,
уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення
правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне
правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне
правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне
стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа
зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення
відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є
додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення
складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка
притягається до адміністративної відповідальності.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою
працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що
мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і
кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне
правопорушення не складається, а постанова у справі про
адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка
притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови
у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів,
зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі
спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і
кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки,
відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до
адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня
винесення такої постанови";

49) назву глави 20 викласти в такій редакції:

"Глава 20
ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ
ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ";

50) у статті 260:

частину першу доповнити словами "у тому числі посвідчення
водія, талона про проходження державного технічного огляду,
ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання
транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування
транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд
на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також
щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх
увагу та швидкість реакції";

частину другу після слів "вилучення речей та документів"
доповнити словами "у тому числі посвідчення водія, талона про
проходження державного технічного огляду, ліцензійної картки на
транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу,
відсторонення водіїв від керування транспортними засобами,
річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного,
наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо вживання лікарських
препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції";

доповнити частиною третьою такого змісту:

"Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним
застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про
адміністративні правопорушення, проводиться в порядку,
встановленому законом";

51) останню частину статті 265 виключити;

52) доповнити статтями 265-1, 265-2 та 265-3 такого змісту:

"Стаття 265-1. Тимчасове вилучення посвідчення водія

У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено
порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено
адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування
транспортними засобами, працівник Державної автомобільної
інспекції тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної
сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але
не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає
тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про
тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі
про адміністративне правопорушення.

Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення
посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо
позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо
справа про адміністративне правопорушення не розглянута у
встановлений законом строк, особа має право звернутися за
отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є
обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення
справи про адміністративне правопорушення.

За подання такого звернення та повернення особі тимчасово
вилученого посвідчення водія не може стягуватися плата.

Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається
Кабінетом Міністрів України.

Стаття 265-2. Тимчасове затримання транспортних засобів

У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено
порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і
шостою статті 121, статтями 121-1, 126, частинами першою, другою,
третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього
Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово
затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його
для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо
розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає
дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального
автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться
відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник
Державної автомобільної інспекції зобов'язаний надати особі
можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного
засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і
вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної
дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до
усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду.

Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до
вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше
трьох днів з моменту такого затримання.

Після закінчення триденного строку тимчасового затримання
транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням
тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є
обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення
справи про адміністративне правопорушення.

За подання такого звернення та повернення особі тимчасово
затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.

Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних
засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається
Кабінетом Міністрів України.

Стаття 265-3. Тимчасове вилучення талона про проходження
державного технічного огляду або ліцензійної
картки на транспортний засіб

У разі експлуатації транспортного засобу, що має несправності
гальмової системи, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою,
зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), або не
укомплектований відповідно до призначення чи має інші технічні
несправності, з якими відповідно до встановлених правил
експлуатація їх забороняється, або переобладнаний з порушенням
відповідних правил, норм і стандартів, або є таким, що своєчасно
не пройшов державного технічного огляду, - працівник Державної
автомобільної інспекції тимчасово вилучає талон про проходження
державного технічного огляду.

У разі експлуатації транспортного засобу під час надання
послуг з перевезення пасажирів або вантажів без відміток у
дорожньому листі про проходження щозмінного передрейсового
медичного огляду та перевірку технічного стану транспортного
засобу, без посвідчення водія відповідної категорії, а також
направлення в рейс одного водія при здійсненні пасажирських
перевезень на автобусний маршрут протяжністю понад п'ятсот
кілометрів працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово
вилучає ліцензійну картку на транспортний засіб.

Про тимчасове вилучення талона про проходження державного
технічного огляду або ліцензійної картки на транспортний засіб
складається відповідний акт. Порядок тимчасового вилучення талона
про проходження державного технічного огляду або ліцензійної
картки на транспортний засіб визначається Кабінетом Міністрів
України";

53) статтю 266 викласти в такій редакції:

"Стаття 266. Відсторонення осіб від керування транспортними
засобами, річковими і маломірними суднами та
огляд на стан алкогольного, наркотичного чи
іншого сп'яніння або щодо перебування під
впливом лікарських препаратів, що знижують їх
увагу та швидкість реакції

Особи, які керують транспортними засобами, річковими або
маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони
перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння
або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та
швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими
транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та
оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння
або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що
знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного
чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції,
проводиться з використанням спеціальних технічних засобів
працівником міліції у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на
стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його
увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням
спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його
результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення
огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого
сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів,
що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується
управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи
іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших
закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого
сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів,
що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах
охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення
підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та
складення висновку за результатами огляду проводиться в
присутності працівника міліції. Кожний випадок огляду осіб на стан
алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх
увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я
реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого
сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів,
що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням
вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного,
наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом
лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції,
і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному
Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним
засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим
транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається
уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія)
відповідної категорії та може бути допущена до керування
транспортним засобом, річковим або маломірним судном";

54) у статті 267:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 267. Оскарження заходів забезпечення провадження у
справах про адміністративні правопорушення";

після слів "речей та документів" доповнити словами "у тому
числі посвідчення водія, талона про проходження державного
технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб,
тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв
від керування транспортними засобами, річковими і маломірними
суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого
сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських
препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції";

доповнити частиною другою такого змісту:

"Оскарження чи опротестування заходів забезпечення
провадження у справах про адміністративні правопорушення не
зупиняє їх виконання";

55) у частині другій статті 276 слова і цифри "статтями 128,
129, частинами першою і другою статті 130, статтею 132, частиною
четвертою статті 133" замінити словами і цифрами "127-1 - 129,
частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130";

56) у частині другій статті 283 слово "викладення" замінити
словом "опис";

57) статтю 285 після частини четвертої доповнити новою
частиною такого змісту:

"У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія
постанови уповноваженої посадової особи у справі про
адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її
винесено, на місці вчинення правопорушення".

У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною шостою;

58) статтю 286 виключити;

59) частину другу статті 287 викласти в такій редакції:

"Постанова районного, районного у місті, міського чи
міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного
стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим
Кодексом";

60) у статті 288:

у пунктах 1-3 частини першої слова "рішення якого є
остаточним" замінити словами "у порядку, визначеному Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з
особливостями, встановленими цим Кодексом";

останню частину замінити двома частинами такого змісту:

"Постанову уповноваженого органу (посадової особи) про
накладення адміністративного стягнення може бути скасовано або
змінено за протестом прокурора керівником відповідного органу, а
також незалежно від наявності протесту прокурора - керівником
вищестоящого органу.

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне
правопорушення, звільняється від сплати державного мита";

61) текст статті 290 доповнити словами "протягом десяти днів
з дня винесення постанови";

62) статтю 291 викласти в такій редакції:

"Стаття 291. Набрання постановою адміністративного органу
(посадової особи) у справі про адміністративне
правопорушення законної сили

Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі
про адміністративне правопорушення набирає законної сили після
закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, за
винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого
статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що
стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення";

63) статтю 294 викласти в такій редакції:

"Стаття 294. Набрання постановою судді у справі про
адміністративне правопорушення законної сили та
перегляд постанови

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення
набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної
скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про
застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення
може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної
відповідальності, її законним представником, захисником,
потерпілим, його представником або на неї може бути внесено
протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення
цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала,
якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а
також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до
відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс
постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну
скаргу, протест прокурора разом із справою у відповідний
апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею судової палати
апеляційного суду в кримінальних справах протягом двадцяти днів з
дня надходження справи до суду.

Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового
засідання особу, яка подала скаргу, прокурора, який приніс
протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про
адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до
початку судового засідання.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу,
прокурора, який вніс протест, інших осіб, які беруть участь у
провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не
перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини
неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих
осіб.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної
скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне
застосування норм матеріального права або порушення норм
процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази,
які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання
їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим
судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора
суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без
задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в
межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може
бути посилено.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно
після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше
ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її
розглядав";

64) у другому реченні частини першої статті 303 слова
"зупинення виконання" замінити словами "оскарження чи
опротестування";

65) у частині третій статті 306 цифри і слова "125, частиною
першою статті 127" виключити;

66) у частині третій статті 307 слово "Ощадного" виключити;

67) статтю 308 доповнити частиною другою такого змісту:

"У порядку примусового виконання постанови про стягнення
штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з
правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті
цього Кодексу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на
облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України";

68) у частині першій статті 317 слова і цифру "у пункті 2"
замінити словами і цифрами "у пунктах 2 і 3";

69) у частині першій статті 318 слова "відповідно до частини
п'ятої статті 265 цього Кодексу" виключити;

70) статтю 320 виключити;

71) частину другу статті 321 викласти в такій редакції:

"Після закінчення призначеного строку позбавлення
спеціального права особі, щодо якої застосовано даний захід
адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку
вилучені в неї документи. Вилучене посвідчення водія транспортного
засобу повертається особі, яку було позбавлено права керування
транспортними засобами, після успішного складання нею в Державній
автомобільній інспекції іспитів для отримання права керування";

72) доповнити главою 30-А такого змісту:

"Глава 30-А
ПРОВАДЖЕННЯ ПРО ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВИ
ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ РОБІТ

Стаття 321-1. Виконання постанови про застосування
громадських робіт

Постанова районного, районного у місті, міського чи
міськрайонного суду (судді) про застосування громадських робіт
надсилається на виконання органу Державного департаменту України з
питань виконання покарань не пізніше наступного дня після її
винесення.

Виконання стягнення у вигляді громадських робіт здійснюється
на основі участі порушників у суспільно корисній праці, види якої
визначають органи місцевого самоврядування.

Стаття 321-2. Обчислення строку відбування громадських робіт

Строк стягнення у виді громадських робіт обчислюється в
годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно
корисну працю.

Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на
день, а неповнолітніми - дві години на день.

Стаття 321-3. Обов'язки власника підприємства, установи,
організації або уповноваженого ним органу за
місцем відбування порушником громадських робіт

На власника підприємства, установи, організації або
уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником
громадських робіт покладається:

погодження з органом Державного департаменту України з питань
виконання покарань переліку об'єктів, на яких порушники відбувають
громадські роботи, та видів цих робіт;

контроль за виконанням порушниками визначених для них робіт;

своєчасне повідомлення органів, що відають виконанням даного
виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення;

ведення обліку та інформування органів, що відають виконанням
даного стягнення, про кількість відпрацьованих порушником годин.

Стаття 321-4. Наслідки ухилення особи від відбування
громадських робіт

У разі ухилення порушника від відбування громадських робіт
постановою судді невідбутий строк громадських робіт може бути
замінено адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за
п'ять годин громадських робіт, але не більш як на п'ятнадцять
днів".

3. У Бюджетному кодексі України ( 2542-14 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2001 р., N 37-38, ст. 189):

1) частину першу статті 29 доповнити пунктом 4 такого змісту:

"4) 50 відсотків надходження адміністративних штрафів у сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху, що накладаються
уповноваженими органами (посадовими особами)";

2) частину першу статті 64 доповнити пунктом 6-1 такого
змісту:

"6-1) 50 відсотків надходження адміністративних штрафів у
сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що накладаються
уповноваженими органами (посадовими особами)".

4. У Законі України "Про міліцію" ( 565-12 ) (Відомості
Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 4, ст. 20; Відомості Верховної
Ради України, 2000 р., N 27, ст. 213; 2005 р., N 1, ст. 1, N 10,
ст. 187):

1) статтю 5 доповнити частиною чотирнадцятою такого змісту:

"У приміщеннях і на виділених територіях, де знаходяться
органи і підрозділи міліції, забороняється організація діяльності
суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та виду
господарської діяльності";

2) у пункті 12 частини першої статті 10 слова "здійснювати
реєстрацію та облік автомототранспортних засобів" замінити словами
"здійснювати державну реєстрацію (перереєстрацію) і облік
транспортних засобів та систематизацію відомостей про їх
власників, проводити державний технічний огляд зареєстрованих
транспортних засобів";

3) у пункті 21 частини першої статті 11:

в абзаці першому слово "шляхів" замінити словом "доріг", а
слова "страхового поліса (сертифіката), про укладення договору
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
власників наземних транспортних засобів; проводити технічний огляд
автомототранспорту" замінити словами "поліса обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), а у
випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на
транспортний засіб";

в абзаці другому слова "позбавляти водіїв у передбачених
законодавством випадках права керування транспортними засобами"
замінити словами "тимчасово вилучати посвідчення водія
транспортного засобу, талон про проходження державного технічного
огляду та ліцензійну картку на транспортний засіб";

абзаци третій і п'ятий викласти в такій редакції:

"використовувати передбачені нормативно-правовими актами
технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження,
для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху
( 1306-2001-п ), а у випадках, передбачених законом, тимчасово
затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для
зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається
або забороняється законом";

"вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень
правил утримання та експлуатації автомобільних доріг, вулиць і
залізничних переїздів, у встановленому порядку видавати приписи на
усунення виявлених порушень, обмежувати або забороняти проведення
ремонтно-будівельних робіт та здійснення інших заходів на
автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, якщо при
цьому не додержуються вимоги щодо забезпечення громадської безпеки
і безпеки дорожнього руху та його учасників".

5. Пункт 3 статті 18 Закону України "Про державну охорону
органів державної влади України та посадових осіб" ( 160/98-ВР )
(Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 35, ст. 236;
2005 р., N 5, ст. 116) викласти в такій редакції:

"3) спільно з відповідними підрозділами міліції тимчасово
обмежувати або забороняти під час здійснення охоронних заходів рух
транспортних засобів та пішоходів на вулицях і дорогах під час
проїзду автомобільним транспортом Президента України, Голови
Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, а також глав
іноземних держав, парламентів і урядів, керівників міжнародних
міжурядових організацій та іноземних делегацій, які перебувають в
Україні з офіційним візитом, не допускати громадян на окремі
ділянки місцевості та об'єкти, вимагати від них залишатися на
конкретних місцях або залишити їх".

6. У Законі України "Про дорожній рух" ( 3353-12 ) (Відомості
Верховної Ради України, 1993 р., N 31, ст. 338; 1994 р., N 46,
ст. 414; 1999 р., N 19, ст. 173; 2002 р., N 26, ст. 176, N 29,
ст. 194; 2003 р., N 29, ст. 233; 2004 р., N 6, ст. 38, N 22,
ст. 317; 2005 р., N 1, ст. 1, N 5, ст. 116; 2006 р., N 22,
ст. 184):

1) статтю 3 викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Державне управління у сфері дорожнього руху

Державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки
здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально
уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади,
органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими
органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні покладається
на Державну автомобільну інспекцію (далі - Державтоінспекція
Міністерства внутрішніх справ України), яка входить до системи
органів Міністерства внутрішніх справ України";

2) статтю 4 доповнити абзацами тринадцятим - шістнадцятим
такого змісту:

"визначення порядку здійснення державної реєстрації
(перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, проведення
їх державного технічного огляду;

визначення порядку оформлення і видачі погоджень та дозволів,
надання інших послуг, пов'язаних із забезпеченням безпеки
дорожнього руху, а також визначення розміру плати за оформлення і
видачу таких погоджень та дозволів, надання відповідних послуг;

встановлення правил приймання іспитів із знань Правил
дорожнього руху ( 1306-2001-п ) і навичок керування транспортними
засобами;

встановлення єдиних вимог і затвердження типових навчальних
програм для учасників дорожнього руху, формування належної
дорожньої культури та організація навчання різних груп населення
правил дорожнього руху";

3) в абзаці шістнадцятому статті 9 слова "для виклику
державтоінспекції" замінити словами "для виклику міліції";

4) статтю 10 доповнити абзацом восьмим такого змісту:

"створення за наявності більше п'ятнадцяти одиниць
транспортних засобів, що дислокуються в одному населеному пункті,
автотранспортного підприємства з відокремленою територією та
комплексом відповідних умов, із введенням посад фахівців з безпеки
дорожнього руху, відповідальних за зберігання, технічне
обслуговування та експлуатацію транспортних засобів";

5) в абзаці четвертому частини другої статті 12 слова
"алкогольного чи наркотичного сп'яніння, або у хворобливому стані,
або під впливом ліків, що знижують їх реакцію і увагу" замінити
словами "алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під
впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість
реакції";

6) частину другу статті 13 виключити;

7) в абзаці четвертому частини третьої і частині четвертій
статті 14 слово "органів" замінити словом "підрозділів";

8) статтю 15 викласти в такій редакції:

"Стаття 15. Основні положення щодо допуску до керування
транспортними засобами

Кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку,
не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за
відповідними програмами, може в установленому порядку отримати
право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної
категорії може бути надано:

мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1,
A) - особам, які досягли 16-річного віку;

автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами,
сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які
експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії
B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, -
особам, які досягли 18-річного віку;

автомобілями з причепами або напівпричепами (категорії BE,
C1E, CE), а також призначеними для перевезення великогабаритних,
великовагових і небезпечних вантажів, - особам, які досягли
19-річного віку;

автобусами, трамваями і тролейбусами (категорії D1, D, D1E,
DE, T) - особам, які досягли 21-річного віку.

Перелік медичних протипоказань (захворювань і вад), за
наявності яких особа не може бути допущена до керування
відповідними транспортними засобами, визначається спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
охорони здоров'я.

Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними
засобами відповідної категорії чи типу, зобов'язана пройти
медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до
типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і
практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення
кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом
Міністрів України.

Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв
транспортних засобів здійснюються в акредитованих закладах
незалежно від форми власності та підпорядкування, які за
результатами атестації отримали відповідний атестат. Підготовка,
перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв здійснюються
спеціалістами, які відповідають визначеним кваліфікаційним
вимогам. Перелік вимог до закладів, кваліфікаційні вимоги до
спеціалістів, які здійснюють таку підготовку, визначаються
спільним актом Міністерства внутрішніх справ України, спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
освіти і науки, спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань праці
та соціальної політики.

Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України
створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку,
перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних
засобів, та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог
законодавства у цій сфері. Основною формою державного контролю у
сфері безпеки дорожнього руху за діяльністю закладів незалежно від
форми власності і підпорядкування є державна акредитація закладу
та атестація його викладачів, яка проводиться не рідше одного разу
на п'ять років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Уповноважений орган Міністерства аграрної політики України
створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку,
перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів
та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог
законодавства у цій сфері.

Теоретичний і практичний іспити для отримання права на
керування транспортними засобами відповідної категорії складаються
в підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ
України та в уповноваженому органі Міністерства аграрної політики
України.

Право на керування транспортними засобами відповідної
категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу
з установленим терміном дії і талоном до посвідчення водія
транспортного засобу. На території України відповідно до Конвенції
про дорожній рух ( 995_041 ) діють національні та міжнародні
посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну
дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Забороняється керування транспортними засобами особам, до
яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне
покарання у виді позбавлення права керування транспортними
засобами, протягом строку позбавлення";

9) у статті 16:

в абзаці п'ятому частини другої слова "у хворобливому,
втомленому стані, під впливом лікарських препаратів, що знижують
увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування
транспортним засобом особі, яка перебуває у такому стані" замінити
словами "алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під
впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість
реакції, а також не передавати керування транспортним засобом
особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких
препаратів";

частину четверту виключити;

10) статтю 20 викласти в такій редакції:

"Стаття 20. Навчання різних груп населення Правил дорожнього
руху

Навчання громадян Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п )
здійснюється згідно з типовими навчальними програмами,
підготовленими спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань освіти і науки, погодженими з
Міністерством внутрішніх справ України і спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного
транспорту та затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з
питань освіти і науки забезпечує вивчення Правил дорожнього руху
( 1306-2001-п ) в дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх,
професійно-технічних навчальних закладах, а також підготовку і
перепідготовку педагогічних працівників, діяльність яких пов'язана
з навчанням громадян Правил дорожнього руху ( 1306-2001-п ) та
підготовкою, перепідготовкою і підвищенням кваліфікації водіїв
транспортних засобів.

Розвиток у дітей навичок безпечної поведінки на дорогах
розпочинається в дошкільних навчальних закладах із трирічного
віку. У загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах
може проводитися навчання учнів Правил дорожнього руху
( 1306-2001-п ) за програмами підготовки водіїв категорій A1, A,
B1, B.

Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України,
засоби масової інформації надають допомогу у проведенні
профілактичних заходів і в навчанні різних груп населення Правил
дорожнього руху" ( 1306-2001-п );

11) частину першу статті 22 доповнити словами "(у тому числі
встановлення автоматизованих систем керування дорожнім рухом із
звуковим сигналом)";

12) статтю 25 доповнити частиною другою такого змісту:

"Власники автомобільних доріг надають інформацію про
існування, проектування або будівництво об'єктів дорожнього
сервісу для внесення її до Єдиної автоматизованої системи обліку
об'єктів дорожнього сервісу Державтоінспекції Міністерства
внутрішніх справ України";

13) у статті 26:

частину першу після слів "обмежити рух на основі" доповнити
словами "погодженого з Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх
справ України";

частину третю після слів "місцевого самоврядування і"
доповнити словом "підрозділам";

14) у статті 26-1:

частину першу доповнити реченням такого змісту:
"Супроводження транспортних засобів, у яких пересуваються глави
іноземних держав, парламентів і урядів, керівники міжнародних
міжурядових організацій та іноземних делегацій, які перебувають в
Україні з офіційним візитом, здійснюється з урахуванням принципу
взаємності";

частину другу викласти в такій редакції:

"Безпечний та безперешкодний проїзд транспортних засобів з
особами, зазначеними в частині першій цієї статті, забезпечується
підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ
України, Управління державної охорони України шляхом запровадження
тимчасових обмежень, заборони руху інших учасників дорожнього руху
або його регулювання підрозділами Державтоінспекції Міністерства
внутрішніх справ України. Супроводження таких транспортних засобів
здійснюється спеціальними підрозділами Державтоінспекції
Міністерства внутрішніх справ України з використанням спеціальних
автомобілів або мотоциклів з розпізнавальним пофарбуванням і
написами відповідно до вимог стандартів та увімкненими
спеціальними світловими та в разі потреби звуковими сигнальними
пристроями";

у частині шостій слова "мобільним загоном мотоциклів або
автомобілів" замінити словами "спеціальними підрозділами
Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України";

15) статтю 27 викласти в такій редакції:

"Стаття 27. Організація дорожнього руху на автомобільних
дорогах, вулицях та залізничних переїздах

Організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях
та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних
засобів та автоматизованих систем керування дорожнім рухом
відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і
схем організації дорожнього руху, погоджених із Державтоінспекцією
Міністерства внутрішніх справ України. До вказаних проектів і схем
за приписами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ
України можуть бути внесені зміни та доповнення.

Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими
службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних
дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, -
органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних
дорогах - органом державного управління автомобільними дорогами
загального користування; на залізничних переїздах - відповідними
територіальними органами Державної адміністрації залізничного
транспорту України.

Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення
інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня
безпеки дорожнього руху не допускаються.

У разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у
русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи
Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, дорожніх
і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в
організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо
усунення перешкод.

При виникненні місць концентрації дорожньо-транспортних
пригод усі заходи щодо ліквідації їх причин та умов виконуються
позачергово";

16) статтю 28 викласти в такій редакції:

"Стаття 28. Організація руху велосипедистів, гужового
транспорту та прогону тварин

Рух велосипедистів, гужового транспорту та прогін погоничами
домашніх тварин організовуються з використанням дублюючих шляхів,
узбіч. На автомобільних дорогах державного значення такий рух
обмежується";

17) у статті 29:

частину першу після слів "на відповідність цим вимогам"
доповнити словами "укомплектовані у встановленому порядку";

у частині другій слова "за окремим дозволом" виключити;

18) у статті 30:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 30. Основні вимоги до виробництва і торгівлі
транспортними засобами та їх складовими
частинами, що мають ідентифікаційні номери";

у частині третій слова "автомобілів та автобусів, повинні
мати відповідну ліцензію" замінити словами "механічних
транспортних засобів, повинні мати відповідне свідоцтво про
погодження конструкції механічного транспортного засобу щодо
забезпечення безпеки дорожнього руху";

доповнити частинами четвертою - шостою такого змісту:

"Підприємства, установи, організації та інші суб'єкти
господарювання незалежно від форм власності, які мають право
здійснювати оптову або роздрібну торгівлю та оформлення
відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх
складових частин, що мають ідентифікаційні номери, зобов'язані
вести облік реалізованих транспортних засобів та їх складових
частин, що мають ідентифікаційні номери. Порядок оптової та
роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими
частинами, що мають ідентифікаційні номери, визначається Кабінетом
Міністрів України.
      Облік підприємств,  установ,  організацій  та інших суб'єктів 
господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову
або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на
реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають
ідентифікаційні номери, здійснюється Державтоінспекцією
Міністерства внутрішніх справ України. Державтоінспекція
Міністерства внутрішніх справ України створює та веде реєстр таких
підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів
господарювання.

Облік підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів
господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову
або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на
реалізацію тракторів, самохідних шасі, самохідних
сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин,
сільськогосподарської техніки, інших механізмів та їх складових
частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється
уповноваженим органом Міністерства аграрної політики України.
Уповноважений орган Міністерства аграрної політики України створює
та веде реєстр таких підприємств, установ, організацій та інших
суб'єктів господарювання";

19) статтю 34 викласти в такій редакції:

"Стаття 34. Реєстрація та облік транспортних засобів

Державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні
комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є
підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності,
дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом
транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних
документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в
себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та
передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх
власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для
експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування
транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли
всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та
напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них
транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних
дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів,
мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних
машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших
прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами
Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Для
автоматизованого обліку зареєстрованих транспортних засобів та
відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр,
держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ
України.

Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів Збройних Сил
України, житлово-комунального господарства, а також тих, що не
підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального
користування, здійснюють:

транспортних засобів, які належать військовим частинам,
об'єднанням чи організаціям, що входять до складу Збройних Сил
України, - уповноважений орган Міністерства оборони України;

великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних
транспортних засобів - уповноважений орган спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за
охороною праці;

трамваїв і тролейбусів - уповноважений орган спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
житлово-комунального господарства;

перегонових і спортивних транспортних засобів - уповноважений
орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої
влади з питань спорту;

тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських,
дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської
техніки, інших механізмів - уповноважений орган спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
аграрної політики.

Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку
транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для
ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів
відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються
уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх
на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати)
належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання,
митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення
обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні
документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України,
та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам
стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних
документів та номерних знаків для транспортних засобів
здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на
які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.

Єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у
тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням,
встановлюються державними стандартами України.

Власники транспортних засобів, зареєстрованих у підрозділах
Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть замовити
один додатковий комплект номерних знаків, який виготовляється за
їх індивідуальним замовленням та відповідає вимогам стандартів.

Власникам транспортних засобів або уповноваженим на
використання цих транспортних засобів особам може бути відмовлено
в проведенні реєстрації (перереєстрації) таких транспортних
засобів, коли такі особи мають заборгованість зі сплати штрафних
санкцій за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки
дорожнього руху, - до сплати ними зазначеної заборгованості";

20) статтю 35 викласти в такій редакції:

"Стаття 35. Державний технічний огляд транспортних засобів

Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, а
також причепи (напівпричепи) до них підлягають обов'язковому
державному технічному огляду в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України. Перевірка технічного стану транспортних засобів
проводиться виключно акредитованими в установленому порядку
суб'єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію.

На кожний транспортний засіб, що пройшов державний технічний
огляд і визнаний технічно справним, видається талон про
проходження державного технічного огляду. Закупівлі за державні
кошти бланків таких талонів здійснюються органом, на який
покладено обов'язок щодо їх видачі.

Забороняється експлуатація транспортних засобів, що не
пройшли обов'язкового чергового державного технічного огляду.

Державний технічний огляд транспортних засобів, що призначені
для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального
користування та зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції
Міністерства внутрішніх справ України, здійснюється цими
підрозділами, а перевірка технічного стану цих транспортних
засобів під час проведення державного технічного огляду -
уповноваженими суб'єктами господарювання на підставі дозволу,
виданого Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України
в порядку і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів
України.

Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України
створює та веде реєстр суб'єктів господарювання, уповноважених
здійснювати перевірку технічного стану автомобілів, автобусів,
мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних
машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок та інших
прирівняних до них транспортних засобів, та здійснює державний
контроль за додержанням цими суб'єктами вимог законодавства у цій
сфері.

Державний технічний огляд тракторів, самохідних шасі,
самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і
меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших
механізмів здійснюється уповноваженим органом Міністерства
аграрної політики України.

Уповноважений орган Міністерства аграрної політики України
створює та веде реєстр суб'єктів господарювання, уповноважених
здійснювати перевірку технічного стану тракторів, самохідних шасі,
самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і
меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших
механізмів, та здійснює державний контроль за додержанням цими
суб'єктами вимог законодавства у цій сфері.

Під час проведення державного технічного огляду працівниками
Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України
здійснюється контроль за наявністю полісів обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка")
(крім осіб, які відповідно до закону звільнені від цього виду
обов'язкового страхування), внесенням власниками транспортних
засобів обов'язкових платежів, у тому числі податку з власників
транспортних засобів, сплатою штрафів, за порушенням правил, норм
і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також за
своєчасністю проходження медичного огляду водіями.

Власникам транспортних засобів або уповноваженим на
використання цих транспортних засобів особам може бути відмовлено
в проведенні державного технічного огляду в разі, коли такі особи
мають заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення
правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, до
сплати ними зазначеної заборгованості.

У разі непредставлення транспортного засобу на державний
технічний огляд протягом п'яти і більше років або встановлення
факту його знаходження в розукомплектованому і непридатному для
експлуатації стані, або неможливості знайти його власника
Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України чи
уповноваженим органом Міністерства аграрної політики України
відповідно вживаються заходи щодо вибраковування (списання) та
зняття з державної (відомчої) реєстрації цього транспортного
засобу.

Порядок проведення державного технічного огляду транспортних
засобів, зареєстрованих іншими уповноваженими державними органами,
встановлюється цими уповноваженими органами";

21) статтю 37 викласти в такій редакції:

"Стаття 37. Підстави для заборони експлуатації транспортних
засобів

Забороняється експлуатація незареєстрованих
(неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери
складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних
документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з
номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає
вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не
встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи
забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака
з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також без
талона про проходження державного технічного огляду в установлений
строк чи з талоном, що не належить цьому транспортному засобу, та
у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території
України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів
(страхового сертифіката "Зелена картка").

Експлуатація транспортних засобів також забороняється, а
талон про проходження державного технічного огляду вилучається в
разі:

порушення вимог щодо їх переобладнання;

порушення порядку встановлення і використання спеціальних
світлових і звукових сигнальних пристроїв;

виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам
правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки
дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до
призначення.

З метою недопущення негативного впливу на життя і здоров'я
людей або в разі загрози погіршення екологічної ситуації
експлуатація транспортних засобів може бути в установленому
законодавством порядку обмежена або заборонена в окремій
місцевості, оголошеній зоною надзвичайної екологічної ситуації";

22) у статті 45 слова "Міністерством охорони здоров'я України
і затверджуються відповідним державним органом з безпеки
дорожнього руху" замінити словами "спільним актом спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
охорони здоров'я і Міністерства внутрішніх справ України";

23) у частині першій статті 47 слово "органами" замінити
словом "підрозділами";

24) статтю 52 викласти в такій редакції:

"Стаття 52. Органи, що здійснюють контроль у сфері безпеки
дорожнього руху

Контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється
Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади
та органами місцевого самоврядування, Державтоінспекцією
Міністерства внутрішніх справ України, іншими спеціально
уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а
також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої
влади (відомчий контроль)";

25) доповнити статтею 52-1 такого змісту:

"Стаття 52-1. Повноваження Державтоінспекції Міністерства
внутрішніх справ України у сфері забезпечення
безпеки дорожнього руху

До повноважень Державтоінспекції Міністерства внутрішніх
справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху
належать:

участь у реалізації в межах своїх повноважень державної
політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, підготовка
проектів законів та інших нормативно-правових актів, у тому числі
правил, норм та стандартів, державних і регіональних програм
стосовно забезпечення безпеки дорожнього руху та його учасників;

забезпечення безпеки дорожнього руху, державний контроль, у
тому числі шляхом проведення перевірок, за додержанням
підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм
власності законів, правил і нормативів у цій сфері, здійснення
державної реєстрації та обліку транспортних засобів, приймання
іспитів для отримання права керування транспортними засобами і
видача відповідних документів; проведення державного технічного
огляду транспортних засобів;

організація супроводження і забезпечення безпечного руху
транспортних засобів спеціального призначення;

погодження відповідно до вимог цього Закону, інших
законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт
автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього
сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або
червоних ліній міських вулиць і доріг;

ведення автоматизованого обліку, накопичення, оброблення та
використання відомостей про об'єкти дорожнього сервісу;

погодження проектів конструкцій транспортних засобів у
частині дотримання вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього
руху;

погодження поданих у встановленому порядку пропозицій
стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць
виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього
руху, розміщення у смугах відведення автомобільних доріг або
червоних ліній міських вулиць і доріг рекламоносіїв та інших
споруд, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів
організованого руху громадян і місць їх збору, порядок проведення
спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди
дорожньому руху;

видача в установленому порядку у випадках, передбачених
законом, дозволів на рух транспортних засобів з надгабаритними,
великоваговими вантажами, параметри яких установлені
законодавством;

контроль за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з
перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних,
додержанням законодавства у зазначеній сфері, у тому числі за
забезпеченням організації підготовки водіїв транспортних засобів,
прийманням іспитів з перевірки знань правил перевезення
небезпечних вантажів автомобільним транспортом та видачею
відповідних свідоцтв установленого зразка, розробленням і видачею
в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху
транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних
вантажів;

ведення автоматизованого обліку, накопичення, оброблення та
використання відомостей про транспортні засоби, що підлягають
державній реєстрації, та про їх власників;

здійснення у випадках, передбачених законом, контролю за
внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів;

ведення обліку торговельних організацій,
підприємств-виробників та суб'єктів підприємницької діяльності
всіх форм власності, що реалізують транспортні засоби або номерні
складові частини до них, видача їм у встановленому порядку бланків
довідок-рахунків, актів приймання-передавання транспортних
засобів, а також номерних знаків для разових поїздок;

ведення реєстру суб'єктів господарювання, уповноважених
здійснювати перевірку технічного стану транспортних засобів під
час державного технічного огляду, та здійснення державного
контролю за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері;

забезпечення організації та контролю за підготовкою,
перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних
засобів, обліком суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм
власності, що проводять зазначену діяльність.

Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України також
здійснює контроль за правомірністю експлуатації транспортних
засобів на вулично-дорожній мережі, виконанням установлених
Кабінетом Міністрів України правил паркування транспортних
засобів, а у випадках та порядку, визначених законом, тимчасово
затримує і доставляє транспортний засіб, у тому числі з
використанням спеціальних транспортних засобів (коли розміщення
затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому
руху), на спеціальні майданчики чи стоянки для тимчасового
зберігання, відповідно до закону тимчасово вилучає посвідчення
водія, талон про проходження державного технічного огляду, а також
ліцензійну картку на транспортний засіб";

26) у тексті Закону слова "дорожньо-транспортна подія" в усіх
відмінках і числах замінити словами "дорожньо-транспортна пригода"
у відповідному відмінку і числі.

7. Частину другу статті 16 Закону України "Про бджільництво"
( 1492-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 21,
ст. 157) виключити.

8. У Законі України "Про автомобільний транспорт" ( 2344-14 )
(Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 32, ст. 273):

1) у статті 1:

після абзацу вісімнадцятого доповнити новим абзацом такого
змісту:

"автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа -
суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за
власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці
найманих водіїв".

У зв'язку з цим абзаци дев'ятнадцятий - шістдесят третій
вважати відповідно абзацами двадцятим - шістдесят четвертим;

після абзацу п'ятдесят шостого доповнити новим абзацом такого
змісту:

"сервісна книжка - документ установленого зразка для обліку
проходження технічного огляду транспортних засобів автомобільних
самозайнятих перевізників".

У зв'язку з цим абзаци п'ятдесят сьомий - шістдесят четвертий
вважати відповідно абзацами п'ятдесят восьмим - шістдесят п'ятим;

2) абзац п'ятий частини першої статті 18 викласти в такій
редакції:

"здійснювати організацію та контроль за своєчасним
проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх
санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням";

3) частину третю статті 21 після слів "в межах своїх
повноважень" доповнити словами "за погодженням з відповідним
підрозділом Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ
України";

4) назву та частину першу статті 29 викласти в такій
редакції:

"Стаття 29. Засади діяльності автомобільного перевізника та
автомобільного самозайнятого перевізника, які
здійснюють перевезення пасажирів на договірних
умовах

Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим
перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних
умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства
та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення
пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на
законних підставах";

5) статтю 30 викласти в такій редакції:

"Стаття 30. Основні права та обов'язки автомобільного
перевізника та автомобільного самозайнятого
перевізника, які здійснюють перевезення пасажирів
на договірних умовах

Автомобільний перевізник та автомобільний самозайнятий
перевізник, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних
умовах, мають право:

відміняти рейси своїх транспортних засобів за обставин, які
він не міг передбачити і яким не міг запобігти, повернувши
пасажирам (або замовнику послуг) кошти, сплачені ними за
перевезення;

обмежувати або припиняти перевезення в разі стихійного лиха,
епідемії, епізоотії або іншої надзвичайної ситуації;

відміняти рух транспортних засобів у разі виникнення загрози
життю пасажирів чи безпеці вантажів;

зазначати в багажній квитанції стан багажу, що має зовнішні
пошкодження, або відмовлятися від його перевезення в разі
заперечення пасажира щодо такого зазначення.

Автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів
на договірних умовах, зобов'язаний:

забезпечувати дотримання персоналом вимог законодавства про
автомобільний транспорт;

забезпечувати контроль технічного та санітарного стану
автобусів чи таксі перед початком роботи;

забезпечувати проведення щозмінного передрейсового та
післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів;

забезпечувати водіїв необхідною документацією;

утримувати транспортні засоби в належному технічному та
санітарному стані, забезпечувати їх своєчасне подання для посадки
пасажирів та відправлення;

забезпечувати проїзд пасажирів до зупинки чи місця
призначення за маршрутом без додаткових витрат у разі припинення
поїздки через технічну несправність транспортного засобу.

Автомобільний самозайнятий перевізник, який здійснює
перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний:

утримувати транспортні засоби в належному технічному та
санітарному стані, забезпечувати їх своєчасне подання для посадки
пасажирів та відправлення;

забезпечувати проїзд пасажирів до зупинки чи місця
призначення за маршрутом без додаткових витрат у разі припинення
поїздки через технічну несправність транспортного засобу;

проходити технічний огляд транспортного засобу на станції
технічного обслуговування з обов'язковою відміткою в сервісній
книжці;

щорічно проходити медичний огляд з отриманням довідки
встановленого зразка";

6) частину першу статті 34 після абзацу п'ятого доповнити
новим абзацом такого змісту:

"організувати проведення періодичного навчання водіїв методам
надання першої медичної допомоги потерпілим від
дорожньо-транспортних пригод".

У зв'язку з цим абзаци шостий - дев'ятий вважати відповідно
абзацами сьомим - десятим;

7) статтю 39 після частини сьомої доповнити новою частиною
такого змісту:

"Документи для автомобільного самозайнятого перевізника:

ліцензія, ліцензійна картка, посвідчення водія відповідної
категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна
книжка, медична довідка".

У зв'язку з цим частини восьму - одинадцяту вважати
відповідно частинами дев'ятою - дванадцятою;

8) частину другу статті 45 доповнити абзацом п'ятим такого
змісту:

"передбачають використовувати на маршрутах автобуси,
переобладнані з вантажних транспортних засобів";

9) частину першу статті 46 доповнити абзацами шостим та
сьомим такого змісту:

"довідку про відповідність технічного стану автобусів
претендента умовам перевезень, видану відповідним підрозділом
Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України;

висновок Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ
України про відповідність претендента вимогам нормативно-правових
актів у сфері безпеки дорожнього руху, який складається та
видається в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ
України".

9. У Законі України "Про автомобільні дороги" ( 2862-15 )
(Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 51, ст. 556):

1) пункт 10 статті 11 викласти в такій редакції:

"10) виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць
концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах
і здійснення заходів щодо їх ліквідації";

2) у статті 12:

пункт 10 після слів "обмежувати або забороняти" доповнити
словами "з повідомленням відповідного підрозділу Державтоінспекції
Міністерства внутрішніх справ України";

пункт 12 викласти в такій редакції:

"12) приймати рішення щодо введення відповідних обмежень у
русі, вирубки дерев або інших зелених насаджень у смузі відведення
автомобільної дороги загального користування, якщо це пов'язано із
забезпеченням безпеки дорожнього руху та виконанням робіт з
розширення доріг, а за погодженням з відповідним підрозділом
Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України - рішення
щодо запровадження необхідних заходів із забезпечення безпеки
дорожнього руху відповідно до державних стандартів, норм, правил,
у тому числі шляхом упровадження необхідних технічних засобів
організації дорожнього руху";

доповнити пунктом 14 такого змісту:

"14) приймати за погодженням з відповідним підрозділом
Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України рішення
щодо демонтування технічних засобів та рекламоносіїв, що
встановлені в межах смуги відведення автомобільної дороги з
порушенням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів";

3) частину четверту статті 16 викласти в такій редакції:

"Проїзна частина доріг, штучні споруди (мости і
шляхопроводи), технічні засоби організації дорожнього руху та
зовнішнє освітлення на вулицях і дорогах міст та інших населених
пунктів можуть передаватися безоплатно в державну власність, а
також з державної в комунальну власність за рішенням відповідних
органів місцевого самоврядування та Кабінету Міністрів України";

4) пункт 1 статті 20 доповнити словами "у тому числі
забезпечення їх належного санітарного стану";

5) статтю 37 викласти в такій редакції:

"Стаття 37. Провадження виробничої діяльності на
автомобільних дорогах

Будівництво споруд, об'єктів дорожнього сервісу,
автозаправних станцій, прокладення інженерних мереж та виконання
інших робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг
здійснюються згідно з дозволом органів державного управління
автомобільними дорогами та за попереднім погодженням з
відповідними підрозділами Державтоінспекції Міністерства
внутрішніх справ України в порядку, передбаченому законодавством
України.

Органи державного управління автомобільними дорогами видають
за погодженням з відповідними підрозділами Державтоінспекції
Міністерства внутрішніх справ України на платній основі дозволи на
розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування в межах
смуги відведення автомобільних доріг загального користування
об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, в порядку,
затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Органи державного управління автомобільними дорогами у
30-денний строк приймають рішення про видачу дозволу на
розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування в межах
смуги відведення автомобільних доріг загального користування
об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, або про відмову
у видачі такого дозволу.

Підставою для відмови у видачі та анулювання дозволу можуть
бути:

попереднє визначення даної ділянки дороги для іншого об'єкта
або споруди;

віднесення ділянки дороги до аварійно-небезпечної або місця
чи ділянки концентрації дорожньо-транспортних пригод;

невідповідність місця розташування об'єкта дорожнього сервісу
нормативним вимогам та планам розвитку інфраструктури дорожнього
сервісу;

перспективні плани реконструкції або розширення автомобільної
дороги, що призведе до демонтажу споруд.

Під час реконструкції та ремонту автомобільних доріг
перенесення споруд і комунікацій об'єктів дорожнього сервісу в
межах смуги відведення здійснюється за рахунок їх власника, про що
інформують власника не пізніше ніж за один місяць до початку
проведення робіт.

Усі спори, пов'язані з провадженням виробничої діяльності на
автомобільних дорогах, вирішуються в судовому порядку";

6) частину другу статті 48 після слів "забезпеченням безпеки
дорожнього руху" доповнити словами "відповідно до вимог
нормативно-правових актів".

10. У Законі України "Про перевезення небезпечних вантажів"
( 1644-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 28,
ст. 222):

1) у частині другій статті 8:

абзац четвертий викласти в такій редакції:

"у разі дорожнього перевезення розробити та погодити з
Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України маршрути
і режими перевезення небезпечних вантажів; забезпечити своєчасний
огляд транспортних засобів у підрозділах Державтоінспекції
Міністерства внутрішніх справ України та отримання відповідного
свідоцтва про допуск до перевезення небезпечного вантажу; під час
перевезення не відхилятися від узгодженого маршруту, додержуватися
безпечних умов руху та постійно контролювати стан транспортного
засобу і вантажу";

абзац десятий викласти в такій редакції:

"здійснювати в установленому порядку обов'язкове страхування
відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на
випадок настання негативних наслідків під час перевезення таких
вантажів";

2) в абзаці четвертому статті 14 слова "такі умови
встановлюються" замінити словами "маршрути і режими перевезення
погоджуються з";

3) абзац третій статті 16 викласти в такій редакції:

"контроль за безпекою дорожнього руху під час дорожнього
перевезення небезпечних вантажів, додержанням законодавства у
зазначеній сфері, у тому числі за забезпеченням організації
підготовки водіїв транспортних засобів та уповноважених з питань
безпеки перевезення небезпечних вантажів, прийманням іспитів та
видачею відповідних свідоцтв установленого зразка, розробленням і
видачею в установленому порядку погоджень маршрутів руху
транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних
вантажів".

11. Статтю 5 Закону України "Про порядок ввезення
(пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування
особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться
(пересилаються) громадянами на митну територію України"
( 2681-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1,
ст. 2; 2006 р., N 8, ст. 93) доповнити частиною п'ятою такого
змісту:

"З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів
здійснюється автоматизований обмін інформацією між Державною
митною службою України та Державтоінспекцією Міністерства
внутрішніх справ України про транспортні засоби, що перетинають
державний кордон України, стосовно їх митного оформлення та
державної реєстрації".

12. Пункт 19 частини першої статті 20 Закону України "Про
Державну прикордонну службу України" ( 661-15 ) (Відомості
Верховної Ради України, 2003 р., N 27, ст. 208) викласти в такій
редакції:

"19) здійснювати автоматизований обмін інформацією про
транспортні засоби, що перетнули державний кордон України, з
Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України. Зупиняти
та оглядати в межах прикордонної смуги, контрольованих
прикордонних районів самостійно, а за їх межами - разом з
підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ
України транспортні засоби, а також перевіряти документи, що
посвідчують особу водія та пасажирів, наявність поліса
обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката
"Зелена картка"), а також здійснювати контроль за сплатою сум
накладеного стягнення за адміністративні правопорушення. При цьому
вантаж, який перевозиться транспортними засобами під митним
контролем, підлягає такому оглядові тільки разом з органами
Державної митної служби України".

13. У Законі України "Про обов'язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
засобів" ( 1961-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р.,
N 1, ст. 1):

1) статтю 21 викласти в такій редакції:

"Стаття 21. Забезпечення обов'язковості страхування
цивільно-правової відповідальності

21.1. З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на
території України забороняється експлуатація транспортного засобу
(за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено
коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу)
без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності, чинного на території України, або поліса
(сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової
відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою
організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з
якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого
страхування.

Стосовно транспортних засобів, які не беруть участі в
дорожньому русі, укладення договору страхування є необов'язковим.

Транспортний засіб має відповідати вимогам пункту 1.7
статті 1 цього Закону з моменту прийняття участі в дорожньому
русі. На транспортному засобі його власник зобов'язаний розмістити
спеціальний знак, що надається страховиком при укладенні такого
договору страхування. Порядок розміщення зазначеного знака
встановлюється Уповноваженим органом за поданням МТ СБУ.

Положення цього пункту не поширюється на осіб, які звільнені
від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності
згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону.

21.2. Контроль за наявністю договорів обов'язкового
страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних
транспортних засобів здійснюється:

Державтоінспекцією МВС України під час проведення державного
технічного огляду, реєстрації (перереєстрації) транспортних
засобів, а також при складанні протоколів щодо порушень правил
дорожнього руху ( 1306-2001-п ) та оформленні матеріалів
дорожньо-транспортних пригод;

органами Державної прикордонної служби України під час
перетинання транспортними засобами державного кордону України.

21.3. При використанні транспортного засобу в дорожньому русі
особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс
(сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам
органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

21.4. У разі експлуатації транспортного засобу на території
України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування
цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність,
встановлену законом" ;

2) у назві і тексті статті 53 слово "органів" замінити словом
"підрозділів";

3) у статті 56:

у другому реченні пункту 56.1 слово "Органи" замінити словом
"Підрозділи";

у пункті 56.3 слово "органам" замінити словом "підрозділам".

14. В абзаці п'ятому частини першої статті 7 Закону України
"Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"
( 147/98-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 34,
ст. 228; 2002 р., N 26, ст. 173; 2004 р., N 10, ст. 96; 2006 р.,
N 4, ст. 63) слова "шляхового господарства" замінити словами
"дорожнього господарства, спеціалізовані підприємства з
установлення та експлуатації технічних засобів організації
дорожнього руху разом з майном, яке вони обслуговують".

15. У частині першій статті 21 Закону України "Про систему
інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу
України" ( 229-16 ) (Відомості Верховної Ради України, 2006 р.,
N 47, ст. 464):

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5) здійснення відомчої реєстрації та обліку тракторів,
самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських,
дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської
техніки, інших механізмів, видачі на них номерних знаків та
відповідних реєстраційних документів, ведення автоматизованого
обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних
сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин,
сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизація
відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру,
держателем якого є уповноважений орган Міністерства аграрної
політики України";

у пункті 10 слова "приймання екзаменів та видача посвідчень
трактористів-машиністів у встановленому порядку" замінити словами
"підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації
трактористів-машиністів у встановленому законодавством порядку".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через 30 днів з дня його
опублікування, крім:

підпункту 67 пункту 2 розділу І цього Закону щодо стягнення
подвійного розміру штрафу при примусовому виконанні постанови у
справі про адміністративне правопорушення, який набирає чинності з
1 січня 2009 року;

підпункту 19 пункту 6 розділу І цього Закону щодо державної
реєстрації мопедів, який набирає чинності з 1 січня 2010 року.

2. Кабінету Міністрів України:

у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом
розробити і внести на розгляд Верховної Ради України законопроект
про запровадження нарахування штрафних балів за правопорушення у
сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також здійснити в
установленому порядку заходи щодо матеріально-технічного
забезпечення виконання цього Закону в частині створення
автоматизованої системи реєстрації, обліку та контролю
транспортних засобів, їх власників та адміністративних
правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;

у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом.


Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 24 вересня 2008 року
N 586-VI
 
 

Administrator, 28-09-2008, hits: 9422












 
< Пред.   След. >
 
! Все права защищены. Цитирование, копирование материалов или их частей без текстовой ссылки на Портал Таксопорт (для печатных изданий) или гиперрсылки на taxoport.com (для интернет-ресурсов) запрещено. Примечание: точка зрения администрации может не совпадать с мнением авторов публикаций.
Rambler's Top100 пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ.пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ