Home
 RSS Taxoport пїЅпїЅ Facebook Taxoport пїЅ Twitter Taxoport пїЅ VK 

Latest 20 replies on forum:

Вход (кроме форума)






Lost Password?
No account yet? Register

Закон України "Про автомобільний транспорт" (с1) Print E-mail
Герб України
З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про автомобільний транспорт

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 22, ст.105 )

{ В редакції Закону N3492-IV від 23.02.06, ВВР, 2006, N32, ст.273 }

{ Із змінами, внесеними Законом N 586-VI від 24.09.2008 }


Цей Закон визначає засади організації та діяльності
автомобільного транспорту.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ
АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Глава 1
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ
АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує
задоволення потреб населення та суспільного виробництва у
перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними
засобами;

автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в
рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для
руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення
людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів,
виконання спеціальних робіт;

автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний
засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп,
напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів,
вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі -
транспортний засіб);

автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією
та обладнанням призначений для перевезення вантажів;

автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією
та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю
місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно;

автобус - транспортний засіб, який за своєю конструкцією та
обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю
місць для сидіння більше ніж дев'ять з місцем водія включно;

автостанція - споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок
та під'їздів для прийняття, відправлення, управління рухом
автобусів та обслуговування пасажирів;

автопавільйон - споруда на зупинці для короткочасного
перебування пасажирів;

автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між початковим
та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки
(висадки) пасажирів;

автобусний маршрут міський - автобусний маршрут, який не
виходить за межі території населеного пункту;

автобусний маршрут приміський - автобусний маршрут, який
з'єднує населені пункти і протяжність якого не перевищує 50 км;

автобусний маршрут міжміський - автобусний маршрут, який
з'єднує населені пункти і протяжність якого перевищує 50 км;

автобусний маршрут міжнародний - автобусний маршрут, який
перетинає державний кордон України;

автобусний маршрут загального користування - автобусний
маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення;

автобусний маршрут спеціальних перевезень - автобусний
маршрут, на якому здійснюють регулярні спеціальні пасажирські
перевезення;

автобусний маршрут нерегулярних перевезень - автобусний
маршрут, на якому здійснюють нерегулярні пасажирські перевезення;

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка
здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення
пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа -
суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за
власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці
найманих водіїв; { Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом
N 586-VI від 24.09.2008 }

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними
автомобілями;

вантажна автомобільна станція - комплекс будівель, споруд,
призначених для виконання вантажних, господарських робіт з
вантажами та надання транспортно-експедиційних послуг
перевізникам;

вантажний термінал (автопорт) - комплекс будівель, споруд,
обладнаних навантажувальними засобами, призначених для виконання
вантажних, господарських робіт з вантажами, технічного
обслуговування автомобільних транспортних засобів, надання
транспортно-експедиційних та інших послуг перевізникам;

великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з
вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого
перевищує встановлені на території України допустиму максимальну
масу чи осьове навантаження;

великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з
вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів
якого перевищує встановлені на території України допустимі
параметри;

внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між
населеними пунктами, розташованими на території однієї держави;

водій - особа, яка керує транспортним засобом і має
відповідне посвідчення встановленого зразка;

графік руху - відомості про час і послідовність виконання
рейсу;

Договірні Сторони - держави, суб'єкти міжнародних
правовідносин, що беруть участь у процесі міжнародних
автомобільних перевезень, визначені законодавством;

дозвіл на здійснення міжнародних перевезень автомобільним
транспортом - документ, що видається уповноваженими органами
Договірних Сторін міжнародним автомобільним перевізникам для
в'їзду, транзитного проїзду через територію Договірних Сторін, а
також здійснення інших видів перевезень, передбачених
законодавством;

дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування - документ, який надає право на здійснення
перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального
користування;

дозвіл узгодження умов та режимів перевезень - додатковий
дозвіл, що видається уповноваженими органами на проїзд
великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу;

дорожній лист - документ установленого зразка для визначення
та обліку роботи транспортного засобу;

замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа,
яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та
вантажів;

зупинка - спеціально обладнаний пункт для очікування автобуса
та посадки і висадки пасажирів;

колісний транспортний засіб - транспортний засіб, призначений
для руху безрейковими дорогами, який використовується для
перевезення людей і (або) вантажів, а також перевезення і приводу
під час руху чи на місці встановленого на ньому обладнання чи
механізмів для виконання спеціальних робочих функцій, допущений до
участі в дорожньому русі;

ліцензійна картка транспортного засобу - документ, який
містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу;

міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення
пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином
державного кордону;

міжнародні човникові (маятникові) перевезення - перевезення,
що передбачають прямі та зворотні поїздки груп пасажирів з певного
місця відправлення до певного місця призначення;

напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду
центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного
завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує
передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший
транспортний засіб, що виконує функції тягача;

небезпечний вантаж - речовини, матеріали, вироби, відходи
виробничої та іншої діяльності і тара з-під них, які внаслідок
притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть
під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження
технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти
матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до
загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за
міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана
Верховною Радою України, або за результатами випробувань, залежно
від ступеня їх впливу на довкілля або людину, віднесено до одного
з класів небезпечних речовин;

нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів
автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням
письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут
руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму
оплати послуги, або перевезення за власний кошт;

оборотний рейс - рух автобуса від початкової до кінцевої
зупинки маршруту і у зворотному напрямку до початкової зупинки;

параметри комфортності автобуса - конструктивні параметри
автобуса, які визначають для пасажира комфортність поїздки;

пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими
автомобілями або автобусами;

паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту,
розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та
відпочинку водіїв тощо;

паспорт стоянки таксі - документ, який містить інформацію про
засоби облаштування стоянки, інформаційне забезпечення пасажирів,
власника стоянки, схеми руху та правила надання послуг;

перевезення пасажирів у звичайному режимі руху - перевезення
пасажирів автобусами на маршруті загального користування з
дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху;

перевезення пасажирів в експресному режимі руху - перевезення
пасажирів автобусами на маршруті загального користування, на якому
є звичайний режим руху, з дотриманням зупинок, кількість яких за
розкладом руху не перевищує 25% кількості зупинок при звичайному
режимі руху;

перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі -
перевезення пасажирів на міському чи приміському автобусному
маршруті загального користування за розкладом руху, в якому
визначається час відправлення автобусів з початкового та кінцевого
пунктів маршруту з висадкою і посадкою пасажирів чи громадян на
їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях, де це не
заборонено правилами дорожнього руху;

перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення -
перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення,
замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового
договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування,
у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін
її виконання та інші положення за домовленістю сторін;

послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення
пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах
із замовником послуги за плату;

причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії,
пристосований для буксирування автомобілем;

регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на
автобусному маршруті загального користування за умовами,
визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому
порядку органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у
разі міжнародних перевезень;

регулярні спеціальні пасажирські перевезення - перевезення
певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів,
студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному
маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим
в установленому порядку замовником транспортних послуг або
уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних
перевезень;

рейс - рух транспортного засобу від початкового до кінцевого
пункту маршруту;

розклад руху - сукупність графіків руху автобусів за
маршрутом;

сервісна книжка - документ установленого зразка для обліку
проходження технічного огляду транспортних засобів автомобільних
самозайнятих перевізників; { Статтю 1 доповнено абзацом згідно із
Законом N 586-VI від 24.09.2008 }

стоянка таксі - місце для зупинки таксі та посадки пасажирів,
визначене відповідними дорожніми знаками;

таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним
ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху
автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та
червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового
скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у
шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого
боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та
їхнього багажу в індивідуальному порядку;

таксометр - прилад, призначений для інформування пасажирів
про вартість поїздки та реєстрації параметрів роботи
автомобіля-таксі, визначених законодавством;

транспортно-експедиторські послуги - послуги, пов'язані з
підготовкою та відправленням вантажів, організацією та
забезпеченням перевезень, контролем за проходженням і одержанням
вантажів, проведенням взаєморозрахунків;

транспортний засіб загального призначення - транспортний
засіб, не обладнаний спеціальним устаткуванням і призначений для
перевезення пасажирів або вантажів (автобус, легковий автомобіль,
вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою
відкритого або закритого типу);

транспортний засіб спеціалізованого призначення -
транспортний засіб, який призначений для перевезення певних
категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей,
інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна,
сідельний тягач, фургон, швидка медична допомога, автомобіль
інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне
обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими
і звуковими сигнальними пристроями тощо);

транспортний засіб спеціального призначення - транспортний
засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для
аварійного ремонту, автокран, пожежний, автобетономішалка, вишка
розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття
та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний,
автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для
пересувних телевізійних і звукових станцій тощо);

уповноважені органи Договірних Сторін - державні органи
Договірних Сторін, визначені законодавством для виконання його
положень у галузі міжнародних автомобільних перевезень.

Стаття 2. Законодавство про автомобільний транспорт

Законодавство про автомобільний транспорт складається із
цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про
дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших
нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Завданнями законодавства з питань перевезень пасажирів та
вантажів автомобільним транспортом є:

визначення основних правових та організаційних основ
державного регулювання у сфері перевезень пасажирів та вантажів
автомобільним транспортом;

установлення вимог до перевізників, водіїв та транспортних
засобів щодо забезпечення безпеки перевезень та екологічної
безпеки;

визначення системи державного контролю, прав, обов'язків та
відповідальності державних органів виконавчої влади та
перевізників за порушення міжнародних договорів та законодавства
України.

Стаття 3. Сфера дії цього Закону

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками,
замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та
органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками
транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та
фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які
забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку
перевезень.

Стаття 4. Використання земель автомобільним транспортом

Автомобільний транспорт використовує землі транспорту та інші
землі відповідно до земельного законодавства.

Глава 2
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ
АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Стаття 5. Завдання та функції державного регулювання та
контролю діяльності автомобільного транспорту

Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері
автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й
ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових
транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного
транспорту спрямовані на:

забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого
самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств,
установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб - суб'єктів
господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм
власності;

забезпечення якісного та безпечного функціонування
автомобільного транспорту;

розвиток та удосконалення нормативної бази діяльності
автомобільного транспорту;

визначення загальних засад стратегічного розвитку, системи
управління, реформування та регулювання автомобільного транспорту;

визначення пріоритетних напрямів розвитку та шляхів
оптимізації діяльності автомобільного транспорту;

захист прав споживачів під час їх транспортного
обслуговування;

захист національного ринку транспортних послуг та суб'єктів
господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері
автомобільного транспорту;

створення рівних умов для роботи всіх суб'єктів
господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері
автомобільного транспорту, обмеження монополізму та розвиток
конкуренції;

забезпечення зайнятості населення, підготовки спеціалістів і
робочих кадрів, охорони праці;

раціональне використання енергетичних та матеріальних
ресурсів;

охорону довкілля від шкідливого впливу автомобільного
транспорту, проведення науково-технічної роботи, досліджень та
розвиток системи статистики.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного
транспорту реалізується шляхом проведення центральними та
місцевими органами виконавчої влади, державними органами
управління автомобільним транспортом, органами місцевого
самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та
соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації
на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного
транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах
і транспортних засобах.

Стаття 6. Система органів державного регулювання та контролю

Верховна Рада України визначає основні напрями державної
політики у сфері автомобільного транспорту, законодавчі основи її
реалізації.

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного
транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх
повноважень.

Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного
транспорту забезпечує проведення державної політики на
автомобільному транспорті через урядові органи державного
управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних
автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і
органи місцевого самоврядування.

Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади
з питань автомобільного транспорту, видані в межах його
компетенції, обов'язкові до виконання на території України.

У складі центрального органу виконавчої влади з питань
автомобільного транспорту функціонують:

урядовий орган державного управління з питань регулювання
діяльності автомобільного транспорту;

урядовий орган державного управління з питань контролю на
автомобільному транспорті.

Урядовий орган державного управління з питань регулювання
діяльності автомобільного транспорту забезпечує:

підготовку пропозицій щодо вдосконалення законодавства про
автомобільний транспорт;

участь у здійсненні стандартизації та сертифікації в
установленому порядку;

формування пропозицій щодо тарифної політики;

формування мережі автобусних маршрутів загального
користування в міжнародному сполученні;

формування мережі та проведення конкурсу на міжміських та
приміських автобусних маршрутах загального користування, які
виходять за межі області;

захист прав споживачів послуг автомобільного транспорту
відповідно до законодавства;

організацію наукового забезпечення щодо основних напрямів
розвитку автомобільного транспорту, ефективної і безпечної його
діяльності, визначення соціальних стандартів якості його роботи та
їх реалізації.

Урядовий орган державного управління з питань контролю на
автомобільному транспорті здійснює:

державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання,
які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог
законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів
законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію
перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання,
які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту,
безпеки автомобільних перевезень;

державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними
автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і
договорів про міжнародне автомобільне сполучення;

видачу відповідно до законодавства ліцензій на право
провадження господарської діяльності щодо надання послуг з
перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та
контроль ліцензійних умов;

державний контроль за недопущенням надання послуг з
перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які
не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на
транспортні засоби, що при цьому використовуються, який
здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях
посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях
навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні
адміністрації формують у приміському та міжміському сполученні
мережу автобусних маршрутів загального користування, які не
виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області,
та здійснюють контроль за виконанням транспортного законодавства
на відповідній території згідно з повноваженнями, визначеними
законами України.

Органи місцевого самоврядування формують мережу міських
автобусних маршрутів загального користування і здійснюють контроль
за виконанням транспортного законодавства на відповідній території
згідно з повноваженнями, визначеними законами України.

Служба міжнародних автомобільних перевезень здійснює у
пунктах пропуску через державний кордон України та у пунктах
видачі дозволів автомобільним перевізникам України контроль за
дотриманням ними законодавства України, що стосується виконання
міжнародних автомобільних перевезень.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби
українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні
перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється
шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Планові перевірки здійснюються не частіше одного разу на рік.
Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до
початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це
автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки здійснюються лише на підставі
надходження в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення
автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний
транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право
здійснення державного контролю, з метою перевірки поданих фактів
та виконання припису про порушення цього законодавства.

Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові
перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог
законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки
пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху.

При проведенні позапланових і рейдових перевірок
автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну
проведення перевірки не інформується.

Посадова особа, яка здійснює державний контроль, має право на
безоплатний проїзд під час проведення перевірки транспортних
засобів перевізників у межах, визначених у її посвідченні.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному
транспорті визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 7. Організація пасажирських перевезень органами
виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування

Організація пасажирських перевезень покладається:

на міжнародних та міжміських і приміських автобусних
маршрутах загального користування, які виходять за межі території
області (міжобласні маршрути), - на урядовий орган державного
управління на автомобільному транспорті;

на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального
користування, які не виходять за межі території області
(внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної
Республіки Крим чи обласні держадміністрації;

на міських автобусних маршрутах загального користування - на
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного
населеного пункту.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
зобов'язані:

забезпечувати формування автобусної маршрутної мережі
загального користування й мережі таксомоторних стоянок та
розробляти перспективи їх розвитку;

організовувати утримання в належному стані проїзної частини
автомобільних доріг та під'їздів (на міських автобусних маршрутах
загального користування) і в разі завдання матеріальних збитків
автомобільному перевізнику, що обслуговує автобусний маршрут
загального користування, унаслідок неналежного утримання проїзної
частини автомобільної дороги чи під'їзду компенсувати йому збитки;

забезпечувати облаштування необхідною інфраструктурою
автобусних маршрутів загального користування, а саме -
автопавільйонами, інформаційним забезпеченням пасажирів і
підтримувати її в належному технічному та санітарному стані;

забезпечувати розроблення паспортів автобусних маршрутів
загального користування з визначенням необхідної кількості
автобусів, їх пасажиромісткості, класу, технічних та екологічних
показників, розкладу руху. Порядок розроблення та затвердження
паспорта маршруту визначає центральний орган виконавчої влади з
питань автомобільного транспорту;

проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних
маршрутах загального користування;

забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах
загального користування із автомобільним перевізником - переможцем
конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах
загального користування, які не виходять за межі території області
(внутрішньообласні маршрути), чи надання дозволу на приміських та
міжміських автобусних маршрутах загального користування, які
виходять за межі території області (міжобласні маршрути), та
забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору чи дозволу;

забезпечувати безпечне і якісне обслуговування пасажирів на
автобусних маршрутах загального користування;

забезпечувати компенсацію втрат автомобільному перевізнику
внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів та регулювання
тарифів.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування
мають право:

достроково розірвати договір з автомобільним перевізником чи
позбавити його дозволу в разі порушення ним умов договору чи
дозволу і призначити для роботи на автобусному маршруті загального
користування (групі маршрутів) автомобільного перевізника, який за
результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі їх відмови -
призначати до проведення конкурсу автомобільного перевізника один
раз на термін не більше ніж три місяці;

у разі припинення автомобільним перевізником перевезення
пасажирів на автобусному маршруті загального користування
призначати перевізника, який за результатами конкурсу зайняв
наступне місце, а в разі їх відмови - призначати до проведення
конкурсу автомобільного перевізника один раз на термін не більше
ніж три місяці;

у разі відкриття автобусного маршруту, який не має паспорта,
призначати один раз тимчасового автомобільного перевізника на
термін до трьох місяців, після чого за результатами функціонування
маршруту приймати рішення щодо доцільності відкриття маршруту та
проведення конкурсу;

укладати договір із автомобільним перевізником (на таксі) на
право користування облаштованими таксомоторними стоянками та
послугами диспетчерських станцій, якщо таксомоторні стоянки та
диспетчерські станції є власністю органів виконавчої влади та
органів місцевого самоврядування.

Стаття 8. Стандартизація і оцінка відповідності на
автомобільному транспорті

Стандартизація на автомобільному транспорті забезпечує:

реалізацію єдиної науково-технічної політики з питань
створення, експлуатації, ремонту, технічного обслуговування та
утилізації транспортних засобів;

підвищення надійності, комфортності та безпечності
транспортних засобів, якості робіт та послуг відповідно до
розвитку науки і техніки, потреб населення і народного
господарства;

захист інтересів споживачів і держави у питаннях безпеки
перевезень для життя, здоров'я людей та майна осіб, охорони
довкілля;

економію всіх видів ресурсів, поліпшення техніко-економічних
показників діяльності;

безпеку об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і
техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

Сертифікацію транспортних засобів, робіт, послуг на
автомобільному транспорті здійснюють з метою:

запобігання використанню транспортних засобів, надання робіт,
послуг, небезпечних для життя, здоров'я людей та довкілля;

сприяння споживачам у свідомому виборі транспортних засобів,
робіт, послуг;

створення умов для участі суб'єктів господарювання в
міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві.

Стаття 9. Особливості ліцензування на автомобільному
транспорті

Ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на
визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень
пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів
обслуговування споживачів.

Завданням ліцензування на автомобільному транспорті є:

сприяння становленню сучасного ринку послуг, розвитку
автомобільного транспорту та стимулювання впровадження нових видів
послуг;

підвищення ефективності використання транспортних засобів;

створення конкурентного середовища;

захист прав споживачів та ринку послуг від небезпечних
перевезень;

забезпечення соціальних стандартів транспортного
обслуговування;

забезпечення використання сертифікованих і дозволених для
використання транспортних засобів;

забезпечення доступності послуг та підвищення якості
транспортного обслуговування;

забезпечення допуску автомобільних перевізників до
перевезення пасажирів транспортними засобами на комерційній основі
шляхом їх попередньої перевірки на відповідність вимогам
ліцензійних умов.

Підтвердження відповідності перевізника вимогам ліцензійних
умов здійснюється органом ліцензування шляхом перевірки
перевізника за місцем його розташування або надання перевізником
органу ліцензування сертифіката відповідності послуг з перевезення
пасажирів автобусами ліцензійним умовам.

Ліцензія видається на господарську діяльність з надання
послуг з перевезення пасажирів і вантажів на такі види робіт:

надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами;

надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі;

надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими
автомобілями на замовлення;

надання послуг з внутрішніх перевезень вантажів вантажними
автомобілями, причепами та напівпричепами;

надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами;

надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі;

надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими
автомобілями на замовлення;

надання послуг з міжнародних перевезень вантажів вантажними
автомобілями, причепами та напівпричепами.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або
про відмову в її видачі у строк не пізніше 30 календарних днів з
дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що
додаються до заяви.

Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів
чи вантажів надає право автомобільному перевізнику надавати
послуги з внутрішніх перевезень пасажирів чи вантажів.

Ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження в
установленому порядку відповідності його облаштування вимогам
визначення "таксі", викладеним у статті 1 цього Закону.

Стаття 10. Тарифна політика на автомобільному транспорті

Тарифна політика на автомобільному транспорті має
задовольняти підприємницький інтерес, забезпечувати розвиток
автомобільного транспорту, стимулювати впровадження новітніх
технологій перевезень, застосування сучасних типів транспортних
засобів, а також сприяти вирішенню таких завдань:

збільшення можливостей суб'єктів господарювання щодо
забезпечення потреб споживачів у послугах, залучення інвестицій у
розвиток автомобільного транспорту та досягнення сталих
економічних умов роботи;

стимулювання конкуренції та появи нових суб'єктів
господарювання, які належать до автомобільного транспорту;

забезпечення балансу між платоспроможним попитом на послуги
та обсягом витрат на їх надання;

забезпечення стабільності, прозорості та прогнозованості
тарифів.

Реалізація єдиної тарифної політики передбачає затверджену
центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного
транспорту методику розрахунку тарифів за видами перевезень.

Стаття 11. Надання соціально значущих послуг автомобільного
транспорту

Надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту
здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки
продукції для державних потреб.

Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є
послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального
користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на
пільгових умовах відповідно до законодавства.

Стаття 12. Страхування на автомобільному транспорті

Страхування на автомобільному транспорті здійснюється
відповідно до законодавства.

При придбанні квитка пасажиру надається інформація щодо
здійсненого виду обов'язкового страхування та про страховика.

Стаття 13. Забезпечення діяльності автомобільного транспорту

Організаційне, науково-технічне та методичне забезпечення,
державне регулювання та контроль на автомобільному транспорті
фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та з
інших джерел, не заборонених законодавством України.

Глава 3
РОЗВИТОК АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Стаття 14. Засади розвитку автомобільного транспорту

Розвиток автомобільного транспорту за погодженням з іншими
центральними органами виконавчої влади відбувається відповідно до
програми розвитку і вдосконалення транспорту, яку готує
центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного
транспорту і затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до програм розвитку та вдосконалення транспорту
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та Київська і
Севастопольська міські ради затверджують регіональні програми
розвитку автомобільного транспорту, які визначають розвиток мережі
автобусних маршрутів загального користування на відповідній
території та її інфраструктури, оновлення та поповнення парку
автобусів, будівництво автомобільних доріг, перелік сільських
населених пунктів, що будуть забезпечені автобусним сполученням з
районними центрами, кошти на покриття збитків автомобільних
перевізників, які обслуговують збиткові маршрути загального
користування, а також заходи з безпеки перевезень.

Сільські, селищні, міські ради розробляють і затверджують
програми розвитку та вдосконалення автомобільного транспорту на
відповідній території або надають пропозиції щодо визначення цих
програм в інших регіональних програмах з питань розвитку
автомобільного транспорту.

Формування та ведення реєстру міжнародних та міжміських і
приміських автобусних маршрутів загального користування, які
виходять за межі території області (міжобласних маршрутів),
покладається на Укравтотранс, який затверджує мережу і паспорти
міжнародних та міжміських і приміських автобусних маршрутів, які
виходять за межі території області (міжобласних маршрутів), а
також погоджує розклад руху автобусів на міжміських автобусних
маршрутах, які не виходять за межі території області.

Формування та ведення реєстру міжміських і приміських
автобусних маршрутів загального користування, які не виходять за
межі території області (внутрішньообласних маршрутів),
покладається на Верховну Раду Автономної Республіки Крим чи
обласні держадміністрації, які затверджують мережу і паспорти
міжміських та приміських автобусних маршрутів, які не виходять за
межі території області (внутрішньообласних маршрутів).

Формування та ведення реєстру міських автобусних маршрутів
загального користування покладається на виконавчий орган
сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту,
який затверджує мережу і паспорти міських автобусних маршрутів.

Реєстр автобусних маршрутів загального користування ведеться
в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з
питань автомобільного транспорту.

Формування та ведення реєстру стоянок таксі покладається на
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного
населеного пункту, який затверджує мережу і паспорти міських
стоянок.

Стаття 15. Підтримка розвитку автомобільного транспорту та
інвестиційна політика

Розвиток автомобільного транспорту забезпечується підтримкою
органів державної влади шляхом створення умов для:

надання соціально значущих послуг такого транспорту;

придбання транспортних засобів та засобів їх технічного
обслуговування і ремонту;

стимулювання розвитку ринку відповідних послуг.

Інвестиційну політику на автомобільному транспорті,
спрямовану на виконання положень загальнодержавних програм
розвитку автомобільного транспорту, реалізують органи виконавчої
влади на конкурсних засадах у порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України.

Інвестиційні проекти на автомобільному транспорті реалізують
суб'єкти господарювання шляхом використання своїх внутрішніх
ресурсів, зовнішніх інвестиційних ресурсів, а також позичкових та
залучених коштів.

Глава 4
ПЕРСОНАЛ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Стаття 16. Статус персоналу автомобільного транспорту

До персоналу автомобільного транспорту належать працівники,
які безпосередньо надають послуги з перевезення пасажирів чи
вантажів, виконують роботи з ремонту та технічного обслуговування
транспортних засобів, надають допоміжні послуги, пов'язані з
перевезеннями.

Трудові відносини персоналу автомобільного транспорту
регулюються трудовим законодавством, у тому числі положенням про
дисципліну та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Стаття 17. Вимоги до персоналу автомобільного транспорту

Персонал автомобільного транспорту повинен відповідати
визначеним законодавством вимогам, зокрема:

мати необхідний рівень професійної кваліфікації;

забезпечувати якісне та безпечне надання послуг
автомобільного транспорту з перевезення пасажирів чи вантажів;

ввічливо та уважно реагувати на звернення і скарги споживачів
послуг автомобільного транспорту.

Підготовку, перепідготовку, атестацію та підвищення
кваліфікації водіїв транспортних засобів здійснюють у порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням центрального
органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту та
Міністерства внутрішніх справ України.

Стаття 18. Особливості організації праці та контролю за
роботою водіїв транспортних засобів

З метою організації безпечної праці та ефективного контролю
за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники
зобов'язані:

організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх
праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки
дорожнього руху;

забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони
праці;

здійснювати організацію та контроль за своєчасним
проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх
санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. { Абзац п'ятий
частини першої статті 18 в редакції Закону N 586-VI від
24.09.2008 }

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має
забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і
включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а
також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та
законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв
транспортних засобів визначається законодавством.

Глава 5
ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ

Стаття 19. Класифікація та реєстрація транспортних засобів

Транспортні засоби за своїм призначенням поділяються на:

транспортні засоби загального призначення;

транспортні засоби спеціалізованого призначення;

транспортні засоби спеціального призначення.

При державній реєстрації автобусів у реєстраційних документах
роблять відмітку щодо їх належності до транспортного засобу
загального призначення чи до транспортного засобу спеціалізованого
призначення.

При державній реєстрації вантажних автомобілів у
реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення
згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп,
напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу,
самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного
ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка
розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття
та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний,
автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для
пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних
документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з
документами виробника (легковий, таксі, швидка медична допомога,
автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними
світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Зареєстровані легкові автомобілі, які обладнуються
устаткуванням для роботи як таксі і мають ліцензійну картку,
державній перереєстрації не підлягають.

Порядок державної реєстрації транспортних засобів визначає
Кабінет Міністрів України.

Стаття 20. Вимоги до транспортних засобів і частин до них

Конструкція та технічний стан транспортних засобів, а також
їх частини мають відповідати вимогам, порядок визначення яких
установлює Кабінет Міністрів України, та забезпечувати:

безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи
беруть участь у дорожньому русі;

відповідність нормам стосовно викидів забруднювальних
речовин, парникових газів, електромагнітних завад, рівню шуму та
інших чинників негативного впливу на людину та довкілля;

запобігання пошкодженню транспортними засобами доріг та їх
облаштування;

ефективне використання енергетичних ресурсів, частин і
експлуатаційних матеріалів;

захист від незаконного використання транспортних засобів та
запобігання пошкодженню вантажів;

збереження властивостей безпеки від моменту виготовлення
транспортного засобу до його утилізації;

відповідність іншим вимогам законодавства.

Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати
вимогам нормативної і конструкторської документації та мати
маркування для їх ідентифікації.

Технічні вимоги до обладнання, що встановлюється на таксі,
визначає центральний орган виконавчої влади з питань
автомобільного транспорту.

До міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються
транспортні засоби, на які є документи, що підтверджують їх
відповідність вимогам щодо безпеки руху, екологічної безпеки та
енергозбереження країн, на територію яких передбачено в'їзд,
ліцензійна картка (тільки для транспортних засобів
перевізників-резидентів), а також національні реєстраційні
документи, документи стосовно страхування, номерні та
розпізнавальні знаки.

Причепи та напівпричепи, які використовуються для міжнародних
перевезень вантажів, можуть мати реєстраційні документи, номерні
та розпізнавальні знаки іншої держави, у якій вони зареєстровані.

Конструкція та технічний стан транспортних засобів, які
використовуються при виконанні міжнародних перевезень, мають
відповідати вимогам законодавства України та іноземної держави,
дозвіл на проїзд територією якої одержав власник транспортного
засобу.

У транспортному засобі, призначеному для міжнародних
перевезень небезпечних вантажів, крім документів, що підтверджують
їх відповідність вимогам, визначеним цією статтею, мають бути
документи про допущення до перевезень таких вантажів, які
видаються в порядку, встановленому уповноваженим органом.

Administrator, 15-06-2008, hits: 15933












 
< Prev   Next >
 
! All rights reserved. Copying of materials or their parts without hiperlink to Portal Taxoport is forbidden.
Please Note: the point of view of administration can not coincide with opinion the authors of publications.
Rambler's Top100 пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ.пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ